Постанова № 18112999, 18.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 серпня 2011 року Справа № 2а-6061/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Широкої К.Ю.

при секретарі Бородіній І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хай Термал Технолоджис» до державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 04 липня 2011 року № 0000752310 та № 0000762310, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Хай Термал Технолоджис» (далі ТОВ «Хай Термал Технолоджис» до державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську (далі ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 04 липня 2011 року № 0000752310 та № 0000762310, в обґрунтування якого послався на наступне.

17.06.2011 р. у приміщенні ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB «Хай Термал Технолоджис» з питань дотримання податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Лугінвест»-Термінал-Контракт» за червень 2008 року.

За результатами перевірки складено Акт № 1553/23/35773835 від 17.06.2011 р. про результати документальної невиїзної перевірки TOB «Хай Термал Технолоджис», код за ЄДРПОУ 35773835 з питань дотримання податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Лугінвест-Термінал-Контракт», код за ЄДРПОУ 35079294 за червень 2008 р.

Перевіркою встановлено неправомірність включення TOB «Хай Термал Технолоджис» до складу податкового кредиту сум сплачених за нікчемними договорами, укладеними з ПП «Лугінвест- Термінал- Контракт», та завищення податкового кредиту TOB «Хай Термал Технолоджис» всього в червні 2008 року на суму ПДВ 57600 грн.

Також встановлено, що на порушення п 5.1 ст. 5 , п. 5.2.п.п.5.2.1, п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.94 р. № 334/ 94- ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством занижено податок на прибуток за 2 квартал 2010 р. на суму 72000 грн.

Ознайомившись зі змістом Акта перевірки, Позивач, у передбачений діючим законодавством строк (три робочі дні з моменту отримання Акта перевірки), у зв'язку з необґрунтованістю та незгодою з деякими висновками ДПІ та фактами, що викладені в Акті перевірки, згідно п.6 р. IV. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, надав свої письмові заперечення від 22.06.2011р. вих. № 503.

В даних запереченнях Позивач виразив свою незгоду щодо деяких висновків та результатів перевірки ДПІ і просив переглянути результати перевірки для недопущення порушення прав та охоронюваних інтересів Позивача.

На заперечення Позивача отримано відповідь № 10675 від 29.06.2011 р., згідно якої висновки акту перевірки визнано правомірними, а 04 липня 2011 р. прийнято податкові повідомлення - рішення №0000752310 щодо сплати грошового зобов»язання у розмірі: 72 000,00 грн. ( в тому числі основного платежу - 57600,00 грн., та штрафних санкцій -14400,00 грн.) та № 0000762310 щодо сплати грошового зобов»язання у сумі 90 000,00 грн.( в т.ч. 72 000,00 грн. за основним платежом та 18000,00 грн. за штрафними санкціями).

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000752310 та № 0000762310 від 04.07.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові та зазначив, що у відповіді на заперечення Позивача до Акту про результати документальної невиїзної перевірки відповідач посилається на вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 03.05.2011 р. по справі № 1-410/11 стосовно директора ПП "Лугінвест- Термінал -Контракт» ОСОБА_3, яким було створено фіктивне ПП «Лугінвест-Термінал-Контракт» без наміру займатися підприємницькою діяльністю.

Позивач не має ніякого відношення до розпорядження коштами іншого суб'єкта господарювання і не може погодитися з доводами Відповідача, викладеними у відповіді на заперечення до Акту перевірки, що факт порушення позивачем Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" є підтвердженим та таким, що не потребує доказування, оскільки висновки стосовно порушення законодавства позивачем не містяться у вироку Ленінського районного суду при розгляді справи № 1-410/11 від 03.05.2011 р. і предметом розгляду у цій справі не було питання порушення позивачем в даній адміністративній справі вимог податкового законодавства.

Тому просив визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в Жовтневому районі м. Луганську № 0000752310 та № 0000762310 від 04.07.2011 р.

Представник відповідача ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях послався на наступне (а.с. 119-123).

