Рішення № 18115589, 31.08.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2011 р. Справа № 5010/1550/2011-27/71

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В., при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія"

(вул. Торгова, 6, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область,

77500)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення основного боргу, пені, інфляційних збитків, 3% річних та штрафу за договором купівлі - продажу № 1193 від 01.02.2011 року в сумі 112 518, 18 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача:ОСОБА_2 - представник (паспорт НОМЕР_1 виданий 17.02.2000 року Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області, довіреність від 10.08.2011 року).

ОСОБА_3 - начальник Івано-Франківського підрозділу (паспорт НОМЕР_2 виданий 18.06.1998 року Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області, довіреність від 31.08.11 року).

Від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець (паспорт НОМЕР_3 виданий 07.08.1997 року Коломийським МВ УМВС в Івано-Франківській області).

ОСОБА_4 - представник (паспорт НОМЕР_4 виданий 06.10.1998 року Коломийським МВ УМВС в Івано-Франківській області, нотаріально засвідчена довіреність від 29.08.2011 року).

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) заборгованості за договором купівлі - продажу № 1193 від 01.02.2011 року в сумі 112 518, 18 гривень, з яких 79 700, 23 гривень - основний борг, 2 391, 01 гривень - штраф у розмірі 3 % від суми невиконаного зобов'язання, 23 910, 07 гривень - штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості за отриманий товар, 3 790, 68 гривень - пеня, 733, 68 гривень - 3 % річних та 1 992, 51 гривень - інфляційні втрати.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати у справі, а саме 1 125, 18 гривень державного мита та 236, 00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, щодо своєчасності розрахунків за договором купівлі-продажу.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.08.2011 року.

Ухвалою суду від 11.08.2011 року розгляд справи відкладався на 31.08.2011 року, у зв'язку з неподанням витребуваних доказів.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов визнали в частині стягнення основного боргу, нарахування інфляційних втрат та 3% річних, одночасно вказавши на часткову проплату основного боргу, зокрема в сумі 10 000, 00 гривень.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 01.02.2011 року укладено договір купівлі-продажу № 1193, згідно п. 1.1. якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі.

Договір набрав чинності в момент його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 року (п. 7.1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформляються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що ціни на товар встановлюються продавцем в прайс - листі (який є додатком до даного договору), формуються в національній валюті України та зазначаються в накладних.

Оплата кожної партії товару проводиться з відстрочкою платежу до 15 банківських днів з моменту отримання товару покупцем, представником покупця чи іншою особою, що підписує накладні, отримує товар. Такі особи вважаються уповноваженими покупцем. Підписані такими особами накладні, інші супровідні документи є підставою для оплати за отриманий товар покупцем (п. 4.1 договору).

На виконання умов договору позивач продав, а відповідач купив товар загальною вартістю 120 650, 90 гривень. Даний факт підтверджують копії розхідних накладних, які наявні в матеріалах справи (а. с. 19 -36).

Відповідач частково сплатив за товар. Борг, на момент пред'явлення позову становив 79 700, 23 гривень. Слід зазначити, що сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, з огляду на який станом на 01.07.2011 року борг відповідача перед позивачем становить 79 700, 23 гривень.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату існуючого боргу (претензія вих. № 92 від 17.06.2011 року отримана відповідачем 20.06.2011 року, про що свідчить відмітка на претензії).

30.08.2011 року відповідачем сплачено частину боргу, зокрема в сумі 10 000, 00 гривень, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру № 10933/39 від 30.08.2011 року. Позивач підтвердив факт отримання вищевказаних коштів.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки. Відповідачу нараховано 3 790, 68 гривень пені за період з 07.04.2011 року по 27.07.2011 року.

Згідно п. 5. 3 договору у випадку не оплати покупцем отриманого товару в строки, передбачені п. 4.1. договору, більше ніж на 1 місяць з моменту отримання товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості за отриманий товар. Відповідачу нараховано штраф в сумі 23 910, 07 гривень.

За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань по даному договору, винна сторона сплачує штраф у розмірі 3 % від суми невиконаного зобов'язання. Штраф нараховано у розмірі 2 391, 01 гривень.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу за прострочення виконання зобов'язання по оплаті за отриманий товар нараховано 733, 68 гривень - 3 % річних та 1 992, 51 гривень - інфляційних втрат за період з 07.04.2011 року по 27.07.2011 року.

Суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи тому вимога щодо стягнення основного боргу в сумі 79 700, 23 гривень за договором купівлі-продажу № 1193 від 01.02.2011 року підлягає частковому задоволенню. Зокрема, вимога щодо стягнення основного боргу в сумі 69 700, 23 гривень підлягає до задоволення. В частині стягнення решти 10 000, 00 гривень провадження у справі слід припинити, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідач в процесі розгляду справи в суді погасив борг в сумі 10 000, 00 гривень, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру № 10933/39 від 30.08.2011 року.

Як вказує п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом розяснені наслідки припинення провадження у справі, передбачені частиною 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а саме: у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Відповідно до ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконаним.

Умовами договору купівлі-продажу № 1193 від 01.02.2011 року (п. 5.2 договору) передбачено обовязок покупця сплатити продавцю пеню у разі несвоєчасної оплати вартості товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення оплати. Тому, вимога щодо стягнення пені в розмірі 3 790, 68 гривень за період прострочення з 07.04.2011 року по 27.07.2011 року є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивачем правомірно нараховано відповідачу 733, 68 гривень - 3 % річних та 1 992, 51 гривень - інфляційних втрат, за період з 07.04.2011 року по 27.07.2011 року.

Слід визнати обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення договірних санкцій (штрафу) у розмірі 3 % від суми заборгованості - 2 391, 01 гривень та 30 % від суми заборгованості - 23 910, 07 гривень, враховуючи наступне:

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачена господарсько - правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно - господарських санкцій.

Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язань, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види оперативно-господарські санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції, (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлених у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

За частиною 2 статті 237 цього Кодексу порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язання учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 5.3. та п. 5.4. договору купівлі-продажу № 1193 від 01.02.2011 року, яка не суперечить висновкам законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню. Стягненню з відповідача підлягають: 69 700, 23 гривень - основного боргу, 2 391, 01 гривень - штрафу у розмірі 3 % від суми невиконаного зобов'язання, 23 910, 07 гривень - штрафу у розмірі 30 % від суми заборгованості за отриманий товар, 3 790, 68 гривень - пені, 733, 68 гривень - 3 % річних та 1 992, 51 гривень - інфляційні втрати, які виникли в результаті неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі - продажу № 1193 від 01.02.2011 року. В частині стягнення 10 000, 00 гривень основного боргу провадження у справі слід припинити, у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 627, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 199, 216, 217, 231, 232, 235, 236, 237, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 80, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" (вул. Торгова, 6, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості в сумі 112 518, 18 гривень, з яких 79 700, 23 гривень - основний борг, 2 391, 01 гривень - штраф у розмірі 3 % від суми невиконаного зобов'язання, 23 910, 07 гривень - штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості за отриманий товар, 3 790, 68 гривень - пеня, 733, 68 гривень - 3 % річних та 1 992, 51 гривень - інфляційні втрати за договором купівлі - продажу № 1193 від 01.02.2011 року - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи - підприємця: НОМЕР_5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" (вул. Торгова, 6, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500, ідентифікаційний код: 34535868) заборгованість в сумі 102 518, 18 гривень (сто дві тисячі п'ятсот вісімнадцять гривень вісімнадцять копійок), з яких 69 700, 23 гривень - основний борг, 2 391, 01 гривень - штраф у розмірі 3 % від суми невиконаного зобов'язання, 23 910, 07 гривень - штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості за отриманий товар, 3 790, 68 гривень - пеня, 733, 68 гривень - 3 % річних та 1 992, 51 гривень - інфляційні втрати за договором купівлі - продажу № 1193 від 01.02.2011 року, а також 1 125, 18 гривень (одну тисячу сто двадцять п'ять гривень вісімнадцять копійок) - сплаченого державного мита та 236, 00 гривень (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі № 5010/1550/2011-27/71 щодо стягнення 10 000, 00 гривень (десять тисяч гривень) основного боргу припинити, у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяМихайлишин В. В.

Повне рішення складено 02.09.2011р.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

___ І.В.Григорчук 02.09.11