Постанова № 18113635, 01.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 вересня 2011 р. № 2-а- 8614/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів Павлова І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

доНачальника Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області та Начальника СГІРФО ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області

прозобовязання вчинити певні дії, ухвалення окремої ухвали та стягнення моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3) 24.01.2011 року звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Начальника Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області та Начальника СГІРФО ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області про зобовязання прийняти у позивача документи на заміну паспорта з записом в ньому імя та по батькові у відповідності з діючим Законом "Про мови", стосовно порушень вимог чинного законодавства ухвалити окрему ухвалу та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 23.05.2011 року вказану адміністративну справу було передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

08.07.2011 Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято до провадження вказану адміністративну справу за позовом ОСОБА_3

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст.39 Закону Української РСР "Про мови в Український РСР" від 28 жовтня 1989 року№8312-XI (далі - Закон №8312-XI) і ст.294 Цивільного Кодексу України та мотивовані тим, що транскрипцією її імені та по батькові з російської мови на українську є ОСОБА_3, а не ОСОБА_3, як зазначено у паспортному документі. Також позивач вважає, що посадові особи Начальник Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області та Начальник СГІРФО ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в порушення ст. 8, 22 Конституції України відмовили в прийнятті документів на заміну паспорта, чим порушили ії право на імя та на його транскрибований запис.

У судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі фактів, викладених у позовній заяві, та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідачів, в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечував. Відповідно до заперечень та доповнень до заперечень, представник відповідачів вважає позов необґрунтованим та безпідставним з наступних підстав. ОСОБА_3 зверталась 05.11.2010 року на прийом до паспортиста КО „Єдність" та 06.11.2010 року на особистий прийом до виконуючої обов'язки начальника СПРФО Дзержинського РВ Калини І.А з питання обміну паспорта в зв'язку зі зміною прізвища після шлюбу з ОСОБА_3 на ОСОБА_3, та бажанням виправити, ніби-то, невірний запис свого ім'я та по батькові на українській мові в паспорті з "ОСОБА_3" на "ОСОБА_3". За результатами розгляду звернення було відмовлено в прийомі до розгляду документів, так як заява і документи, оформлені неналежним чином, до розгляду не приймаються і повертаються заявникові. Позивачу було розяснено порядок зміни прізвища, імені та по батькові та порядок обміну паспорта в зв'язку зі зміною прізвища після шлюбу згідно діючого законодавства, а саме "Положення про паспорт громадянина України" затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (далі - Положення №2503-XII) та "Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №915. На підставі викладеного, представник відповідачів просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 14.12.1983, яке було оформлено в Палаці новонароджених міста Харкова на російській мові, прізвище імя та по батькові позивача зазначено "ОСОБА_3".

Згідно з паспортом позивача НОМЕР_2, виданого МВМ Дзержинського РВХМУ УМВС України в Харківській області 20.06.2000 року, прізвище імя та по батькові на українській мові зазначено "ОСОБА_3", на російській мові зазначено "ОСОБА_3".

Як вбачається з свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 від 08.10.2010 року, ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу носить прізвище чоловіка - ОСОБА_3.

В судовому процесі з пояснень сторін встановлено, що 05.11.2010 року ОСОБА_3 звернулась на прийом до паспортиста КО „Єдність" з питання обміну паспорта в зв'язку зі зміною прізвища після шлюбу з ОСОБА_3 на ОСОБА_3, та бажанням виправити невірний запис свого ім'я та по батькові на українській мові в паспорті з „ОСОБА_3" на „ОСОБА_3". Паспортист КО „Єдність" відмовилась прийняти надані ОСОБА_3 документи на обмін паспорта, та зміну запису ім'я та по батькові українською мовою на „ОСОБА_3", так як офіційного підтвердження про зміну ім'я та по батькові ОСОБА_3 не мала. ОСОБА_3 власноруч заповнила заяву про видачу паспорта, де в графі 1 написала „ОСОБА_3", в зв'язку з неточністю запису в заяві про видачу паспорта, начальник КО „Єдність" не засвідчила її підписом та печаткою і повернула ОСОБА_3

