Рішення № 18116377, 26.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2011 р.Справа № 11/17-2625-2011 За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк";

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "Іллічівський олійножировий комбінат";

про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 04.07.2011 р. за вх. № 3850/2011 Відкрите акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Іллічівський олійножировий комбінат" (далі Відповідач) про зобов'язання виконати умови мирової угоди шляхом стягнення 11 467 689,76 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 25.07.2011 р. за вх. № 24092/2011 надав письмові пояснення у справі, 01.08.2011 р. за вх. № 25203/2011 уточнення до позовної заяви, 01.08.2011 р. за вх. № 25206/2011 заяву про заміну сторони правонаступником та 08.08.2011 р. за вх. № 26806/2011 пояснення на відзив.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, про що зазначив у відзиві на позовну заяву від 01.08.2010 р. за вх. № 31086.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.02.2010 р. було затверджено мирову угоду у справі № 29/175-09-4287 за позовом Відкритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" до Відкритого акціонерного товариства "Іллічівський олійножировий комбінат" про стягнення 11 612 925,76 грн., відповідно до умов якої, Відповідач зобов'язався слатити заборгованість перед Відповідачем, а саме: до 30.05.2010 р. - 100 000 грн.; до 30.06.2010 р. - 500 000 грн.; до 30.07.2010 р. - 500 000 грн.; до 30.08.2010 р. - 1 000 000 грн.; до 30.09.2010 р. - 1 000 000 грн.; до 30.10.2010 р. - 1 000 000 грн.; до 30.11.2010 р. - 1 000 000 грн.; до 30.12.2010 р. - 1 000 000 грн.; до 30.01.2011 р. - 1 000 000 грн.; до 28.02.2011 р. - 1 000 000 грн.; до 30.03.2011 р. - 1 000 000 грн.; до 30.04.2011 р. - 1 200 000 грн.; до 30.05.2011 р. - 1 287 189,76 грн.

Пунктом 6 резолютивної частини зазначеної Ухвали, Відповідач зобов'язався відшкодувати Позивачу судові витрати на сплату держмита в сумі 25500 грн., та витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

Ухвала господарського суду Одеської області від 22.02.2010 р., якою затверджено мирову угоду по справі № 29/175-09-4287, набрала законної сили.

Позивач вказує, що Відповідач свої зобов'язання щодо оплати згідно умов мирової угоди не виконав, внаслідок чого станом на 01.06.2011 р. утворилась заборгованість в сумі 11 467 689,76 грн. Фактично, погашена сума заборгованості становить 119 500 грн. (травень 2010 р. - 100 000 грн., червень 2010 р. - 19 500 грн.).

Позивач стверджує, що звертався до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою за вих. № 25-04ЛК/607 від 26.05.2011 р. про відкриття виконавчого провадження та виконання Ухвали господарського суду Одеської області від 22.02.2010 р. Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.06.2011р. у відкритті виконавчого провадження було відмовлено, з огляду на те, що Ухвала від 22.02.2010 р. по справі № 29/175-09-4287 не є виконавчим документом і не підлягає примусовому виконанню згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження".

З урахуванням зазначеного Позивач просить суд зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Іллічівський олійножировий комбінат" виконати умови мирової угоди від 06.11.2009 р., затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області по справі № 29/175-09-4287, шляхом стягнення на користь Відкритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" - 11 467 689,76 грн., 25 500 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В письмових поясненнях від 25.07.2011 р. за вх. № 24092/2011 Позивач додатково вказує, що сторони, керуючись ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України скористались наданим зазначеною нормою правом, у добровільному порядку врегулювати спор та уклали мирову угоду, що була затверджена ухвалою господарського суду від 22.02.2010 р. по справі № 29/175-09-4287. Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без державного втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.

Позивач вважає, що в результаті затвердження мирової угоди, між сторонами припинилось первісне зобов'язання та виникло нове - за мировою угодою від 06.11.2009 р., затвердженою ухвалою господарського суду Одеської області від 22.02.2010р. по справі № 29/175-09-4287.

Посилаючись на п.3.9.6 Роз'яснень Вищого господарського суду України за № 02-5/289 від 18.09.1997 р. (зі змінами та доповненнями), Позивач стверджує, що наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, у відзиві на позов від 01.08.2011 р. за вх. № 25200/2011 зазначає, що Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які згідно Закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку. На його думку, враховуючи те, що мирова угода, затверджена судом, допускає добровільне її виконання, а вказаний Закон направлений на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), то в разі невиконання стороною умов такої мирової угоди у добровільному порядку, зацікавлена сторона має звернутися до державної виконавчої служби із відповідною заявою щодо примусового виконання ухвали суду, якою затверджена мирова угода.

Відповідач наполягає на тому, що судами не було встановлено, що Ухвала якою затверджено мирову угоду не відповідає вимогам ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки Позивачу було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".

