Рішення № 18112039, 09.08.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2011 р.

Справа № 12/51/5022-822/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Френдій Н.А.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп", вул. Архітекторська, 7/5, м. Львів,79013, (поштова адреса: 79013, м. Львів, а/с 9754)

до Приватного підприємства "Обрій Пак", вул. Галицька, 186, м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області,48400

про стягнення 19617,10грн.

За участю представників від:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотеп" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом до приватного підприємства "Обрій Пак" про стягнення 17180,40грн. боргу, 929,01 грн. пені, 428,84грн. інфляційних, 1078,85грн. річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань по оплаті товару поставленого на виконання умов договору поставки №2907/1 від 29.07.2009року згідно накладної №45291 від 25.01.2011 року на суму 23180,40грн. на підставі довіреності №7 від 25.01.2011 року, оскільки відповідачем було здійснено лише часткову оплату за отриманий товар в сумі 6000,00грн., що підтверджується банківською випискою від 10.05.2011року, у зв’язку з чим борг відповідача станом на 24 травня 2011 року складає 17180,40грн., внаслідок чого були нараховані пеня та інфляційні витрати та 3% річних.

Судове засідання неодноразово відкладалося, востаннє на 09.08.2011р. у зв'язку з неявкою відповідача та через неподання позивачем витребуваних судом документів, а саме: довідки про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час розгляду справи.

В ході розгляду господарського спору, згідно вимог п.4 ст 65 ГПК України судом вчинено запити №1447/2011 від 26.07.2011р. та №1367 від 12.07.2011р. до державного реєстратора щодо надання відомостей відносно даних реєстрації, перереєстрації та місцезнаходження ПП "Обрій Пак", проте станом на 09.08.2011р. відповіді на запити судом не отримано.

В судове засідання 09.08.2011р. позивач не з'явився. Від нього факсограмою надійшла довідка з ЄДРЮОФОП про включення ПП "Обрій Пак" Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходження відповідача: вул. Галицька, 186, м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області.

Відповідач відзиву на позов не надав, його уповноважений представник у судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

У відповідності до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін.

29 липня 2009 року між ПП «Обрій Пак»(надалі - Замовник) та ТзОВ «Екотеп»(надалі - Постачальник) укладено договір поставки №2907/1 (надалі –Договір), згідно умов якого (п.п. 1.1.) постачальник зобов'язується поставляти, а Замовник зобов'язався приймати поліграфічні матеріали (надалі - товар), та оплачувати їх вартість в строки та порядку, передбачені договором.

Пунктом 9.1. договору сторони встановили, що договір набирає чинності від дати його підписання сторонами і діє протягом року. Якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення дії даного договору не заявить бажання про його припинення, дія даного Договору вважається продовжена на той самий термін.

Як вбачається зі змісту вищезазначеного договору, останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі ст. 712 ЦК України до нього застосовуються загальні положення про купівлю –продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу положень п.п. 4.1., 4.3. договору, для відпуску товару замовник представляє постачальнику належно оформлену довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей встановленого зразка з зазначенням марки товару та необхідної кількості. Датою поставки вважається дата, що вказана у накладній.

На виконання положень договору постачальник на підставі накладної №45291 від 25.01.2011р. поставив, а замовник через свого представника Сенів І.М., який діяв на підставі довіреності на отримання ТМЦ №7 від 25.01.2011р., прийняв зазначений в накладній товар на суму 23180 грн. 40 коп.

У п. 5.1. договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється на умовах відстрочення платежу. При цьому замовник зобов'язується здійснити оплату на розрахунковий рахунок постачальника кожної партії поставленого товару не пізніше 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту її отримання. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п. 5.3. договору).

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати товару поставленого по договору виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 24.05.2011р. сума основного боргу за договором поставки №2907/1 від 29.07.2009р. складає 17180,40 грн. (з урахування часткової сплати боргу в сумі 6000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки по рахунку позивача за 10.05.2011р.).

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про погашення боргу у повному обсязі за отриманий згідно договору товар суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 17180 грн. 40 коп.

Враховуючи, що згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв’язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами п. 6.2. договору, у вигляді сплати пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, що становить 929 грн. 01 коп. (за період з 15.02.2011р. по 23.05.2011р.)

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Згідно п. 6.3. договору сторонами погоджено, що у випадку прострочення замовником зазначеного у договорі терміну оплати, він сплачує постачальнику всю заборгованість за поставлений товар з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також 18% річних.

Оцінюючи, надані позивачем розрахунки інфляційних нарахувань за період з лютого по березень 2011р. включно та 18% річних, що нараховані за період з 15.02.2011р. по 23.05.2011р., господарський суд вважає дані вимоги таким, що відповідають вимогам закону, умовам укладеного договору (п. 6.3.), відтак, задовольняються в розмірі 1078 грн. 85 коп. –18% річних та 428 грн. 84 коп. втрат від інфляції.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню в заявленому розмірі як обґрунтовано заявлені та підтверджені належними та допустимими доказами.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі. Разом з тим, надмірно сплачене позивачем державне мито в сумі 55 грн. 24 коп. підлягає поверненню ТзОВ "Екотеп" з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Обрій Пак" вул. Галицька, 186, м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області,48400, ідентифікаційний код 21144370, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" вул. Архітекторська, 7/5, м. Львів,79013, (поштова адреса: 79013, м. Львів, а/с 9754), ідентифікаційний код 19332414, 17180 грн. 40 коп. боргу, 929 грн. 01 коп. пені, 428 грн. 84 коп. інфляційних нарахувань, 1078 грн. 85 коп. –18% річних, 196 грн. 17 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Екотеп" вул. Архітекторська, 7/5, м. Львів,79013, (поштова адреса: 79013, м. Львів, а/с 9754), ідентифікаційний код 19332414, з Державного бюджету України 55 грн. 24 коп. надмірно сплаченого державного мита згідно платіжного доручення №2888 від 28.04.2011р.

4. Наказ та довідку видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 10 серпня 2011р. через місцевий господарський суд.

Суддя Н.А. Френдій