06.11.2010 року ОСОБА_3 звернулась на особистий прийом до виконуючої обовязки начальника СГІРФО ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області Калини І.А. щодо обміну паспорта в звязку зі зміною прізвища після шлюбу з "ОСОБА_3" на "ОСОБА_3". ОСОБА_3 надала паспорт громадянина України на імя - ОСОБА_3 (НОМЕР_4 виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 20.06.2000 року), свідоцтво про шлюб, в якому її прізвище ім'я та по батькові записано як „ОСОБА_3", прізвище після реєстрації шлюбу - "ОСОБА_3" та заяву про видачу паспорта, де в графі 1 з власних бажань написала прізвище, ім'я та по батькові - "ОСОБА_3". Начальник СГІРФО ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області Калина І.А. вказану заяву до розгляду не прийняв і повернув заявникові, через те, що заява про видачу паспорта була оформлена неналежним чином, не засвідчена уповноваженою посадовою особою та подана з порушенням вимог чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2010 року ОСОБА_3 зверталась до Начальника Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з заявою про зобовязання начальника СГІРФО ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області вчинити певні дії. 22.11.2010 року Дзержинським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області було надано відповідь ОСОБА_3 за вих.№60/Б-1135, згідно з якою було розяснено, що в даному випадку дані про прізвище, імя та по батькові в паспорт необхідно внести наступним чином - "ОСОБА_3".

Також з відповіді Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області №34/15 від 20.01.2011 року на імя ОСОБА_3, наявної в матеріалах справи, вбачається, що заявниці запропонували звернутись до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання з заявою про транскрибований запис імені та по батькові в свідоцтві про народження згідно з традиційною вимовою національної належності. Після чого внести зміни в написання імені та по батькові в свідоцтві про шлюб. В подальшому для оформлення паспорта громадянина України в звязку зі зміною прізвища необхідно надати передбачений законодавством перелік документів, зокрема документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну (свідоцтво про народження з транскрибованим записом імені та по батькові, свідоцтво про шлюб). Також зазначено, що заява про видачу паспорта громадянина України (Ф-1) повинна бути заповнена належним чином та завірена КО "Єдність" Дзержинського району м. Харкова.

Таким чином, усі звернення позивача розглянуті з наданням відповідних відповідей.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про міліцію" міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.

Отже, Дзержинський районний відділ Харківського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Сектор у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб центрального відділення міліції Дзержинського районного відділу Харківського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами є органами виконавчої влади та, відповідно, субєктами владних повноважень.

Пунктом 2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерство внутрішніх справ України №600 від 15.06.2006 року передбачено, що паспорт громадянина України видається територіальними підрозділами у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь (відділів) МВС за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Порядок обміну паспорта врегульовано п.16 та п.17 "Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2006 року №600 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 7 липня 2006 року за №804/12678 (далі - Порядок №600), а саме: обмін паспорта здійснюється у разі зміни прізвища, імені та по батькові особи тощо; установлення розбіжностей у записах (невідповідності внесених до паспорта записів записам в інших документах); непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, загублення фотографічної картки тощо). Для обміну паспорта особа подає: заяву; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанцію про сплату державного мита або оригінал і копію документа про звільнення від сплати державного мита; документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну.

Згідно з п.4 Порядку №600, заява та інші документи, необхідні для оформлення або обміну паспорта, як правило подаються до уповноважених осіб відповідних житлово-комунальних підприємств органів місцевого самоврядування, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, житлово-будівельних кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку та молодіжних житлових комплексів, що самостійно здійснюють обслуговування будинків, уповноважених осіб у сільських, селищних радах, житлово-комунальних органах, що обслуговують відомчий житловий фонд, у тому числі військові містечка, інші об'єкти і території (далі - житлово-комунальні підприємства). Під час прийняття заяви та інших документів уповноважені особи житлово-комунальних підприємств або працівники територіальних підрозділів перевіряють правильність заповнення заяви та її відповідність наданим документам, про що ними вчиняється відповідний запис у графі 9 заяви.

Пунктом 5 Порядку №600 передбачено, що заяви про видачу паспорта розглядають працівники територіальних підрозділів. Під час їх розгляду в разі необхідності з'ясовується належність особи до громадянства України. За результатами розгляду приймається відповідне рішення, про що робиться запис у відповідній графі заяви.