З урахуванням викладеного Відповідач вказує, що заявлені Позивачем вимоги не можуть бути самостійним предметом позову та розглядатися в господарських судах в порядку позовного провадження.

01.08.2011 р. за вх. № 25203/2011 Позивач надав уточнення до позовної заяви, в яких зазначає, що Відповідач в червні 2011 р. перерахував 25 736 грн. на погашення судових витрат та 50 000 грн. на погашення заборгованості, в липні 2011 р. перерахував 8 000 грн. в погашення заборгованості по мировій угоді, і таким чином заборгованість зменшилась і складає 11 409 689,76 грн.

З урахуванням зазначеного Позивач просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Іллічівський олійножировий комбінат" виконати умови мирової угоди від 06.11.2009 р., затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області по справі № 29/175-09-4287, шляхом стягнення на користь Відкритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" 11 409 689,76 грн.

В поясненнях на відзив Відповідача, наданих Позивачем 08.08.2011 р. за вх. № 26806/2011 останній додатково зазначає, що ухвала господарського суду Одеської області від 22.02.2010 р. по справі № 29/175-09-428 не є виконавчим документом і не підлягає примусовому виконанню оскільки не має статусу виконавчого документа так як не містить обов'язкових реквізитів, передбачених ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 04.11.2010 р.).

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.02.2010 р. було затверджено мирову угоду у справі № 29/175-09-4287 за позовом Відкритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" до Відкритого акціонерного товариства "Іллічівський олійножировий комбінат" про стягнення 11 612 925,76 грн.

Пунктом 5 зазначеної ухвали сторонами було погоджено графік погашення заборгованості, а саме:

до 30.05.2010 р. - 100 000 грн.;

до 30.06.2010 р. - 500 000 грн.;

до 30.07.2010 р. - 500 000 грн.;

до 30.08.2010 р. - 1 000 000 грн.;

до 30.09.2010 р. - 1 000 000 грн.;

до 30.10.2010 р. - 1 000 000 грн.;

до 30.11.2010 р. - 1 000 000 грн.;

до 30.12.2010 р. - 1 000 000 грн.;

до 30.01.2011 р. - 1 000 000 грн.;

до 28.02.2011 р. - 1 000 000 грн.;

до 30.03.2011 р. - 1 000 000 грн.;

до 30.04.2011 р. - 1 200 000 грн.;

до 30.05.2011 р. - 1 287 189,76 грн., а всього 11 587 189,76 грн.

Пунктом 6 Ухвали, Відповідач зобов'язався відшкодувати Позивачу судові витрати на сплату держмита в сумі 25500 грн., та витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

Ухвала господарського суду Одеської області від 22.02.2010 р., якою затверджено мирову угоду по справі № 29/175-09-4287, набрала законної сили.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Відповідачем умови мирової угоди належним чином не виконувались, у травні 2010 р. ним було сплачено Позивачу - 100 000 грн., у червні 2010 . - 19 500 грн. Під час розгляду справи Відповідачем додатково було перераховано Позивачу в червні 2011 р. - 25 736 грн. на погашення судових витрат та 50 000 грн. на погашення заборгованості, в липні 2011 р. - 8 000 грн.

Таким чином, станом на 26.08.2011 р. наявна заборгованість Відповідача складає: 11 409 689,76 грн.

Одним із засобів вирішення господарського суду є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (із змінами тат доповненнями) у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувана та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. (п.3.9.6. Роз'яснень "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. за № 02-5/289).

Оскільки Ухвала Господарського суду Одеської області по справі № 29/175-09-428 від 22.02.2010 р. не містила всіх необхідних реквізитів передбачених ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", Позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх прав.

Також, із п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Іллічівський олійножировий комбінат" вбачається, що останнє створено в результаті зміни найменування Відкритого акціонерного товариства "Іллічівський олійножировий комбінат" та є правонаступником у повному обсязі його прав та обов'язків.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю як обґрунтовані, підтверджені належними доказами і наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Іллічівський олійножировий комбінат" (Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 45, код 31541451, п/р № 26003010112374 в Одеській філії ВАТ "Укрексімбанк", МФО 328618) виконати умови мирової угоди від 06.11.2009 р., затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області по справі № 29/175-09-4287, шляхом стягнення на користь Відкритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" (65029, м. Одеса, вул. Князівська, буд. 32, поштова адреса: 65125, м. Одеса, вул. Базарна, 5/5, накопичувальний рах. № 32074100801 в Управлінні НБУ в Одеській області, МФО 328027, код 19361350) - 11 409 689,76 грн.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Іллічівський олійножировий комбінат" (Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 45, код 31541451, п/р № 26003010112374 в Одеській філії ВАТ "Укрексімбанк", МФО 328618) на користь Відкритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" (65029, м. Одеса, вул. Князівська, буд. 32, поштова адреса: 65125, м. Одеса, вул. Базарна, 5/5, код 19361350) 25 500,00 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 31.08.2011 р.

Суддя Власова С.Г.