Рішення № 18111035, 30.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2011 р. Справа № 23/102-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком», м. Київ

до Військової частини А-2860, Київська область, Васильківський район, с. Данилівка

про стягнення 26150,79 грн.

секретар судового засідання Федорець А.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №408 від 30 червня 2011 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н та б/д).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Військової частини А-2860 (далі відповідач) про стягнення 26150,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором про експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку №320/8 від 1 квітня 2003 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 25095,54 грн. Додатково, за прострочення виконання зобовязання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 512,42 грн., 3% річних в розмірі 137,16 грн. та інфляційних втрат в розмірі 405,67 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 10 серпня 2011 року та призначено справу до розгляду на 23 серпня 2011 року.

23 серпня 2011 року через загальний відділ суду надійшла заява позивача про заміну Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком».

Заява обґрунтована тим, що загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»прийнято рішення (оформлене протоколом №8 від 14 червня 2011 року) про перейменування Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком».

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

В судовому засіданні, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вирішив задовольнити клопотання позивача про заміну його правонаступником.

У судовому засіданні 23 серпня 2011 року оголошено перерву до 30 серпня 2011 року.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову не заперечував.

30 серпня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Дирекції первинної мережі ВАТ «Укртелеком»(за договором виконавець) та Військовою частиною А-2860 (за договором - споживач) 1 квітня 2003 року укладено договір про експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку за №320/8.

Згідно пункту 1.1 договору споживач здає, а виконавець приймає на експлуатаційно-технічне обслуговування за актом приймання-передачі засоби і споруди зв'язку згідно з паспортом та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією.

Відповідно до пункту 2.1.2 договору споживач зобовязується своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми згідно з розрахунком вартості послуг.

У відповідності до пункту 2.2 договору виконавець зобовязується надавати споживачу передбачені договором послуги зв'язку в обсязі, що не перевищує суму асигнувань, виділених бюджетом для фінансування зобовязань споживача щодо оплати послуг зв'язку, передбачених додатком №12.

Згідно пункту 3.1 договору вартість технічного обслуговування засобів зв'язку споживача визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозвязку.

Відповідно до пункту 3.5 договору при невиконанні пункту 2.1.2 (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з 1 квітня 2003 року та діє до 31 грудня 2003 року.

Пунктом 10.4 договору сторони погодили, що якщо за 1 місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, дія договору вважається продовженою на кожнен наступний рік на тих же умовах.

1 квітня 2003 року між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі засобів зв'язку на експлуатаційно-технічне обслуговування, згідно з яким відповідач передає, а позивач приймає засоби і споруди звязку, найменування, одиниця виміру та кількість яких погоджена згідно з переліком.

Згідно додатку №11А до договору №320/8 від 1 квітня 2003 року вартість послуг, наданих за місяць, складає 3419,61 грн.

20 квітня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №3 про доповнення договору №320/8 від 1 квітня 2003 року.

Згідно умов додаткової угоди №3 сторони додали до договору №320/8 від 1 квітня 2003 року додаток №13А.

Додатком №13А сторони погодили, що вартість послуг з технічного обслуговування лінійних трактів і утворених в них простих групових трактів, організованих обладнанням аналогових систем передачі ємністю до 60 каналів, складатиме 65,88 грн. на місяць.

На виконання умов договору позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату послуг з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд зв'язку згідно договору №320/8 від 1 квітня 2003 року, а саме, №102 від 24 січня 2011 року, 357 від 24 лютого 2011 року, №658 від 18 березня 2011 року, №782 від 15 квітня 2011 року, №1057 від 17 травня 2011 року та №1265 від 10 червня 2011 року, всього на загальну суму 25095,54 грн.

Відповідач взяті на себе зобовязання за договором не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 25095,54 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову не заперечував.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не виконав умов договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 25095,54 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 512,42 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір інфляційних втрат у сумі 405,67 грн. та 3% річних у сумі 137,16 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 25, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Замінити Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком».

2.Позовні вимоги задовольнити повністю.

3.Стягнути з Військової частини А-2860 (08621, Київська область, Васильківський район, с. Данилівка, код 08363908) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком»(03110, м. Київ, вул. Соломянська, 3, код 16479714) 25095 (двадцять пять тисяч девяносто пять) грн. 54 коп. заборгованості, 512 (пятсот дванадцять) грн. 42 коп. пені, 137 (сто тридцять сім) грн. 16 коп. 3 % річних, 405 (чотириста пять) грн. 67 коп. інфляційних втрат та судові витрати: 261 (двісті шістдесят одна) грн. 51 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяД.Г. Заєць