Постанова № 18113489, 28.07.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1830/11

"28" липня 2011 р.Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючоїДерех Н.В.

при секретарі Вальчук І.М.

з участю:

представника позивача Авдєєнко В.В.

представника відповідача Іщук К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-МАЗ»до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-МАЗ» (надалі позивач, ТзОВ «Авто-МАЗ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач, Тернопільська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000422304 від 07.04.2011 року, № 0000122200 від 07.04.2011 року, №0000412304 від 07.04.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-МАЗ» позов підтримав та просив його задовольнити, оскільки висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства не ґрунтуються на дійсних обставинах справи, і пояснив, що згідно з п. 2 договору від 24.09.09 позивач перевів на ОСОБА_5 зі згоди субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 борг в сумі 1465700 гривень, який, після його оплати ОСОБА_5 останній має право вимагати оплати позивачем. Отже, за вказаним договором ОСОБА_5 внаслідок виконання боргових зобов'язань позивача перед субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_6 став новим кредитором позивача, тобто мало місце зміна кредитора у зобов'язанні в розумінні вимог ст. 512 ЦК України, з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 на фізичну особу ОСОБА_5, а не продаж чи придбання права вимоги зобов'язань. Таким чином, відповідачем було неправильно застосовано норми матеріального права, що зумовило прийняття неправомірного акту ненормативного характеру. Згідно з п. 5.2.7 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання. Щодо завищення та заниження валових витрат, представник позивача пояснив, що у відповідності до пп. 7.2.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який постачає товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Таким чином, позивачем було обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у відповідних періодах згідно з податковими накладними, що були виписані раніше контрагентами позивача, однак які (податкові накладні) були одержані позивачем пізніше (в тих періодах, у яких були відображені відповідні суми податкового кредиту). В судовому засіданні представник відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції проти позову заперечив, просив відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки перевіркою встановлено порушення п. 4.6.1 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1, п.5.2, ст.5, пп.5.3.9, п.5.3, ст.5, пп. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", пп.7.2.3 п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 1.15 ст. 1, п.7.1 ст.7, пп. «а»19.2 п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.13.5 ст.13, абз.2 п.16.13 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», абз.1 п.4 Постанови КМУ №470 від 06.05.2001р. «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування».

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача не є обґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, не підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ" за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої було складено акт № 1124/23-04/14053514 від 22 березня 2011 р.

Перевіркою було встановлено, що порушення п. 4.6.1 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1, п.5.2, ст.5, пп.5.3.9, п.5.3, ст.5, пп. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств»призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартали 2009р. на суму 523,00грн., за 3 квартали 2010р. на суму 157886,00грн. та завищення за 1 квартал 2010р.-152706,00грн., за 1 півріччя 2010 р.-210037,00 грн.; пп.7.2.3 п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством завищено суму податкового кредиту на суму 110447,00 грн. в тому числі у грудні 2009р. на суму 36340,00 грн., у лютому 2010 р.-2784,00 грн., у березні 2010р.- 4140,00 грн. у квітні 2010p.-67183,00грн., п. 1.15 ст. 1, п.7.1 ст.7, пп. «а»19.2 п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», неоподаткований дохід у вигляді проплати за послуги ТОВ «Беніш Джі Пі еС Україна» по обслуговуванню супутникової автосигналізації автомобіля марки Chrysler 300С 5-3;5 WD в період з липня 2009 року по вересень 2010 року, який є власністю громадянки ОСОБА_4 за рахунок ТзОВ «Авто - МАЗ», що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб, внаслідок чого донараховано податку в сумі 979,42 грн., п.13.5 ст.13, абз.2 п.16.13 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», абз.1 п.4 Постанови КМУ №470 від 06.05.2001р. «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування», внаслідок чого занижено податок з доходів нерезидента з джерелом їх походження з України в сумі 1148,13грн.