В ході проведення перевірки встановлено, що TOB «Хай Термал Технолоджис» було укладено з ПП «Лугінвест-Термінал-Контракт» договір від 25.05.08 № 25/03/08. На виконання умов даного договору ПП «Лугінвест-Термінал-Контракт» було зобов'язано передати у власність TOB «Хай Термал Технолоджис» модульну транспортабельну міні-котельну МТМ-300. На виконання вимог даного договору позивачем отримано податкові накладні на загальну суму 345600 грн. та віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у декларації за червень 2008 року суму у розмірі 57600 грн., а також до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2008 року суму у розмірі 288000 грн.

Слід зазначити, що ПП «Лугінвест-Термінал-Контракт» (продавець модульної транспортабельної міні-котельної) за юридичною адресою не знаходиться, не має значної чисельності робітників (на підприємстві рахується один робітник), не має жодних приміщень, засобів зв'язку, а також транспортних засобів.

Крім того, вироком Ленінського районного суду від 03.03.11 ОСОБА_3 - директора ПП «Лугінвест-Термінал-Контракт» визнано винним у скоєні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. З ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

Таким чином, податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, підписані невідомими особами, оскільки у керівника «Лугінвест-Термінал-Контракт» на момент їх підписання була відсутня печатка, штамп, а також всі статутні документи даного підприємства.

На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ Хай Термал Технолоджис”, ідентифікаційний код 35773835, зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 06.03.2008 за № 13821020000014675 (а.с.12).

В судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу № 1283 від 17.06.2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором податкової служби ІІ ранку сектору податкового контролю, аналітичного контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб Малець Л.Г., згідно з п.п.75.1.2 п. 75.2 ст. 75, п. 73.3 ст. 73, п.79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Хай Термал Технолоджис» з питань дотримання податкового законодавства під час придбання товарів у ТОВ «Лугінвест-Термал-Контракт» за червень 2008 року. Про що 17 червня 2011 року був складений акт № 1553/23/35773835 (а.с. 16-23).

Згідно висновку вказаного акту встановлені порушення п.п.7.2.4, п.п.7.2.6 п.7.2; п.п.7.4.5 п.7.4; п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму в червні 2008 року на суму ПДВ 57600 грн. та порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2 квартал 2010 року на суму 72000 грн. (а.с.22).

Висновок акту ґрунтується на наступному. Операції з придбання послуг є нікчемними у розумінні ст.203,215,216 та ч.1 ст. 228 ЦК України, так як вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження обєкту оподаткування та несплати податків до бюджету. Підставою для зазначеного висновку є вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 03.05.2011 по справі № 1-410\11, згідно якого було визнано винним директора ПП «Лугінвест-Термінал-Контракт» ОСОБА_3 у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст.205, ч.1,3 ст.358 КК України.

В судовому засіданні на підтвердження товарності операцій та законності своїх дій представником позивача був наданий договір № 25\03\08 від 25.05.2008 (а.с.32) між ПП «Лугінвест-Термінал-Контракт» та ТОВ «Хай Термал Технолоджіс», предметом поставки є МТМ 300, платіжні доручення (а.с.33), податкова та видаткова накладна (а.с.35,36). Також був наданий договір № 1 від 23.05.2008 року між ТОВ «Хай Термал Технолоджіс» та ДП «Електро» ТОВ «НМП» на поставку МТМ 300 (а.с.37), податкова накладна (а.с.38), видаткова накладна та рахунок фактура (а.с.39), виписка з особливого рахунку (а.с.40).

Згідно п. 3.1. договору № 25\03\08 від 25.05.2008, постачальник продавець (ПП «Лугінвест-Термінал-Контракт») повинен був поставити придбаний товар в продовж десяти днів з моменту отримання передоплати за угоду. А згідно п. 3.1. договору № 1 від 23.05.2008 року постачальник (ТОВ «Хай Термал Технолоджіс») зобовязується поставити покупцю товар. В судовому засіданні судом вживались заходи для вилучення документів, яки б підтверджували транспортування МТМ 300, однак представником позивача ні яких доказів на підтвердження транспортування зазначеного обєкту не було надано.

