Постанова № 18113486, 08.08.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2125/11

"08" серпня 2011 р.Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої Дерех Н.В.

секретаря Вальчук І.М.

за участю:

представника позивача Муха Л.С.

представника відповідача Стефінів Ж А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бережанський склозавод»до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бережанський склозавод»( надалі позивач, ТзОВ «Бережанський склозавод») звернулося до адміністративного суду з адміністративним позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області ( надалі відповідач, Бережанська МДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень рішень № 0000032301/0 від 21 лютого 2011 року та № 0000042301/0 від 21 лютого 2011 року.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бережанський склозавод»у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, оскільки висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства не грунтується на дійсних обставинах справи, і пояснив, що ТзОВ «Бережанський склозавод»було укладено договори з приватним підприємцем ОСОБА_5, з приватним підприємцем ОСОБА_6, з приватним підприємцем ОСОБА_7, ТзОВ «Спарк», ТОВ «Парус Експо Медіа», ТОВ «Гофротара», ПП «ТОР». Всі операції по отриманню послуг та придбанню товарно-матеріальних цінностей позивачем було відображено шляхом документування в облікових регістрах первинних документів таких як акти виконаних робіт на накладні, які є первинними документами, що складені під час здійснення господарської діяльності і відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до п.5.2., пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Щодо заниження валових витрат, представник позивача пояснив, що у відповідності до пп.7.2.6 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який постачає товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Таким чином, позивачем було обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у відповідних періодах згідно з податковими накладними, що були виписані контрагентами позивача.

Представник відповідача Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки перевіркою встановлено порушення п.1.2 ст.1, п.2.4, п.2.5, п. 2.6, п.2.7 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.1993р. № 147, Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.6, п.1, п.5, п.6 ст.8, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», ст.1, ст.3,ст..4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.3.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, пп.4.1.4, п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 та пп. а п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, не грунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже не підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Бережанською МДПІ з 30.11.2010 по 04.02.2011 року проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Бережанський склозавод»за період з 05.11.2009р. по 30.09.2010р., за результатами якої було складено акт №44/23-134/36350030 від 04 лютого 2011р.

Перевіркою було встановлено недотримання ТзОВ «Бережанський склозавод»вимог, встановлених п.1.2 ст.1, п.2.4, п.2.5, п. 2.6, п.2.7 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.1993р. № 147, Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.6, п.1, п.5, п.6 ст.8, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»в частині створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, зокрема не забезпечено неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, документування господарських операцій належним чином оформленими первинними документами, які фіксують факт здійснення господарських операцій з урахуванням галузевих вимог, передбачених правовими нормативними документами міністерств, на підставі повноважень наданих вищевказаними нормативними актами.

Недотримання ТзОВ «Бережанський склозавод» вимог, встановлених ст.1, ст.3, Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». стосовно недотримання термінів та подання достовірних відомостей про юридичну особу, які підлягають внесенню до єдиного державного реєстру, ст.1, ст.3, ст.4, Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»в частині одержання документів дозвільного характеру.

Недотримання ТзОВ «Бережанський склозавод», вимог, встановлених ч.1, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України, ст.55 Господарського кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених нерезидентами.

Також встановлено порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 32987 грн. в тому числі за 1 квартал 2010 року на суму 7783 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 10476 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 14728 грн.; пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 18676 грн. в тому числі за лютий 2010 року на суму 3328 грн., за квітень 2010 року на суму 2079 грн., за травень 2010 року на суму 2375 грн., за червень 2010 року на суму 813 грн., за липень 2010 року на суму3787 грн., за серпень 2010 року на суму 6294 грн.; п.3.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища в результаті чого занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 292,09 грн., в тому числі за 1 квартал 2010року на 87,82 грн., за 2 квартал 2010 року на 97, 36 грн., за 3 квартал 2010 року на 106, 91 грн.; пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині не подання розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 - 3 квартали 2010 року; п.п.8.1.2 п.8.1 ст8 та пп.а п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб, внаслідок чого нараховано 1124,28грн. пені.

