Рішення № 18116244, 22.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2011 р.Справа № 29/17-2551-2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Вік Ойл”

до товариства з обмеженою відповідальністю „Черноморінвестгрупп”

про стягнення 15064,90 грн.

Суддя: Аленін О.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Вік Ойл” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Черноморінвестгрупп” про стягнення заборгованості в розмірі 15064,90грн.

22.08.2011р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 15064,90грн.. яка складається з основного боргу в сумі 13200 грн., індексу інфляції в сумі 712,80грн., 3% річних в сумі 199,47грн. та пені в розмірі 952,63 грн.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

01.07.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Вік Ойл” та товариства з обмеженою відповідальністю „Черноморінвестгрупп” був укладений договір зберігання, транспортування та видачу нафтопродуктів за допомогою водного транспорту №62.

Згідно п.1.1 договору позивач бере на себе зобовязання по прийому, зберіганню, видачі дизельного палива, а також повязане з цим отримання дозволів контролюючих органів (митниця, інспекція охорони чорного моря тощо).

Відповідач зобовязується оплачувати вартість наданих послуг згідно актів виконаних робіт. Вартість послуг складає 600грн/годину (п.1.2 договору).

Відповідно п.2.1.1 договору позивач зобовязується за заявкою відповідача здійснювати прийом, зберігання, а також видачу дизельного палива з відповідним оформленням документів.

Відповідач не пізніше 5 днів після надання послуг сплачує їх вартість у відповідності з рахунком, виставленим позивачем, на підставі актів виконаних робіт (п.3.1 договору).

На виконання умов договору позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі на вимогу відповідача.

Втім, відповідач свої зобовязання за договором належним чином та в повному обсязі не виконав, в звязку з чим у нього уторилась заборгованість за надані послуги в сумі 13200грн., яка підтверджується актами виконаних робіт: від 26.11.2010р., 27.11.2010р., 05.12.2010р., 09.12.2010р. та рахунками фактури: № СФ-818 від 26.11.2010р., №СФ-819 від 27.11.2010р., №СФ-843 від 05.12.2010р., №СФ-864 від 09.12.2010р.

Позивач 16.05.2011р. направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість, зокрема за договором №62 від 01.07.2010р.

Проте відповідач вимогу позивача щодо погашення заборгованості проігнорував, заборгованість не справив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 ст.. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно частини 1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №63 від 01.07.2010р. складає 13200грн.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання).

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті позивачем нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочи.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Оскільки відповідач не виконав свої зобовязання по договору, заборгованість не сплатив, позивачем нарахована пеня в сумі 952,36грн., 3% річних в розмірі 199,47грн. та 712,80грн. індексу інфляції .

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню заборгованості в розмірі 15064,90грн.. яка складається з основного боргу в сумі 13200 грн., індексу інфляції в сумі 712,80грн., 3% річних в сумі 199,47грн. та пені в розмірі 952,63 грн.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморінвестгрупп” (65044, м. Одеса, проспект Шевченка, 4а; код 36289815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ВІК ОЙЛ” (54021, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 14; код 31268062) 13200 грн. основного боргу, 952,63 грн. пені, 199,47 грн. 3% річних, 712,80 грн. інфляційних втрат, 150,65 грн. державного мита та 236 грн. витрат за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складений 29.08.2011р.

Суддя Аленін О.Ю.