Тому, суд критично оцінює ствердження представника позивача про те, що покупець ТОВ «Хай Термал Технолоджіс» ДП «Електро» ТОВ «НМП» самостійно здійснило транспортування предмета угоди, так як в судовому засіданні доказів даного ствердження надано не було. При цьому суд враховує умови поставки, які зазначені в договорах досліджених в судовому засіданні.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Відповідачем був наданий вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 03 березня 2011 року у справі № 1-410\11, відповідно до якого ОСОБА_3 директора приватного підприємства ПП «Лугінвест-Термінал-Контракт», було визнано винним у скоєнні злочинів, направлених на порушення порядку здійснення підприємницької діяльності та порядку оподаткування (а.с. 54-58). Вирок на день розгляду справи набрав законної сили та підлягає виконанню.

Вищевказаним вироком суду встановлено, що громадянин ОСОБА_3 вчинив протиправні діяння, які полягають у реєстрації на його імя приватного підприємства «Лугінвест-Термінал-Контракт» без мети здійснення підприємницької діяльності за грошову винагороду. Вироком встановлено, що громадянин ОСОБА_3 зареєстрований також директором та головним бухгалтером підприємства, при цьому відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, жодних договорів, податкових накладних чи інших документів бухгалтерської чи податкової звітності від імені приватного підприємства не складав та не підписував. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочинів за ознаками фіктивного підприємництва, передбаченого частиною 2 статті 27, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, тобто створення чи набуття субєкта підприємницької діяльності з метою приховування незаконної діяльності, наміри цього громадянина не тягнуть за собою дійсного настання цивільно-правових наслідків та ч.1,3 ст. 358 КК України.

В силу частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З приговору вбачається, що ОСОБА_3 фінансово-господарською діяльністю приватного підприємства "Лугінвест Термінал - Контракт" ніколи не керував та ні доручав цього нікому робити. Ніяких документів, а саме - договорів, податкових накладних, видаткових накладних, рахунків та інших, не складав та ні підписував, а також не доручав це іншим особам. Видаючи себе за дійсного директора та власника підприємства ОСОБА_3 отримав всі необхідні дозвільні та реєстраційні документи для легалізації діяльності приватного підприємства, у тому числі печатку підприємства, які, відповідно попередньої домовленості, передав у фактичне користування невідомій особі на ім'я Сергій.

Суд вважає, факт засудження директора ПП «Лугінвест-Термінал-Контракт» ОСОБА_3 - за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України є доказом наявності мети ПП «Лугінвест-Термінал-Контракт» як суб'єкта господарювання, на укладення усіх угод та виконання усіх зобов'язань з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки вказана мета встановлена вироком суду. ПП «Лугінвест-Термінал-Контракт» з самого початку було створено для прикриття незаконної діяльності пов'язаної з ухиленням від сплати податків. Умисел ПП «Лугінвест-Термінал-Контракт» щодо ухилення від оподаткування, встановлено в судовому порядку шляхом виявлення наявності у діях посадової особи, що укладала договори від імені юридичної особи, умислу на ухилення від оподаткування - вини, що встановлена обвинувальним вироком суду. Операції, що здійснювались ПП «Лугінвест-Термінал-Контракт» не містять у суті своїй розумних та економічних або інших причин (ділової мети), систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

На момент виникнення спірних правовідносин платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 3 статті 8 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні” однією з функцій Державної податкової адміністрації України є затвердження форм податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразку картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, форми повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форм звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби.

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно пункту 18 зазначеного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», визначено, що підставою для обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку, у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбались платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності.

На порушення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Хай Термал Технолоджис» до складу валових витрат включено витрати, які не підтверджені відповідними первинними документами. Податкові накладні від імені приватного підприємства ««Лугінвест-Термінал-Контракт»» виписані та підписані не директором ОСОБА_3

Крім того позивачем не були надані докази транспортування товару, а саме товарно-транспортні накладні, які згідно з «Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» затвердженими наказам Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. за № 363 є обовязковими. Ця первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Також ні яких доказів товарності зазначеної угоди суду не надавались.

Відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивача.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

< Текст >

< Текст >

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Хай Термінал Технолоджис» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Луганська про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000752310 та № 0000762310 від 04.07.2011 відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 23.08.2011 року.

< Текст >

Суддя К.Ю. Широка