На підставі Акта перевірки Бережанською МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

-№0000042301/0 від 21 лютого 2011 р. про сплату грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 23345грн., в тому числі 18676грн. за основним платежем та 4669грн штрафних (фінансових) санкцій.

-№0000032301/0 від 21 лютого 2011р. про сплату грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 41233,75грн. в тому числі 32987грн. за основним платежем та 8246,75грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Дані податкові повідомлення рішення оскаржувались в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Тернопільській області та Державної податкової адміністрації України, в результаті чого були прийнятті рішення №6278/10/25-007/172 від 10.04.2011р. та №12052/6/25-0515 від 04.07.2011р. якими скарги ТзОВ «Бережанський склозавод»залишенні без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Оскільки контролюючим органом здійснювалась перевірка ТзОВ «Бережанський склозавод»за період з 05.11.2009 року по 30.09.2010 року, то суд до даних правовідносин застосовує норми матеріального права, які були чинними на момент виникнення даних правовідносин.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3-5.7 ст.5 цього Закону.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону-України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктами 1 і 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" і підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 11.1 розділу 11 "Правила оформлення документів на перевезення" Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та шляхові листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів можуть додаватися сертифікати - ветеринарії, санітарні та якості, наявність яких визначається правилами перевезень.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. На підставі пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищевказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1-3 ч.5-6 ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Пунктом 123.1 ст.123 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобовязання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від”ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або від”ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п.54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6, п. 54.3 ст. 54 цього кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобовязання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від”ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або від”ємного значення суми податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи за період з 05.11.2009р. по 30.09.2010р. ТзОВ «Бережанський склозавод»уклало наступні договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом: з приватним підприємцем ОСОБА_5 (договір від 25.11.09р. №1), з приватним підприємцем ОСОБА_6 (договір від 03.03.10р. №9), з приватним підприємцем ОСОБА_7 (для перевірки не надано договірних документів), з ТзОВ «Спарк»(договір від 16.12.09 №3). Згідно з умовами зазначених договорів вартість послуг із супроводження товару нараховується за кожен кілометр пробігу автомобіля зі складу Замовника до складу Покупця, якому адресований вантаж. Документом для проведення оплати за перевезення вантажу є акт виконаних робіт та товарно - транспортна накладна. Також ТзОВ «Бережанський склозавод»було укладено договір на виконання транспортних послуг №1 (без дати складання) з приватним підприємцем ОСОБА_8.

Згідно з актами виконаних робіт по вказаних договорах ТзОВ «Бережанський склозавод»віднесло до складу валових витрат 52 354,5 грн. по операціях з придбання транспортних послуг у ТзОВ «Спарк»і у приватних підприємців ОСОБА_8., ОСОБА_6, ОСОБА_5 ОСОБА_7 та на підставі податкових накладних, отриманих від ТзОВ «Спарк», включило до складу податкового кредиту 2 757,5 грн. ПДВ. Судом встановлено, що під час проведення перевірки документів, які свідчать про транспортування товарно-матеріальних цінностей (товарно-транспортні накладні) від зазначених контрагентів, для перевірки не надавались, акти виконаних транспортних послуг містять лише маршрут перевезення, однак не вказано кількісні параметри та пункти доставки вантажу. Згідно з податковими накладними ТзОВ «Спарк»неможливо ідентифікувати, які саме послуги отримані ТзОВ «Бережанський склозавод».

Також ТзОВ «Бережанський склозавод»уклало з ТОВ «Парус Експо Медіа»усний договір про надання послуг з організації участі у виставці посуду та згідно з актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 05.02.10 №ОУ-0000020 і податковою накладною від 05.02.10 №78 віднесено до складу валових витрат 13516,18 грн. та до складу податкового кредиту 2703,24 грн. ПДВ. Судом встановлено, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) містить лише загальне визначення отриманих послуг та їх вартість. Інформація щодо конкретного обсягу та сутності наданих послуг з посиланням на документальні докази відсутня. Податкова накладна оформлена з порушенням пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого неможливо ідентифікувати, які саме послуги отримані ТзОВ «Бережанський склозавод».

