Постанова № 18113001, 25.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 серпня 2011 року Справа № 2а-5897/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

при секретарі Липовій К.С.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2011 № 07/10),

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 23.05.2011 № 05-1179),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про стягнення суми податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанської ОДПІ у Луганській області до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», в якому позивач просить стягнути з відповідача кошти за податковим боргом у розмірі 405985,44 грн. з рахунків платника податків у банках, що обслуговують платника податків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» зареєстроване Стахановською міською радою як субєкт підприємницької діяльності 10.03.2004 за № 13921200000000010. Відповідач перебуває на обліку в Рубіжанській ОДПІ як платник окремих податків.

За відповідачем виник податковий борг з плати за землю в розмірі 405985,44 грн. Податкове зобовязання визначено контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях: від 03.04.2008 № 0000112301/0 та від 13.05.2008 № 0000142301/0. У звязку з несплатою у встановлені строки податкових зобовязань відповідачу були вручені перша податкова вимога від 08.12.2009 № 1/104 та друга податкова вимога від 12.01.2010 № 2/5. Рубіжанською ОДПІ було прийняте рішення від 01.03.2010 № 2 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу. У добровільному порядку податковий борг не сплачено.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, надавши суду пояснення, аналогічні викладеному в позові. Крім того, зазначив, що відповідач про свою реорганізацію податковий орган не повідомляв, з податкового обліку не знімався, продовжує надавати податкову звітність.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на наступне. Підприємство відповідача двічі припиняло свою діяльність. За наказом Міністерства вугільної промисловості України від 29.12.2007 № 612 було створено державне підприємство з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств, скорочена назва ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» та припинено діяльність ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» шляхом його реорганізації та приєднання до ДП «Укрвуглеторфресруктуризація».

Відповідно до Положення наказом ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» від 15.02.2008 № 9 було створено відокремлений підрозділ ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» «Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт» без права юридичної особи. На підставі наказу Міністерства вугільної промисловості від 02.04.2010 ДП «Укрвуглеторфресруктуризація» реорганізовано шляхом поділу (пункт 3 наказу). ДП ОД «Луганськвуглереструктуризація» організовано шляхом виділу та зареєстровано 27.05.2010 в ЄДРПОУ за № 32449971. У квітні 2010 року на виконання п. 5.2 Наказу Мінвуглепрому № 99 від 02.04.2010 в газеті «Урядовий курєр» було розміщено оголошення про реорганізацію ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» та визначені строки звернення кредиторів з вимогами. Передавальний баланс затверджено Мінвуглепромом 01.06.2010, Статут ДП ОД «Луганськвуглереструктуризація» зареєстрований 20.07.2010. Посилаючись на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1231, якою встановлено Порядок списання непогашених грошових зобовязань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не повязаної з банкрутством, та у звязку з тим, що 28.03.2008 державним реєстратором зроблено запис про прийняття рішення засновником юридичної особи про припинення юридичної особи ДП ОД «Луганськвуглереструктуризація», відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, а борг погашеним.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про систему оподаткування» та Закон України «Про плату за землю» втратили чинність.

У звязку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податкових зобовязань виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про плату за землю», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» № 2535 від 03.07.92 (далі ЗУ № 2535) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платників податків і зборів зобовязані сплачувати відповідну суму податків та зборів у встановленому законом строки.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про плату за землю» власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 (далі - Закон № 2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

П.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 визначає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обовязкового платежу), є контролюючий орган.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Судом установлено, що ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» зареєстроване Стахановською міською радою як субєкт підприємницької діяльності 29.07.2004 за № 13921200000000010 (арк. справи 6-9).

Згідно з наказом Міністерства вугільної промисловості України від 29.12.2007 № 612 було створено державне підприємство з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств, скорочена назва ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» та припинено діяльність ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» шляхом його реорганізації та приєднання до ДП «Укрвуглеторфресруктуризація» (арк. справи 50-51).

Пунктом 8 цього наказу встановлено, що ДП «Укрвуглеторфресруктуризація» є правонаступником усіх майнових прав та обовязків ДП «Донвуглереструктуризація», ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація», «ЦЗК «Вуглеторфреструктуризація» згідно з передавальними балансами.

Відповідно до наказу ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» від 15.02.2008 № 9 було створено відокремлений підрозділ ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» «Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт» без права юридичної особи (арк. справи 52).

