ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2011 р. Справа № 5010/1292/2011-П-3/52
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. ,
при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Прокурора м.Калуша в інтересах держави в особі відділу капітального
будівництва Калуської міської ради, м-н Шептицького, 2,
м.Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область, 77300
до відповідача: Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 207 707,00 грн. - основної заборгованості, 23 055,48 грн. - інфляційних втрат,
6 470,22.- 3% річних, 41 541,40 грн.- 20% штрафу
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність № 5-38/9 від 18.01.11 року)
Від відповідача, від прокуратури: представники не з"явилися,
ВСТАНОВИВ:
прокурор м.Калуша в інтересах держави в особі відділу капітального будівництва Калуської міської ради заявив вимогу до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 207 707,00грн. - основної заборгованості, 23 055,48 грн.-інфляційних втрат, 6 470,22.-3% річних, 41 541,40 грн.- 20% штрафу.
Ухвалою суду від 22.06.11 р. порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 05.07.11 р. Судові засідання відбувались 05.07.11 р., 21.07.11 р., 02.08.11р, 09.08.11 р., 17.08.11 р., 01.09.11 р..
Ухвалою суду від 17.08.11 р., за клопотанням сторін, продовжено строк вирішення спору до 06.09.11р.
Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.
Відповідач в судові засідання не з"являється, відзив на позов суду не направив, причин неприбуття в судові засідання суду не повідомив. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду справи судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві /Роз"яснення президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"/. В спірному випадку всі процесуальні документи відповідачу направлялись за адресою, вказаною в позовній заяві, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, а отже відповідач про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути спір без участі відповідача або його уповноваженого представника за наявними в справі матеріалами та з урахуванням пояснень представника відповідача та третьої особи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача в обґрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Між сторонами у справі 23.05.08 р укладено договір №26/08-і про залучення коштів замовника(інвестора) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Калуша.
Згідно умов договору замовник зобов"язаний протягом двадцяти чотирьох місяців з дати підписання договору перерахувати кошти на користь Фонду розвитку міста ( п.3.1.1 договору) в сумі 207 707,00 грн. Дані кошти залучаються на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Калуша (2.1 договору)
Оскільки договір було укладено сторонами 23.05.08 р, то відповідно п.3.1.1. договору, термін оплати настав 23.05.10 р.
Проте, відповідач не виконав своїх зобовязань за договором, а саме, не вніс своєчасно кошти до фонду розвитку міста.
Як вбачається із матеріалів справи та пояснень позивача, відповідачу було надіслано претензію від 02.06.11 №520/07 та запропоновано добровільно виконати зобов'язання за договором та сплатити до фонду розвитку міста кошти у сумі 207 707 ,00 грн.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобовязальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Отже, вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості в розмірі 207 707,00 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно п.3.1.4. за порушення строків виконання зобов"язання щодо сплати коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Калуша відповідач зобов"язаний спалачувати суми інфляційних нарахувань та 3% річних, пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення понад 30 днів замовник додатково сплачує штаф в розмірі 20% від суми основного зобов"язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, нарахування позивачем індексу інфляції за спірний період в сумі 23 055,48 грн. та три відсотки річних в сумі 6470,22 грн. є правомірним та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно п. 3.1.4. договору встановлена відповідальність відповідача за невиконання своїх обов"язків у вигляді штрафу в розмірі 20% від суми основної заборгованості. Сума штафу, згідно довідки-рахунку (а.с.8), становить 41 541,40 грн. Суд, здійснивши перерахунок штрафу, дійшов висноку, що дана позовна вимога є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд дослідивши подані позивачем докази, а саме:
-договір №26/08-1 від 23 травня 2008р.,
-довідку-розрахунок інфляційних збитків згідно договору №26/08-і за період 23.05.10р по 17.06.11 р. (а.с. №6);
-довідку-розрахунок 3% річних згідно договору №26/08-і за період 23.05.10р по 17.06.11 р.(а.с. №7);
-довідку-рахунок 20% штафу згідно договору №26/08-і (а.с. №8);
-копія претензії №520/07 від 02.06.11 р. (а.с. №12);
-копія рішення Калуської міської ради %573 від 17.04.08 р. (а.с. №13-14), визнав їх належними доказами в розумінні статтей ГПК України. На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Зі змісту приписів вищевказаної статті вбачається, що обов'язок подання доказів покладається на сторони та інших учасників судового процесу. Відповідач не скористався наданим статтею 22 ГПК України правом, зокрема брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу. Відповідачем не подано суду доказів сплати відповідачем суми боргу, як і не спростовано належними та допустимими доказами у справі факту наявності заборгованості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача необгрунтованими, а позов таким, в задоволенні якого слід відмовити.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше. Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 49, ст. 82, -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Стягнути з підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, свідоцтво: серія НОМЕР_1) в користь відділу капітального будівництва Калуської міської ради ( вул.Шептицького,буд.2, м.Калуш, 77300, р/р 31510931700015 у ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014,код 20568961)основну заборгованість 207 707,00 грн., 23 055,48 грн - інфляційних втрат, 6 470,22 грн. - 3% річних та 41 541,40 грн - 20% штрафу.
Стягнути з підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, свідоцтво: серія НОМЕР_1) в дохід державного бюджету ( отримувач: УДК, м.Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) 2788,00 грн. держмита.
Стягнути з підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, свідоцтво: серія НОМЕР_1) в дохід державного бюджету 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ( отримувач: УДК у м.Івано-Франківську, код ЄДРПОУ отримувача - 20568100, р/р31212264700002, банк ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050003).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Фрич М. М.
Повне рішення складено 02.09.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______ Костів Я. Р. 02.09.11
Судове рішення № 18115587, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 01.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5010/1292/2011-п-3/52. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: