Рішення № 18116240, 22.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2011 р.Справа № 20/17-2446-2011 За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія"

про стягнення 19355,01 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не зявились

від відповідача: не зявились.

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „УНІКА” (далі ПрАТ „СК „УНІКА”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства „Міська страхова компанія” (далі ПрАТ „Міська страхова компанія”) страхового відшкодування у сумі 19 355 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що до нього, згідно зі статтями 993, 1191 ЦК України, ст.27 Закону України „Про страхування”, перейшло право вимоги щодо виплаченого на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті від 25.05.2010р. №016230/4002/0000056 страхового відшкодування у заявленій сумі. Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Сузукі" ОСОБА_1., який є винним у дорожньо-транспортній пригоді, застрахована шляхом укладення договору з ПрАТ "Міська страхова компанія", позивач звернувся до відповідача із вказаними вимогами.

У судовому засіданні 8.07.2011р. позивач, надавши витребувані судом документи, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, у судове засідання 22.08.2011р. не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності з урахуванням визнання його явки ухвалою суду від 8.07.2011р. необовязковою.

Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.44, 55), у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим розгляд справи здійснюється в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 12.06.2010р. о 13.10 у м. Одесі на вул. М.Жукова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Сузукі", номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, під керуванням власника, автомобіля "Хюндай", номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2., під керуванням власника, автомобіля „Мазда” номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3

Внаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль "Хюндай", та його власнику було заподіяно матеріальну шкоду, розмір якої визначено експертним висновком №706 від 21.06.2010р. (а.с.24-30) у сумі 21314,55 грн.

Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 29.06.2010р. (а.с.39) у справі №3-6085/2010 ОСОБА_1. визнано винною у скоєнні названого вище ДТП; за допущене правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Сузукі" ОСОБА_1. на момент ДТП була застрахована шляхом укладення договору з ПрАТ "Міська страхова компанія" (поліс №ВС9253368 (а.с.40).

Натомість, автомобіль „Хюндай” був застрахований позивачем згідно договору добровільного комплексного страхування на транспорті від 25.05.2010р. №016230/4002/0000056.

Позивач, як страховик відповідно до умов укладеного з власником автомобіля договору добровільного комплексного страхування на транспорті від 25.05.2010р. №016230/4002/0000056 сплатив згідно платіжного доручення №017275 від 15.07.2010р. (а.с.16) на користь ФОП ОСОБА_4., що здійснював відновлення пошкодженого автомобіля „Хюндай”, на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди страхове відшкодування у розмірі 21314,55 грн.

Як свідчать наявні матеріали справи, до подання позову позивач звернувся до відповідача із заявою від 31.08.10р. про відшкодування сплаченої суми.

Листом від 5.11.2010р. (а.с.49-50) відповідач зазначив про задоволення заяви на суму 19355,01 грн. (розмір шкоди за мінусом ПДВ та вартості миття автомобілю).

Приймаючи до уваги, що вказана сума не була сплачена відповідачем, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Дослідивши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Приписами ч.1 ст.1166 ЦК України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

За змістом і направленістю положень статті 35 ГПК рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й вирок суду з кримінальної справи та рішення суду з цивільної справи.

Таким чином, постанова Малиновського районного суду м.Одеси від 29.06.2010р. (а.с.39) у справі №3-6085/2010, якою ОСОБА_1. визнано винною у скоєнні названого вище ДТП є преюдиціальною у розумінні ст.35 ГПК України.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Приймаючи до уваги, що у даному випадку особою, відповідальною за завдані ОСОБА_1. є, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", ПрАТ "Міська страхова компанія" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (а.с.40) (нульова франшиза), суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням вимог ст.ст.44,49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Міська страхова компанія” (65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-Б/1; код 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „УНІКА” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В; код 20033533) 19 355/девятнадцять тисяч триста пятдесят пять/ грн. 01 коп. страхового відшкодування, 193 /сто девяносто три/ грн. 55 коп. державного мита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 29.08.2011р.