Рішення № 18116347, 22.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2011 р.Справа № 20-12-23/111-09-4556 За позовом: Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Меандр +"

про стягнення 3 264 092,59 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Меандр +"

до відповідача: Виконавчого комітету Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради

про внесення змін до договору

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Судді Невінгловська Ю.М.

Меденцев П.А.

Представники сторін:

від прокурора: Дондов В.А.- за посвідченням № 184 від 11.12.2007 року;

від Виконавчого комітету Одеської міської ради: ОСОБА_1- за довіреністю № 03-86 вих/д від 16.12.2010 року;

від Управління капітального будівництва Одеської міської ради: ОСОБА_2.- за довіреністю №177/юр від 24.02.2011 року;

від ТОВ "Меандр +": ОСОБА_3- за довіреністю б/н від 01.12.2010 року.

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ „Меандр+”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління капітального будівництва Одеської міської ради, про стягнення 2855015,23 грн. заборгованості, в тому числі 2316057 грн. основний борг за договором пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, а також 278557,49 грн. пеня, 217006,74 грн. інфляційні втрати, 43394 грн. 3% річних, нараховані у звязку з неналежним виконанням грошових зобовязань.

В процесі розгляду справи ТОВ „Меандр+” звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до Виконавчого комітету Одеської міської ради, в якій, з урахуванням уточнень від 26.02.2010р. (т.1 а.с.117), просило внести зміни до договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 22.04.2008р. № 514/кс, укладеного між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ „Меандр+”, а саме:

- викласти п.3.2 договору в наступній редакції: „3.2. Забудовник не пізніше одного місяця після прийняття обєкта в експлуатацію сплачує Виконкому 3884851,15 грн., що дорівнює 4 відсотки кошторисної вартості будівництва житлових приміщень обєкта містобудування”;

- викласти п.3.4 договору в наступній редакції: „3.4. Забудовник не пізніше одного місяця після прийняття обєкта в експлуатацію сплачує Виконкому 920021,82 грн., що дорівнює 10 відсотків кошторисної вартості будівництва нежитлових приміщень обєкта містобудування”;

- виключити п.п.5.4,5.5 договору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.03.2010 року у справі № 12-23/111-09-4556, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 року, у задоволенні позову заступника прокурора м. Одеси було відмовлено. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меандр +" задоволено, до Договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси № 514/кс від 22.04.2008р., укладеного між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меандр +", внесено відповідні зміни. З Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь Державного бюджету України також стягнуто витрати по сплаті державного мита у сумі 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236 (двісті тридцять шість) грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2010 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 року та рішення господарського суду Одеської області від 01.03.2010 року у справі № 12-23/111-09-4556 скасовано, а справу № 12-23/111-09-4556 передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Приймаючи вказану постанову, касаційна інстанція зазначила, що в порушення ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарські суди попередніх інстанцій, задовольняючи зустрічні позовні вимоги Товариства, не з'ясували, чи існували одночасно чотири умови, встановлені частиною другою ст.652 Цивільного кодексу України, за наявності яких Договір могло бути змінено за рішенням суду, а виходили лише з того, що після внесення змін до Закону України "Про планування і забудову територій" умови Договору щодо перерахування Товариством пайової участі перестали відповідати вказаному Закону, у зв'язку з чим мають бути відповідним чином змінені. При цьому, господарські суди першої та другої інстанцій не врахували положення частин першої та другої ст.5 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, а акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Згідно з резолюцією голови господарського суду Одеської області справу № 12-23/111-09-4556 передано на розгляд судді Щавинській Ю.М.

Під час нового розгляду справи 7.02.2011р. прокурор надав заяву про збільшення позовних вимог в частині 3% та індексу інфляції (т.3 а.с.1-2) та просив суд стягнути з ТОВ «Меандр+»521576,04 грн. інфляційних та 147902,06 грн. 3% річних станом на 31.01.2011р.

Крім того, прокурором було надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки та нерухоме майно ТОВ "Меандр +" (а.с.88-89), у задоволенні якої судом в подальшому було відмовлено з огляду на її недоведеність, а також з урахуванням сплати ТОВ "Меандр +" під час розгляду справи суми основного боргу та пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2011 року справу № 20-12-23/111-09-4556 було прийнято до колегіального розгляду у наступному складі: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Невінгловська Ю.М., суддя Смелянець Г.Є.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області № 103-р від 20.06.2011 року, відповідно до підпункту 3.1.7. пункту 3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення Зборів суддів господарського суду Одеської області від 28.12.2010р., у звязку з перебуванням судді господарського суду Одеської області Смелянець Г.Є. на лікарняному, здійснено заміну судді господарського суду Одеської області Смелянець Г.Є. на суддю господарського суду Одеської області Меденцева П.А. Колегію суддів при колегіальному розгляді справи №20-12-23/111-09-4556 призначено у наступному складі: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Невінгловська Ю.М., суддя Меденцев П.А.