На підставі наказу Міністерства вугільної промисловості від 02.04.2010 № 99 ДП «Укрвуглеторфресруктуризація» реорганізовано шляхом поділу на державні підприємства «Донвуглереструктуризація» (код ЄДРПОУ 32442610), Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» (код ЄДРПОУ 32449971) та «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація» (код ЄДРПОУ 32112705) (пункт 3 наказу) (арк. справи 63-64).

Пунктом 9 цього наказу встановлено, що ДП «Донвуглереструктуризація», ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація», ДП «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація» є правонаступниками усіх прав та обовязків, повязаних з діяльністю ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» згідно з розподільчими балансами.

За відповідачем виник податковий борг зі сплати земельного податку на загальну суму 405985,44 грн. Податкові зобовязання визначені контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях: від 03.04.2008 № 0000321530/0 на загальну суму 288192,9 грн., у тому числі за основним платежем 192128,6 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 96064,3 грн. (арк. справи 14), від 13.05.2008 № 0000142301/0 на загальну суму 117792,54 грн., у тому числі за основним платежем 78528,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 39264,18 грн. (арк. справи 15).

Податкові повідомлення-рішення були оскаржені в судовому порядку. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.08.2009 у справі № 2а-17972/09/1270 у задоволенні позовних вимог ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» до Рубіжанської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2008 № 0000142301/0 на суму 117792,54 грн. відмовлено. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.08.2009 залишено без змін (арк. справи 30-33). Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.03.2009 у справі № 2а-8519/08/1270 у задоволенні позовних вимог ДП «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація» в особі ВП «Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт» ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» до Рубіжанської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2008 № 0000112301/0 на суму 288192,90 грн. відмовлено (арк. справи 34-35). Таким чином, податкові повідомлення-рішення вважаються узгодженими.

Позивачем на адресу відповідача згідно з Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було надіслано першу податкову вимогу від 08.12.2009 № 1/104, яку було отримано відповідачем 11.12.2009 (арк. справи 10), та другу податкову вимогу від 12.01.2010 № 2/5, яку було отримано відповідачем 29.01.2010 (арк. справи 11).

01.03.2010 позивачем прийнято рішення № 2 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 17).

Суму податкового боргу відповідачем у добровільному порядку сплачено не було.

Відповідач з податкового обліку в Рубіжанській ОДПІ не знімався, згідно пояснень представника позивача продовжує подавати податкову звітність.

Щодо посилань відповідача на позивача на те, що вказаний податковий борг повинен вважатися безнадійною заборгованість та бути списаний, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Порядку списання непогашених грошових зобовязань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не повязаної з банкрутством, затвердженого Постаново Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1231 (далі Порядок), грошові зобовязання або податковий борг, у тому числі пеня за порушення строків розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, штрафи за порушення вимог валютного законодавства, а також реструктуризований, розстрочений або відстрочений податковий борг (у тому числі нараховані на такий податковий борг відсотки), що після ліквідації платника податків, не повязаної з банкрутством, залишилися непогашеними у звязку з недостатністю майна платника податків або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобовязаннями платника податків згідно із законодавством, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - їх майна та майна юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, збору, стосовно якого виникло грошове зобовязання або виник податковий борг таких філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню відповідно до цього Порядку.

Дія цього Порядку поширюється також на непогашені грошові зобовязання або податковий борг фізичної особи - платника податків, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, крім випадків, коли зявляються інші особи, що вступають у права спадщини, незалежно від часу набуття таких прав.

Отже, згідно положень Порядку списанню підлягають грошові зобовязання або податковий борг у разі ліквідації платника податків, не повязаної з банкрутством.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Як убачається з матеріалів справи, підприємство позивача не було ліквідовано, а було реорганізовано. Таким чином, положення Порядку щодо визнання податкової заборгованості безнадійним боргом та її списання в даному випадку не можуть бути застосовані. Рішення про списання безнадійного податкового боргу, як це передбачено у п. 2 Порядку, контролюючим органом не приймалося.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про стягнення суми податкового боргу задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (код ЄДРПОУ 32449971) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 405985 грн. 44 коп. (чотириста пять тисяч девятсот вісімдесят пять грн. 44 коп.) за рахунок коштів платника, які перебувають у його власності, з рахунків у банках, що його обслуговують.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі 26 липня 2011 року.

СуддяІ.О. Свергун