На підставі Акта перевірки Тернопільською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000122200 від 07 квітня 2011 р. про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1435,16 грн., в тому числі 1148,13 грн. за основним платежем та 287,03 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- №0000422304 від 07 квітня 2011 р. про сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 137752,50 грн., в тому числі 110202 грн., за основним платежем та

27550,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- №0000412304 від 07 квітня 2011 р. про сплату грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 458792,50 грн., в тому числі 367034 грн. за основним платежем та 91758,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій. При цьому, рішенням ДПА в Тернопільській області № 9120/10/25-007/247 від 09 червня 2011 р. податкове повідомлення-рішення №0000412304 було скасовано в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3859 грн. за основним платежем та 964,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р. TOB "Авто-МАЗ" було задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 3 517917 грн. За період, що перевірявся, позивачем занижено валовий дохід за 3 квартал 2009 р. на суму 1 465700 грн., а саме субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_6, на виконання договору з ТзОВ "Авто-МАЗ" від 03 січня 2008 р. № 2 надав послуги по пошуку клієнтів та склав звіт про виконану роботу, а саме: акт прийому-передачі виконаних робіт від 28 березня 2008 р. № б/н загальну суму 964300 грн., акт прийому-передачі виконаних робіт від 30 червня 2008 р. № на загальну суму 1 001400 грн. Станом на 01 липня 2009 р. кредиторська заборгованість TOB "Авто-МАЗ" по зазначених вище актах становила 1 465700 грн. 24 вересня 2009 р. фізична особа ОСОБА_5 в погашення бо TOB "Авто-МАЗ" здійснив оплату заборгованості СПД ФО ОСОБА_6 готівковими коштами в сумі 1 465700 грн. Заборгованість TOB "Авто-МАЗ" згідно журналу-ордеру по pax. 377 "Придбання послуг»станом на 01 вересня 2009 р. субєкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_6 становить 1 465700 грн., а станом на липня2009 р.-0 грн.

Відповідно до пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334), до складу валового доходу включаються: "Доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи... сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів) або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону...".

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) передбачено, що бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень стосовно господарських операцій, які документуються первинними документами бухгалтерського обліку відповідно до визначеної облікової політики, що визначена та використовується підприємством.

Керівник підприємства, відповідно до пункту 6 статті 8 Закону № 996, зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, згідно п, 6.12. Статуту підприємства є власником TOB "Авто-МАЗ" і одночасно займає посаду директора підприємства та несе відповідальність в розумінні статтей 11, 13, 87, 92 Цивільного кодексу України.

Підпунктом 2.6. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від передбачено, що фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію.

Щодо зміни кредитора у зобов'язанні, судом встановлено про наявність договору від 24 вересня 2009 р. про переведення боргу, укладений між TOB "Авто-МАЗ" (первісний боржник), ОСОБА_5, (новий боржник) та субєктом підприємницької діяльності-фізичною особа ОСОБА_6, відповідно до якого первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 1 465700 грн.

Відповідно до ст. ст. 509, 510, 511, 513, 520 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі статтею 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора. Таким чином, як вбачається з оспорюваного правовідношення відбулася зміна саме боржника, а не кредитора. Враховуючи наведене, позивачем не було включено до складу валового доходу суму фінансової допомоги отриманої у розмірі 1 465700 грн.

Судом, крім цього, встановлено невідповідність даних бухгалтерського обліку підприємства задекларованим даним показника декларації з податку на прибуток "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)", внаслідок чого в порушення вимог пп. 5.3.9. пункту 5,3. ст. 5 Закону № 334 встановлено заниження валових витрат за 3 квартал 2009 р. на 6671 грн., за 4 квартал 2009 р. на 10607 грн., за 1 квартал 2010 р. на 123 грн. та завищення валових витрат за 2 квартал 2010 р. на 113509 грн., за 3 квартал 2010 р. на 4086 грн. Крім цього, за рахунок невідповідності даних бухгалтерського обліку (рахунки 372 "Розрахунки з підзвітними особами", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 63.1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 311 "Поточні рахунки в національній валюті") та первинних бухгалтерських та банківських документів задекларованим показникам, встановлено завищення показників у рядку 04.13 Декларацій "Інші витрати" на 21651 грн. На підставі даних оборотно-сальдових відомостей по рахунках бухгалтерського обліку (рахунки 22, 201, 281) та первинних документів (прихідні та розхідні накладні, акти прийому-передачі, актів списання) встановлено завищення позивачем показників у рядку 04.2 Декларацій "Убуток балансової вартості запасів" за 3 квартал 2009 р. на 8848 грн., внаслідок чого в порушення вимог пункту 5.9. ст. 5 Закону № 334 завищено валові витрати за 3 квартал 2009 р. на 8848 грн.

