Постанова № 18112252, 23.08.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2011 року Справа № 5020-244/2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіВолкова К.В.,

суддівБалюкової К.Г.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 07.04.09, ОСОБА_2;

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга";

відповідач: не з'явився, ОСОБА_3;

відповідач: не з'явився, ОСОБА_4;

відповідач: ОСОБА_5, паспорт НОМЕР_2 від 05.09.97, ОСОБА_5;

відповідач: не з'явився, ОСОБА_6;

відповідач: не з'явився, ОСОБА_7;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 02 червня 2011 року у справі №5020-244/2011

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_5)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга" (пр. Жовт. Революції, буд. 61/12, Севастополь, 99038; 99055, АДРЕСА_1)

ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, Севастополь, 99001)

ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, Севастополь, 99001; 99055, АДРЕСА_4)

ОСОБА_5 (АДРЕСА_6, Севастополь, 99001)

ОСОБА_6 (АДРЕСА_7)

ОСОБА_7 (АДРЕСА_8)

про визнання недійсними установчого договору та статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу" в редакції 2001 року та Угоди про внесення змін до установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга" від 26 травня 2003 року.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідачів, товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу”, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними установчого договору та статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” в редакціях 2001 та 2003 років (т.1, а.с. 2-10).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами, при укладанні оскаржуваних актів, були порушенні корпоративні права позивача, який є засновником товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” та норми чинного законодавства.

В процесі розгляду справи позивачем не одноразово уточнювалися позовні вимоги в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, остаточно він просив визнати недійсними зміни до установчого договору та статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу”, внесених на підставі протоколів зборів учасників товариства №1 від 14 червня 2001 року та №2 від 26 травня 2003 року (т 2, а.с. 75-78).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02 червня 2011 року у справі №5020-244/2011 (суддя І.А. Харченко) позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу", прийняте протоколом №1 від 14 червня 2011 року про внесення змін до статуту та в установчій договір, які зареєстровано в Севастопольській міській державній адміністрації 22 червня 2001 року.

Визнано недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу", прийняте протоколом №2 від 26 травня 2003 року про внесення змін до статуту та в установчій договір, які зареєстровано в Севастопольській міській адміністрації 29 травня 2003 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з цим судовим актом, ОСОБА_2 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити та доповнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а також при повному зясуванні всіх обставин по справі, але вищевказане рішення підлягає зміні або доповненню.

Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що при прийнятті вказаного рішення, суд першої інстанції вийшов за рамки заявлених позовних вимог та визнав недійсними рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу”, які вже раніше у судовому порядку були визнанні недійсними.

Також, ОСОБА_2 зазначає, що зміни до установчого договору та статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу”, внесені на підставі протоколів зборів учасників товариства №1 від 14 червня 2001 року та №2 від 26 травня 2003 року порушують його корпоративні права, як акціонера товариства.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 червня 2011 року скаржнику відновлено пропущений процесуальний строк подачі апеляційної скарги, апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 20 липня 2011 року у складі колегії суддів Плута В.М., Борисової Ю.В. Гонтаря В.І.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 липня 2011 року задоволено самовідвід суддів Плута В.М. та Борисової Ю.В., відведено суддів Плута В.М. та Борисову Ю.В. від розгляду справи №5020-244/2011.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 липня 2011 року призначено справу до розгляду на 28 липня 2011 року у складі колегії: головуючий суддя Черткова І.В., інші судді, які входять до складу колегії ОСОБА_1, ОСОБА_8

28 липня 2011 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду задоволено самовідвід судді Черткової В.І. від розгляду справи №5020-244/2011.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2011 року розгляд справи №5020-244/2011 призначено до розгляду у складі колегії: головуючий суддя Волков К.В., інші судді, які входять до складу колегії ОСОБА_1, ОСОБА_8.

Розпорядженням секретаря судової палати Видашенко Т.С. від 09 серпня 2011 року у звязку з відпусткою судді Рибіної С.А. її було замінено на суддю Балюкову К.Г.

У судове засідання, призначене на 23 серпня 2011 року, представник товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу”, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не зявились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності незявившихся представників сторін.

Позивач підтримав вимоги заявлені в апеляційній скарзі та наполягав на її задоволенні, ОСОБА_5 у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився та просив провадження по справі припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарсько процесуального кодексу України.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу”, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю „Ю ДЖЕЙ ЕР”, було зареєстрована 16 листопада 1999 року.