При цьому слід зауважити, що п.3 Порядку №600 встановлено, що заява і документи, оформлені неналежним чином, до розгляду не приймаються і повертаються заявникові.

Таким чином, відмова у прийнятті документів від ОСОБА_3 на обмін паспорту була прийнята КО "Єдність" Дзержинського району м. Харкова, Дзержинського районного відділу Харківського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Сектору у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб центрального відділення міліції Дзержинського районного відділу Харківського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області відповідно до чинного законодавства України, через невідповідність зазначених у заяві імя та по батькові заявника.

Оцінюючи правомірність дій відповідачів, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідно до ст.39 Закону Української РСР "Про мови в Український РСР" від 28 жовтня 1989 року№8312-XI, громадяни Української РСР користуються правом іменуватись згідно з національними традиціями. Їхні імена передаються з національної мови українською мовою у транскрипції.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про національні меншини в Україні»кожний громадянин України має право на національні прізвище, ім'я та по батькові. Громадяни мають право у встановленому порядку відновлювати свої національні прізвище, ім'я та по батькові.

Відповідно до ч.1 ст.28 Цивільного кодексу України фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Частиною 2 ст.294 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції.

Згідно з ч.3 ст.294 Цивільного кодексу України у разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Якщо перекручення імені було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на здійснення транскрибованого запису його імені в паспорті громадянина України та може надати визначений законодавством перелік документів для обміну паспорта у встановленому порядку.

Отже, позовні вимоги, щодо зобовязати Начальника СГІРФО ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області прийняти у ОСОБА_3 документи на заміну паспорта з записом в ньому імя та по батькові у відповідності з діючим Законом Української РСР "Про мови в Український РСР" від 28 жовтня 1989 року№8312-XI та Цивільним кодексом України, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог, щодо постановлення судом окремої ухвали за умисне грубе порушення прав громадянина, за порушення діючих Законів та Конституції України, за відмову виконати свої прямі службові обовязки на підставі ст.166 КАС України та зобовязання УМВД України в Харківській області розглянути питання про службову невідповідність Начальника Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області та Начальника СГІРФО ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області займаємим посадам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.166 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

З вказаної норми вбачається саме право суду на постановлення окремої ухвали та при наявності факту порушення закону.

Однак, при розгляді справи, судом не було встановлено протиправності у діях відповідачів, та відповідно у суду відсутні підстави для постановлення окремої ухвали та зобовязання УМВД України в Харківській області розглянути питання про службову невідповідність займаємим посадам вказаних у адміністративному позові посадових осіб.

Таким чином позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог про зобовязання Начальника Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області компенсувати позивачу моральну шкоду від незаконних дій в мінімальному розмірі суд зазначає наступне.

Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначені Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Враховуючи, що в діях посадових осіб Начальника Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області та Начальника СГІРФО ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області відсутня протиправність та те, що законом, що регулює спірні правовідносини, будьякі відшкодування моральної шкоди не передбачено, відповідно, і відсутні підстави для такого відшкодування.

Таким чином позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, задоволенню підлягають лише позовні вимоги, щодо зобовязання Начальника СГІРФО ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області прийняти у ОСОБА_3 документи на заміну паспорта з записом в ньому імя та по батькові у відповідності з діючим Законом Української РСР "Про мови в Український РСР" від 28 жовтня 1989 року№8312-XI та Цивільним кодексом України.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, суд присуджує ОСОБА_3 здійснені документально підтверджені судові витрати відповідно до задоволених вимог в розмірі 1,13 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Начальника Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області та Начальника СГІРФО ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області про зобовязання Начальника СГІРФО ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області прийняти у позивача документи на заміну паспорта з записом в ньому імя та по батькові у відповідності з діючим Законом "Про мови" та Цивільним кодексом України, ухвалення окремої ухвали та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Зобовязати Начальника СГІРФО ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області прийняти у ОСОБА_3 документи на заміну паспорта з записом в ньому імя та по батькові у відповідності з діючим Законом "Про мови" та Цивільним кодексом України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (Управління державного казначейства в Жовтневому районі міста Харків Головного управління Державного казначейства у Харківській області, код 24134113, 61010, м.Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61204) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,13 грн. (одна гривня 13 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 05.09.2011 року.

Суддя Біленський О.О.