Під час розгляду справи відповідачем відповідно до умов договору пайової участі замовників у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси було перераховано на рахунок Управління капітального будівництва Одеської міської ради суму основного боргу у розмірі 2 316 057 грн. та пеню у заявленому розмірі 278557,49 грн., про що відповідачем було надано платіжні доручення із відмітками банку (т.3 а.с.131-132). Належне зарахування вказаних коштів було також підтверджено листом Управління капітального будівництва Одеської міської ради від 11.07.2011р. (т.3 а.с.133).

Незважаючи на здійснені проплати, у судовому засіданні 22.08.2011р. прокурор та позивач уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що на розгляд сесії міської ради має бути внесено питання щодо укладення мирової угоди в частині стягнення інфляційних та 3% річних.

Зустрічний позов представник ТОВ «Меандр+» підтримав у повному обсязі в редакції від 26.02.2011р.

Прокурор та позивач проти зустрічного позову заперечували у повному обсязі, повністю підтримуючи раніше надані пояснення (т.3 а.с.9-13).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши досліджені докази та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.04.2008р. між Виконавчим комітетом Одеської міської ради (Виконком) та товариством з обмеженою відповідальністю „Меандр+” (Забудовник) був укладений договір пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси № 514/кс (далі Договір).

Відповідно до п.1.1. договору його предметом є надання забудовнику права забудови земельної ділянки, в межах відводу, за адресою: м. Одеса, провул. Аркадіївський, 9/1, строком до 31.12. 2010р. для здійснення будівництва 12-поверхового жилого будинку з підземним паркінгом, а також здійснення комплексного благоустрою прилеглої території та внесення забудовником пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що на етапі зведення 50% коробки жилого будинку з паркінгом за адресою: м. Одеса, провул. Аркадіївський, 9/1, письмово повідомити Виконкому перелік квартир (№ квартири, її загальна й житлова площі, поверх) по номенклатурі та поверховості, узгодженої окремо, у розмірі 10% житла від загальної площі квартир жилого будинку за зазначеною адресою, з подальшою передачею зазначених квартир із внутрішнім оздобленням, згідно з Державним стандартом, діючим на момент укладення договору.

Пунктом 3.4. договору визначено, що забудовник повинен протягом двох місяців після прийняття рішення виконавчим комітетом Одеської міської ради від 22.04.2008р. № 428 щодо надання дозволу на будівництво 12-поверхового жилого будинку з підземним паркінгом, перерахувати пайову участь при будівництві вбудовано-прибудованих приміщень громадського та підземного паркінгу за адресою: м. Одеса, провул. Аркадіївський, 9/1, у розмірі 2316057,00 грн. на рахунок Управління капітального будівництва Одеської міської ради (далі УКБ) №37182033001148, відкритого в управлінні Державного казначейства у м. Одеса, Головне управління Державного казначейства України в Одеській області, МФО 828011, код ОКПО 04056902.

Згідно з п.5.4 договору після введення в експлуатацію жилого будинку з підземним паркінгом забудовник зобов"язаний передати до комунальної власності територіальної громади м. Одеси дитячий садок загальною площею 325,7 кв.м.

25.09.2008р. між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ „Меандр+” укладена додаткова угода до договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 22.04.2008р. № 514/кс.

Пунктом 1.1. вказаної угоди пункт 3.4. договору викладено в наступній редакції: „3.4. в строк до 15.12.2008р. перерахувати пайову участь в розмірі 2316057,00 грн. на рахунок Управління капітального будівництва Одеської міської ради (далі УКБ) № 37182033001148, відкритого в управлінні Державного казначейства у м. Одеса, Головне управління Державного казначейства України в Одеській області, МФО 828011, код ОКПО 04056902.

Пунктом 1.2. додаткової угоди договір доповнено п.5.5., а саме: „Враховуючи характер змін, що вносяться цією додатковою угодою до договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, сторони дійшли до згоди про незастосування до забудовника в період з 23.06.2008р. до моменту набуття чинності цією додатковою угодою пені, інфляції та 3% річних, та інших видів відповідальності, передбачених діючим законодавством України за порушення грошового зобовязання.”

Відповідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як встановлено судом із матеріалів справи (т.3 а.с.131), ТОВ «Меандр+»свої зобовязання за договором пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси виконав в частині основного боргу лише 30.05.2011р., сплативши також пеню за прострочку грошового зобовязання у сум 278557,49 грн.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу та пені на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору, оскільки сплачені кошти за сумою та рахунком одержувача повністю відповідають уточненим вимогам прокурора (т.3 а.с.1-2).

Аналізуючи вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що як було встановлено судом, відповідачем не були своєчасно виконані зобовязання за договором пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси щодо перерахування пайової участі, на думку суду, прокурором правомірно було нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Меандр+»встановлений індекс інфляції та 3% річних.

