Рішення № 18116814, 26.08.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2011 Справа № 5024/1331/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГРІТ", м. Миколаїв

до Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Херсон

про стягнення 4230 грн. 11 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - представник ОСОБА_1. дов. від 09.04.2010 р.

від відповідача - ю/к ОСОБА_2. дов. № 195 від 04.08.2011 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРГРІТ" (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (відповідач) 3062 грн. 12 коп. основного боргу, 933 грн. 93 коп. індексу інфляції, 234 грн. 06 коп. три відсотки річних.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач визнає суму основного боргу, та частково заперечує проти стягнення інфляційних нарахувань в сумі 765 грн. 52 коп., вважає що інфляційні нараховані з пропуском позовної давності.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Як випливає з матеріалів справи 28.10.2008р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру на передплату послуг у сумі 3062 грн. 12 коп. Позивачем 29.10.2008р. було проведено попередню оплату в сумі 3062 грн. 12 коп., що підтверджено випискою з особового рахунку за 29.10.2008р. За рахунком підлягали оплаті такі послуги: установка тормозних башмаків, перевід стрілок, перевозка 8км, повідомлення.

Оскільки позивачем послуг за вказаною передоплатою не отримано, кошти відповідачем не повернуті, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою від 12 листопада 2008 року про повернення грошових коштів.

Вказана вимога надіслана відповідачу 31.03.2011 року, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку №7859 від 31.03.2011 року.

В зв'язку з неперерахуванням вищезазначеної суми відповідачем в добровільному порядку позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 526,530, 610, 611, 625 ЦК України.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Поняття зобовязання та підстави його виникнення встановлені ст. 509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що сторонами укладено угоду про надання послуг вартістю 3062 грн. без дотримання письмової форми.

Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобовязання, а саме: зобов'язання позивача здійснити у визначеному розмірі попередню оплату обумовлених послуг та зобовязання відповідача з виконання зазначених послуг.

До спірних правовідносин підлягають застосування положення діючого законодавства щодо взаємовідносин надання послуг. Так, у відповідності зі ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була здійснена відповідачу попередня оплата послуг в сумі 3062 грн. 12 коп., що підтверджено рахунком-фактурою № СФ-0000267 від 28.10.08 та витягом із банківського рахунку від 27.10.08.

Відповідач не надав доказів надання послуг позивачу та доказів повернення попередньої оплати в повному обсязі.

З обставин справи також випливає, що між сторонами не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобовязання щодо повернення отриманої попередньої оплати за товар у разі не виконання обов'язку з поставки товару, у звязку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач не надав належних доказів звернення до відповідача з вимогою щодо повернення суми передоплати. Наданий лист № 82/1 від 12.11.08 суд до уваги не приймає, оскільки відсутні докази його направлення відповідачеві. Крім того, у листі міститься вимога про повернення 4032 грн.73 коп. Позивач не довів, що сума 3062 грн.12 коп. є складовою суми, що вимагалась позивачем.

Судом встановлено, що вказана вимога надіслана відповідачу за поштовим відправленням 31.03.2011 року, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку №7859 від 31.03.2011 року.

З урахуванням правил ст. 530 ЦК України, суд дійшов до висновку, що грошові зобов'язання у відповідача перед позивачем виникли з 23.04.11.

При таких обставинах суд дійшов до висновку, що за вказаним фактом та з урахуванням визнання позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу відповідачем після звернення позивача до суду позовні вимоги щодо стягнення 3062 грн.12 коп. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Керуючись зазначеною правовою нормою позивач нарахував відповідачу інфляційні збитки в сумі 933 грн. 93 коп. та 3% річних в сумі 234 грн. 06 коп.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат, заявлених до стягнення з відповідача, суд задовольняє ці вимоги в сумі 36грн. 84 коп., в частині стягнення 3% річних суд задовольняє позовні вимоги в сумі 17 грн. 11 коп. Нарахування 3% проведені за період з 23.04.11 по 01.07.11, нарахування інфляційних за повні місяці-травень-червень 2001 року. У стягненні суми 897 грн.09 коп. інфляційних втрат та 216 грн. 95 коп. - 3% річних суд відмовляє, як заявлених безпідставно, оскільки позивач не довів, що у відповідача виникли господарські грошові зобов'язання з 12.11.08.

Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку, пропорційно задоволеній сумі.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 3116 грн.07 коп. В решті позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (м. Херсон, вул. Заводська,47, р/р 26006001061 в АБ "Експрес-банк", МФО 322959, ОКПО 04736962) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГРІТ" (м. Миколаїв, вул. Спаська, 70, к.2, р/р 26000001326741 ЗАТ "ОТП-Банк", МФО 300528, код ЗКПО 33310770) 3062 грн. 12 коп. основного боргу, 36 грн.84 коп. інфляційних втрат та три відсотки річних у сумі 17 грн.11 коп., а також 102 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 30.08.2011р.