Позивачем до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість у розмірі 110202 грн. відповідно до податкових накладних, виписаних постачальниками у податкових періодах, відмінного від звітного, в числі у жовтні 2009р. на 25467 грн., у листопаді 2009 р. на 1667 грн, у грудні 2009 р. на 49167 грн., у січні 2010 р. на 33901грн.

Згідно з п. 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійсненні. Порядок ведення бухгалтерського обліку податку на додану вартість передбачений Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість. Відповідно до п. 2 Інструкції № 141, сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання з ПДВ звітного періоду згідно із законодавства, за наявності митних декларацій, податкових, відображається за дебетом субрахунку 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "Розрахунки за податком додану вартість".

Згідно з пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно вимог пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, податкова накладна має бути надана покупцю у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця за правилом "першої події", встановленим пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

З урахуванням наведеного, перевіркою було зроблено висновок, що позивачем, в порушення вимог пп. 7.4.1. та 7.4.5. пункту 7.4. та 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних постачальниками у попередніх звітних періодах, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 110202 грн.

Суд звертає увагу на те, що позивач не скористався своїм правом на формування податкового кредиту відповідно до податкових накладних, крім того, законодавством не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. В разі, якщо на дату виникнення права на податкові кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договір з нерезидентом ООО "Перегон-Сервис" від 25 березня 2010 р. № 11 на перевезення автомобілів. Позивачем отримано від нерезидента послуг на суму 2415 доларів США згідно актів виконаних робіт: від 28 квітня 2010 р. № 79 на суму 385 доларів США, що становить 3051,47 грн. по курсу НБУ на дату здійснення виплати; від 25 травня 2010 р. № 101 на суму 1070 доларів США, що становить 8479,86 грн. по курсу НБУ на дату здійснення виплати; від 03 червня 2010 р. № 122 на суму 960 доларів США, що становить 7604,16 грн. по курсу НБУ на дату здійснення виплати.

Позивачем на момент перевірки не представлено довідки (нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, зокрема, що перевізник виступає резидентом Білорусії та сплачує податки станом на 2010 р.

Фрахт, у розумінні норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР, - це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин), зокрема, для цілей перевезення вантажів морськими, повітряними суднами, а також залізничним або автомобільним транспортом.

Пунктом 13.5. ст. 13 Закону № 334/94 передбачено, що сума фрахту, яка сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 % у джерела виплати таких доходів за їх рахунок. При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту, а особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент (в розумінні п. 1.15. цього Закону), який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеної системи оподаткування чи ні.

Згідно абзацу 1 п. 4 "Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування", що затверджений Постановою КМУ від "Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, шо нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором".

Порядком № 470 встановлено, що довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана. Пунктом 8 Порядку № 470 зазначено, що у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Ст. 2 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухилення від сплати податків стосовно податків на доходи і майно, підписана 24 грудня 1993 р. (Угоду ратифіковано Законом України № 306 від 20 грудня 1994 p., набула чинності 30 січня 1995 p.), визначено податки, на які поширюється Угода.

Згідно ст. 8 Угоди: "Прибуток, одержуваний підприємством однієї Договірної Держави від експлуатації морських, річкових і повітряних суден, дорожніх транспортних засобів, які використовуються для міжнародних перевезень, оподатковуються лише в цій Договірній Державі...".

Судом встановлено, що позивачем на момент перевірки не представлено довідку в підтвердження того, що перевізник виступає резидентом Білорусії та сплачує податкиу цій країні, Тому TOB "Авто-МАЗ" зобов'язане було оподаткувати суми валютних коштів, отриманих нерезидента послуг ООО "Перегон-Сервис" на суму 2415 доларів США.

Відповідно до абзацу 2 п. 16.13. ст. 16 Закону № 334/94 відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8., пункті 10.2. та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати.

За таких обставин суд приходить до переконання, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-МАЗ» не є підставним, не грунтується на вимогах чинного законодавства, а податкові повідомлення-рішення № 0000422304 від 07.04.2011 року, № 0000122200 від 07.04.2011 року, №0000412304 від 07.04.2011 року прийняті податковим органом обгрунтовано, на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України тому позовні вимоги позивача не є обгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-МАЗ»до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000422304 від 07.04.2011 року № 0000122200 від 07.04.2011 року, №0000412304 від 07.04.2011 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддяДерех Н.В.

копія вірна

СуддяДерех Н.В.