Рішення № 18111034, 30.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2011 р. Справа № 23/086-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Каменяр», м. Біла Церква

до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в особі Філії Білоцерківського Дорожньо Будівельного Управління №78 Дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління Відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України», м. Біла Церква

про стягнення 878800,65 грн.

секретар судового засідання Федорець А.С.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_1 (довіреність б/н від 14 червня 2011 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Каменяр»(далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Філії Білоцерківського Дорожньо Будівельного Управління №78 Дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління Відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України»(далі - відповідач) про стягнення 878800,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №2/06 від 2 січня 2006 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 641601,47 грн. Додатково, за прострочення виконання зобовязання позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 48568,35 грн. та інфляційних втрат в розмірі 188630,83 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 16 червня 2011 року та призначено справу до розгляду на 3 серпня 2011 року.

Ухвалою суду від 16 серпня 2011 року судом здійснено заміну первісного відповідача у справі належним - Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

15 серпня 2011 року через загальний відділ суду представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 641601,47 грн. заборгованості, 53578,12 грн. 3% річних та 221450,80 грн. інфляційних втрат.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 16 червня 2011 року, від 3 серпня 2011 року та від 16 серпня 2011 року, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

30 серпня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Каменяр»(за договором продавець) та Філією Білоцерківського Дорожньо Будівельного Управління №78 Дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління Відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України»(за договором покупець) 2 січня 2006 року укладено договір купівлі-продажу за №2/06.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець зобовязується передати у власність покупця щебінь різних фракцій (в подальшому товар) за умовами цього договору, а покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його в термін і за умовами цього договору.

Згідно пункту 2.1 договору кількість і асортимент товару в кожній партії визначається відповідно до заявок покупця і зазначається у відповідній накладній.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна за 1 м3 товару визначається в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно пункту 3.5 договору вартість кожної партії товару визначається в залежності від кількості і виду товару і зазначається у відповідній накладній.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата товару покупцем здійснюється у вигляді 30% попередньої оплати, згідно виставленого рахунку, на підставі ціни, зазначеної в п. 3.1 договору.

Згідно пункту 4.3 договору розрахунок здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця до 25 числа поточного місяця.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що приймання-передача товару здійснюється сторонами шляхом підписання відповідної накладної уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до пункту 6.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обовязків.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними №КК0000213 від 27 червня 2008 року, №КК-0000153 від 2 червня 2008 року, №КК-0000246 від 1 серпня 2008 року, №КК-0000276 від 29 серпня 2008 року, №КК-0000329 від 30 вересня 2008 року, №КК-0000322 від 30 вересня 2008 року та №КК-0000180 від 31 серпня 2009 року, загалом на спірну суму 641601,47 грн. Факт приймання товару за видатковими накладними уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреностями серії ЯОЗ №247413 від 30 травня 2008 року, серії НБК №968042 від 27 червня 2008 року, серії НБК №968136/168 від 4 серпня 2008 року, серії НБК №968195/227 від 29 серпня 2008 року та №265 від 11 серпня 2009 року.

Крім того, наявність заборгованості підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків від 22 березня 2011 року, який підписаний сторонами договору та скріплений їх печатками.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання 30 серпня 2011 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 16 червня 2011 року, від 3 серпня 2011 року та від 16 серпня 2011 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 16 червня 2011 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар у повному обсязі. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 641601,47 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, доданого до заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач нарахував відповідачу інфляційних втрат в розмірі 221450,80 грн. за період з 1 листопада 2008 року по 1 липня 2011 року на суму заборгованості в розмірі 641601,47 грн. та 3% річних в розмірі 53578,12 грн. за період з 27 жовтня 2008 року по 8 серпня 2011 року на суму заборгованості в розмірі 641601,47 грн.

Проте, суд не приймає до уваги зазначений розрахунок з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 серпня 2009 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 145460,68 грн. (видаткова накладна №КК-0000180 від 31 серпня 2009 року) строк оплати якої настав, відповідно до умов договору, 26 вересня 2009 року.

З наведеного вбачається, що відповідачем невірно визначено періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму заборгованості 641601,47 грн., оскільки, в зазначені позивачем періоди включено суму заборгованості (145460,68 грн.), яка виникла у відповідача 26 вересня 2009 року.

Згідно з вірним розрахунком, зробленим судом, до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 64994,44 грн. за період з 1 листопада 2008 року по 25 вересня 2009 року на суму заборгованості 496140,79 грн., інфляційні втрати у розмірі 121904,34 грн. за період з 26 вересня 2009 року по 1 липня 2011 року на суму заборгованості 641601,47 грн., 3% річних у розмірі 13620,08 грн. за період з 27 жовтня 2008 року по 25 вересня 2009 року на суму заборгованості 496140,79 грн. та 3% річних у розмірі 35964,86 грн. за період з 26 вересня 2009 року по 8 серпня 2011 року на суму заборгованості 641601,47 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в особі Філії Білоцерківського Дорожньо Будівельного Управління №78 Дочірнього підприємства Київське обласне дорожнє управління Відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Глиняна, 51-А, код 33261195) на користь Приватного підприємства «Каменяр»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 87-Г, а/с 181, код 20570596) 641601 (шістсот сорок одна тисяча шістсот одна) грн. 47 коп. заборгованості, 186898 (сто вісімдесят шість тисяч вісімсот девяносто вісім) грн. 78 коп. інфляційних втрат, 49584 (сорок дев'ять тисяч пятсот вісімдесят чотири) грн. 94 коп. 3% річних та судові витрати: 8780 (вісім тисяч сімсот вісімдесят) грн. 86 коп. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяД.Г. Заєць