Розмір статутного фонду складає 370 млн.крб.

Засновниками із відповідними долями в Статутному фонді є:

-ОСОБА_2 33% (12,33 млн.крб.);

-ОСОБА_10 33% (12,33 млн.крб.);

-ОСОБА_11 33% (12,33 млн.крб.).

Рішенням загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” №1 від 14 червня 2001 року прийнято до складу учасників товариства ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_13, виведено зі складу учасників ОСОБА_2, ОСОБА_10 та ОСОБА_11; встановлено статутний фонд товариства; затверджені зміни в установчі документи товариства, виклавши їх в новій редакції.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” (нова редакція) зареєстрований в Севастопольській міській державній адміністрації за реєстровим №00-13/11324, реєстраційний №04055587100010866 від 22 червня 2001 року (т.1, а.с. 41-45).

Між ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_13 було укладено установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” (нова редакція) зареєстрованого в Севастопольській міській державній адміністрації за реєстровим №00-13/11324, реєстраційний №04055587100010866 від 22 червня 2001 року (т.2, а.с. 66-68).

Рішенням загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” №2 від 26 травня 2003 року введено ОСОБА_5 до складу засновників та внесені зміни до установчих документів товариства.

У звязку з чим, між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено угоду о внесенні змін до установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” зареєстровану в Севастопольській міській державній адміністрації за реєстровим №00-13/12235, реєстраційний №04055587100010866 від 29 травня 2003 року.

Також, між зазначеними вище особами підписані зміни до статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” (є невідємною частиною статуту) від 26 травня 2003 року зареєстровані в Севастопольській міській державній адміністрації за реєстровим №00-13/12235, реєстраційний №04055587100010866 від 29 травня 2003 року (т.2, а.с. 60).

Рішенням Гагарінського районного суду міста Севастополя від 19 червня 2008 року по справі №2-3/2008 (2-4758/2005, 2-28/2006, 2-5/2007), яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 14 січня 2009 року у вищевказаній справі, визнано недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” №1 від 14 червня 2001 року та поновлено ОСОБА_2 у правах учасника товариства (т.1, а.с. 17-18).

Також, рішенням господарського суду міста Севастополя від 02 березня 2010 року у справі №5020-9/451 (суддя Рибіна С.А.), яке було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 травня 2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 10 серпня 2010 року, було визнано недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” №2 від 26 травня 2003 року про введення ОСОБА_5 до складу засновників.

ОСОБА_2 звернувся до господарського суду міста Севастополя з вимогами (з урахуванням зміни предмету позиву) до товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу”, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними змін до установчого договору та статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу”, внесених на підставі протоколів зборів учасників товариства №1 від 14 червня 2001 року та №2 від 26 травня 2003 року.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.

Враховуючи, що предметом вказаного спору є корпоративні відносини, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального законодавства, а саме, Закону України „Про господарські товариства”, а також Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та положення Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”.

Відповідно до положень частини 2 статті 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Статтею 15 Цивільного кодексу України також закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з вимогами статті 1 Господарського процесуального кодексу України фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З наведених норм чинного законодавства чітко вбачається, що захисту підлягають лише порушені або оспорювані права особи, яка звертається з позовом до суду.

Позивач вважаючи, що його корпоративні права були порушенні відповідачами звернувся з позовом про визнання недійсними установчого договору та статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” в редакціях 2001 та 2003 років до господарського суду.

Так, ОСОБА_2 в своїй позовній заяві посилається на той факт, що рішенням Гагарінського районного суду міста Севастополя від 19 червня 2008 року по справі №2-3/2008 (2-4758/2005, 2-28/2006, 2-5/2007), яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 14 січня 2009 року у вищевказаній справі, визнано недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” від 14 червня 2001 року та поновлено ОСОБА_2 у правах учасника товариства (т.1, а.с. 17-18).

Також, рішенням господарського суду міста Севастополя від 02 березня 2010 року у справі №5020-9/451 (суддя Рибіна С.А.), яке було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 травня 2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 10 серпня 2010 року, було визнано недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” №2 від 26 травня 2003 року про введення ОСОБА_5 до складу засновників.

Суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу”, прийняте протоколом №1 від 14 червня 2011 року про внесення змін до статуту та в установчій договір, які зареєстровано в Севастопольській міській державній адміністрації 22 червня 2001 року та рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу", прийняте протоколом №2 від 26 травня 2003 року про внесення змін до статуту та в установчій договір, які зареєстровано в Севастопольській міській адміністрації 29 травня 2003 року.

Але, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем були заявлені позовні вимоги про визнання недійсними установчого договору та статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” в редакціях 2001 та 2003 років, так як суд першої інстанції вийшов за рамки заявлених позовних вимог та визнав недійсними рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу”, які вже раніше у судовому порядку були визнанні недійсними.

Так, колегія суддів дослідивши всі обставини по справі дійшла висновку про задоволення позову у повному обсязі, у звязку з наступним.

Згідно з пунктом 1.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України №04-5/14 від 28 грудня 2007 року “Про практику застосування законодавстваурозглядісправ, що виникають з корпоративних відносин”, до корпоративних спорів належать також спори за позовами учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушеннямйого корпоративних прав або інтересів. Відповідно до частини 2 пункту 12 постанова Пленум Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” до корпоративних належать спори за позовами учасників (засновників, акціонерів) господарського товариства, пов'язані з вимогами про визнання недійсними установчих документів господарського товариства та припинення юридичної особи у зв'язку з порушеннями вимог законодавства щодо порядку їх прийняття та затвердження.

Також, згідно з пунктом 13 вищевказаної постанови, відповідно до вимог статей 88, 143, 154 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону про господарські товариства, статей 27, 30 Закону про державну реєстрацію суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:

- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Положення установчих документів господарських товариств, які не відповідають вимогам законодавства, не застосовуються.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України „Про господарські товариства” (в редакції від 19 вересня 1991 року, №1576-XII) акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

У частині 2 статті 87 Цивільного кодексу України передбачено, що установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частини 1 статті 82 Господарського кодексу України засновницький договір є установчим документом повного товариства і командитного товариства, а статут - установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю.

Пунктом 14 постанова Пленум Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” встановлено, що при вирішенні спорів про визнання установчих документів господарського товариства недійсними господарським судам необхідно розмежовувати правову природу статуту та установчого (засновницького) договору товариства.

Статут юридичної особи за змістом частини 2 статті 20 Господарського кодексу України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю у ѕ голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону про господарські товариства).

У зв'язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.

Вищевказана правова позиція також викладена у рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 25 грудня 2007 року №04-5/14.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що статут не є одностороннім правочином, оскільки відповідно до статей 36, 41, 59 Закону України „Про господарські товариства” статут затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів) господарського товариства. А загальні збори не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства, оскільки відповідно до статей 48, 62 вказаного Закону виконавчий орган здійснює дії від імені товариства. Не є статут і договором, оскільки відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. А статут затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю у 3/4 чи простою більшістю голосів акціонерів (учасників) товариства (статті 42, 59 Закону України „Про господарські товариства”).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставами для цього можуть бути лише випадки, прямо передбачені законом.

Також, колегія суддів зазначає, що обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Частиною 1 пункту 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 року №02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Отже, на підставі викладено, керуючись вищевказаними правовими нормами та у звязку з тим, що різними судовими інстанціями вже раніше було встановлено факт порушення корпоративних прав позивача, а також судовими рішеннями, які вступили в законну силу, були визнанні недійсними рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу”, прийняте протоколом №1 від 14 червня 2011 року про внесення змін до статуту та в установчій договір, які зареєстровано в Севастопольській міській державній адміністрації 22 червня 2001 року та рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу”, прийняте протоколом №2 від 26 травня 2003 року про внесення змін до статуту та в установчій договір, які зареєстровано в Севастопольській міській адміністрації 29 травня 2003 року, колегія суддів дійшла висновку стосовно задоволення позову в частині визнання недійсними статуту товариства в новій редакції зареєстрованого в 2001 році та внесення змін до нього від 26 травня 2003 року, на підставі того, що вищевказані акти суперечать законодавству та ущемляють права та законні інтереси позивача.

Стосовно вимог позивача про визнання недійсним установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” та угоди о внесенні змін до вказаного договору, колегія суддів вважає за можливим зазначити наступне.