При перевірці вказаних розрахунків, судом за допомогою системи «Ліга»були здійснені власні розрахунки за визначений період.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу

(грн.)Середній індекс

інфляції за періодСума боргу з врахуванням

індексу інфляціїІнфляційне

збільшення

суми боргу

16.12.2008 - 31.01.20112316057.01.2382867278.57551221.57

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

2316057.016.12.2008 - 31.01.20117773 %147910.38 Разом з тим, враховуючи, що вимоги заявлені на меншу суму, 3% річних та індекс інфляції підлягає стягненню в межах заявлених позовних вимог в сумі 147902,06 грн. та 521576,04 грн. відповідно.

Приймаючи до уваги, що спір виник внаслідок порушення відповідачем умов договору, а сума основного боргу та пені була сплачена вже під час судового розгляду, витрати по сплаті державного мита по первісному позову в сумі 25500 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. згідно до ст.ст. 44, 49 господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Аналізуючи зустрічні позовні вимоги, суд доходить висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб та громадян-підприємців.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на положення ст.652 Цивільного кодексу України.

Згідно до ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, згідно з ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В силу зазначеної норми у випадку істотної зміни обставин договір може бути розірваним або зміненим не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду.

При цьому, вимагаючи зміни договору на цій підставі, позивач, з урахуванням положень ст.33 ГПК щодо обовязку доказування, повинен довести наявність одночасно чотирьох умов, встановлених ст.652 ЦК України.

Разом з тим, в обґрунтування зміни договору на підставі ст.652 ЦК України позивач посилається виключно на доповнення Закону України „Про планування і забудову територій” статтею 27-1, яка визначає порядок обчислення та сплати пайової участі замовників, при цьому, на її редакцію, що набрала чинності 14.04.2009р. (згідно перехідних положень Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" №800-VI від 25.12.2008р.).

В рішенні № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року Конституційний Суд України роз'яснив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. А положення частини першої статті 58 Конституції України (про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи) треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" був прийнятий 25 грудня 2008 року. В самому законі не вказано про надання зворотної сили цьому закону в часі, а зобовязання відповідача виникли до набрання чинності вказаним законом.

З цього випливає, що оскільки редакція ч. 7 ст. 271 Закону України "Про планування та забудову територій", яка встановлює максимальний 4-відсотковий розмір пайової участі від кошторисної вартості будівництва, набула чинності 14.04.2009 р. згідно п. 1 Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", відповідно такі положення законодавства не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, зобов'язання за якими мали бути виконані до 25.12.2008 р., тобто до набуття чинності вказаних положень Закону.

Більш того слід зазначити, що згідно до загальних положень ч.5 ст.188 ГК України у разі зміни договору у судовому порядку, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням. Разом з тим, положення Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", якими були внесені зміни в Закон України "Про планування та забудову територій", та сам Закон України "Про планування та забудову територій" на теперішній час втратили чинність згідно із Законом України від 17.02.2011 р. N 3038-VI „Про регулювання містобудівної діяльності”, що в свою чергу унеможливлює їх застосування на майбутнє.

Відтак, судом на підставі ретельної правової оцінки умов укладеного між сторонами договору та інших доказів по справі не встановлено наявність підстав для внесення змін до спірного договору пайової участі згідно ч. 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані ТОВ „Меандр+” докази в сукупності, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства у зв'язку з чим не підлягають задоволенню. Судові витрати по зустрічному позову згідно ст.44,49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Заступника прокурора м. Одеси задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меандр +" (65014, м. Одеса, вул. Базарна, 40, кв. 16, код ЄДРПОУ 32146121) на користь Виконавчого комітету Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1) на рахунок Головного управління державного казначейства України в Одеській області, відкритий для виконання бюджету Малиновського району за кодом бюджетної класифікації 24060300 „Інші надходження”, код ЄДРПОУ 23862106, МФО 828011, на р/р: місцевий бюджет Малиновського району 31417544700007 інфляційні в розмірі 521576 /пятсот двадцять одна тисяча пятсот сімдесят шість/ грн. 04 коп. та 3% річних в сумі 147902 /сто сорок сім тисяч девятсот дві/ грн. 06 коп.

3. В частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меандр +" основного боргу в розмірі 2 316 057 грн. та пені в сумі 278557,49 грн. провадження у справі припинити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меандр +" (65014, м. Одеса, вул. Базарна, 40, кв. 16, код ЄДРПОУ 32146121):

- на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22090200, символ звітності банку 095 - держмито в сумі 25 500 /двадцять пять тисяч пятсот/ грн. 00 коп.

- на користь Державного бюджету України на п/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп.

5. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Меандр +" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Суддя Меденцев П.А.

Повне рішення складено 29.08.2011р.