ТОВ «Бережанський склозавод»уклало з ТОВ «Гофротара»договір від 10.06.10р. №1006/1/2010. На підставі товарно - транспортних накладних і податкових накладних по вказаному договору - ТзОВ «Бережанський склозавод»віднесло до складу валових витрат за 3 кв. 2010 р. - 45 083,67 грн., до складу податкового кредиту - 2 079,04 грн. ПДВ. Судом встановлено, що у товарно-транспортних накладних зазначено лише кількість товару в метрах кубічних, не вказано якісні параметри, не зазначено документів, що слідують з вантажем (санітарні, якісні сертифікати, свідоцтва, довідки тощо, що визначаються правилами перевезення вантажів). Для перевірки не надано Специфікації до Договору на поставку продукції, чи будь-яких інших документів, в яких було б зазначено якісні характеристики продукції.

Також судом встановлено, що ТзОВ «Бережанський склозавод»віднесло до складу валових витрат за 2 квартал 2010 року 10600 грн. по операції з придбання посуду в асортименті у ВТП «Фірма Старт»та включило до складу податкового кредиту 2120 грн. ПДВ по зазначеній операції (податкова накладна від 18.05.10р. № 01/18/05). Судом встановлено, що контролюючому органу під час перевірки позивачем не було надано договірних документів на постачання склопосуду, товарно - транспортних накладних чи шляхових листів автомобіля та документів, в яких було б зазначено номенклатуру продукції та якісні характеристики (санітарні, якісні сертифікати, свідоцтва, довідки тощо, що визначаються правилами перевезення вантажів).

ТзОВ «Бережанський склозавод»віднесло до складу валових витрат за 2 квартал 2011 р. 10 395,2 грн. по операції з придбання скломаси у ПП «ТОР»(накладна від 29.04.10 № 4) та включило до складу податкового кредиту 2 079,04 грн. ПДВ по зазначеній операції (податкова накладна від 28.04.10 № 4). Скломаса була оприбуткована на склад товариства на підставі прихідного ордера від 29.04.10 № 637 . Судом встановлено, що оприбуткування продукції проведено на підставі акта без номера та дати складання, акт не підписано членами комісії, не затверджено посадовими особами товариства. Для перевірки не надано договірних документів на постачання склопосуду, товарно - транспортних накладних та документів, в яких було б зазначено якісні характеристики та номенклатуру продукції.

Таким чином судом встановлено, що, під час проведення перевірки ТзОВ «Бережанський склозавод»не було надано первинних документів (належно оформлених актів приймання, що підтверджують факт отримання товарно-матеріальних цінностей по правочинах, товарно - транспортних накладних, дорожніх листів автомобіля, що підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей, що вказані у договорах, документів на зберігання цього товару), на підставі яких зафіксовано факти поставки продукції, надання послуг, а також регістрів, які б відповідали вимогам п. 4 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а ті первинні документи, що подавались для перевірки контролюючому органу, не містили достатніх даних, які б могли б дати можливість ідентифікувати товар, його обєм, вартість, якісні параметри, тобто , документи, що подавались для перевірки контролюючому органу суд визнає документами лише по формі, однак вони не відображають суть проведених операцій. А відсутність товарно-транспортних накладних та дорожніх листів автомобілів вказують на безтоварність господарських операцій.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бережанський склозавод»не є підставним, не грунтується на вимогах чинного законодавства, а податкові повідомлення-рішення №0000042301/0 від 21 лютого 2011 р., №0000032301/0 від 21 лютого 2011р прийняті податковим органом обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тому позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

керуючись, ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160 -163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю « Бережанський склозавод»до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000032301/0 від 21 лютого 2011 року та № 0000042301/0 від 21 лютого 2011 року відмовити.,

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 12 серпня 2011 року.

Головуючий суддяДерех Н.В.

копія вірна

СуддяДерех Н.В.