Відповідно до пункту 15 постанова Пленум Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” судам необхідно враховувати, що з набранням чинності Цивільного кодексу України (статті 142, 153) договір про створення (заснування) АТ, ТОВ та ТДВ не регулює відносини між учасниками (акціонерами) товариства при здійсненні його діяльності і припиняє свою дію після досягнення мети - створення та державної реєстрації товариства. Зазначені договори мають відповідати загальним вимогам, що пред'являються до правочинів, і при розгляді спорів про визнання їх недійсними суди повинні керуватися відповідними нормами про недійсність правочинів.

В пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” зазначено, що відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначений перелік загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Крім того, відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Керуючись вищевказаними правовими нормами, колегія суддів дійшла висновку стосовно того, що оскільки рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу”, прийняте протоколом №1 від 14 червня 2011 року та рішення загальних зборів вказаного товариства, прийняте протоколом №2 від 26 травня 2003 року вже були визнанні недійсними, у звязку з чим недійсними є похідні від первинного всі засновницькі договори та Статут товариства в редакції від 2001 та 2003 років.

Доводи відповідача щодо припинення провадження по справі с посиланням на те, що державна реєстрація змін до установчих документів товариства скасована, судова колегія вважає хибними з огляду на наступне.

Дійсно, відповідно до статті 31 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” у випадку винесення судового рішення про визнання недійсним рішення учасників юридичної особи про внесення змін до установчих документів, суд надсилає таке рішення державному реєстратору, який у встановлений термін вносить запис про відміну державної реєстрації змін в установчі документи юридичної особи.

Відповідно до наданої довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 а.с. 115-129), 22 червня 2001 року та 29 травня 2003 року (запис 2, запис 3) була проведена реєстрація змін до установчих документів товариства. Данні реєстраційні дії були скасовані (запис 11, запис 12, запис 13).

У той же час, судова колегія вважає, що визнання недійсними змін до установчих документів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів товариства мають різну правову природу та різні юридичні наслідки.

Отже, на підставі викладеного та керуючись вищевказаними правовими нормами, колегія суддів дійшла висновку про необхідність визнання недійсними статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” (нова редакція), установчого договору про створення товариства, угоди о внесенні змін до установчого договору про створення товариства та зміни до статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” в редакціях 2001 та 2003 років.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та про невідповідність висновків суду обставинам справи, що дає підстави суду апеляційної інстанції для скасування прийнятого у справі рішення та задоволенні позову в повному обсязі.

Сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 02 червня 2011 року у справі №5020-244/2011 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” (нова редакція) зареєстрованого в Севастопольській міській державній адміністрації за реєстровим №00-13/11324, реєстраційний №04055587100010866 від 22 червня 2001 року.

Визнати недійсним Статут товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” (нова редакція) зареєстрований в Севастопольській міській державній адміністрації за реєстровим №00-13/11324, реєстраційний №04055587100010866 від 22 червня 2001 року.

Визнати недійсною угоду о внесенні змін до установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” зареєстровану в Севастопольській міській державній адміністрації за реєстровим №00-13/12235, реєстраційний №04055587100010866 від 29 травня 2003 року.

Визнати недійсними зміни до статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” (є невідємною частиною статуту) від 26 травня 2003 року зареєстровані в Севастопольській міській державній адміністрації за реєстровим №00-13/12235, реєстраційний №04055587100010866 від 29 травня 2003 року.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна асоціація спонсорів боксу та кікбоксінгу” (99038, місто Севастополь, проспект Жовтневої Революції, 61, ідентифікаційний код 22286190, відомості про поточні рахунки відсутні) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

5. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддя< Підпис >К.В. Волков

Судді< Підпис >К.Г. Балюкова

< Підпис >В.І. Гонтар

Розсилка:

1. ОСОБА_2 (АДРЕСА_5)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга" (пр. Жовт. Революції, буд. 61/12,Севастополь,99038)

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна асоціація спонсорів боксу і кік-боксінга" (99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 141-А, кв. 3)

4. ОСОБА_3 (АДРЕСА_2,Севастополь,99001)

5. ОСОБА_4 (АДРЕСА_3,Севастополь,99001)

6. ОСОБА_4 (99055, АДРЕСА_4)

7. ОСОБА_5 (АДРЕСА_6,Севастополь,99001)

8. ОСОБА_6 (АДРЕСА_7)

9. ОСОБА_7 (АДРЕСА_8)

10. Господарський суд міста Севастополя (вул.. Л.Павліченко, 5, Севастополь, 99011)