Рішення № 18110592, 17.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.11 Справа № 7/5009/3395/11

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя в особі Приазовського району електричних мереж, смт. Приазовське, Запорізька область

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тортон”, с. Ботієво, Приазовський район, Запорізька область

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. № 239 від 01.10.2010р.

Від відповідача: не зявився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 6375грн. 13коп.суми заборгованості за спожиту теплову енергію та підвищення вартості електроенергії спожитої понад договірну величину.

17.06.2011р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 08.08.2011 р.

Ухвала суду від 17.06.2011 р. була направлена сторонам в встановлений законом строк і на адресу суду поштовим відділенням не поверталась.

В звязку з поверненням від відповідача ухвали суду, судом було направлено запит щодо місце реєстрації підприємства відповідача.

Згідно відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області, ТОВ “Тортон” зареєстровано за адресою: с. Ботієво, Приазовський район, Запорізька область, вул. Карла Маркса, буд. 57, тобто за тією ж адресою, що зазначена позивачем в позовній заяві.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони належним чином сповіщені про час, місце і дату судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судове засідання відкладалось до 17.08.2011р.

Представник відповідача в судове засідання, продовжене 17.08.2011р. не зявився повторно. Ухвала суду про відкладення судового засідання від 08.08.2011р., направлена на адресу відповідача до господарського суду не поверталась.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Спір розглянуто згідно ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

За клопотанням представника позивача судове засідання 17.08.2011р. ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 17.08.2011 р. оголошенням рішення суду в повному обємі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

22.08.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” в особі Приазовського району електричних мереж (постачальник електричної енергії) та ТОВ “Тортон” (споживач), був укладений договір про постачання електричної енергії № 336.

Відповідно до розділу 1 договору, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

П.2.1 договору № 336 передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910), договір про поставку електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем, і визначає смисл правових відносин, прав і обов'язків сторін.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, споживач енергії зобовязаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.

Пункт 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96р. № 28, визначає, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, абзац 2 п. 5.1, п.п. 1 та 2 п.10.2 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження Правил користування електричною енергією" № 28 від 31.07 1996р. зі змінами та доповненнями внесеними Постановою НКРЕ від 25.12.08р. № 1449, зареєстрованими в Мін'юсті України 18.11.2005р. за № 1399/11679, споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та оплачувати обсяги спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно умов договору .

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживач зобов'язаний додержуватися вимог нормативно - технічних документів та договору про постачання електричної енергії.

Згідно із ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживачі (крім населення, професійно - технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівні акредитації державної і комунальної форм власності), у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до абз. 1 п. 6.16 Правил користування електричною енергією, обсяг перевищення договірної величини споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду оплачується відповідно до законодавства України та договору.

Відповідно до п. 4.2.2 договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно вимогам розділу 5 даного договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої договірної величини.

Згідно з розділом 5 п. 5.1 договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка № 1”Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, у двох екземплярах зі своєї сторони.

Відповідно до п. 4.2 Правил користування електричною енергією, відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовленим договором.

Згідно п. 4 додатку № 5 до договору № 336 від 22.08.2006р. та абз. 3 п. 11.1 Правил користування електричною енергією, позивач самостійно має право зняття показів розрахункових засобів.

21.02.2011р. представник позивача зняв покази з розрахункового засобу відповідача, про що складено акт візуального зняття показів розрахункових засобів обліку для відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку (далі акт). Згідно акту відповідач спожив 4654 кВт/год на суму 3554 грн. 86 (рахунок № 336/02а від 03.03.2011р.).

Згідно додатку № 1 до договору №336 від 22.08.2006р., обсяги споживання електроенергії на лютий 2011р. очікувались у розмірі 1,5 тис. кВт/год.

У звязку з тим, що відповідач спожив більш запланованого споживання, йому було складено рахунок № 336/02/ПС від 03.03.2011р. про підвищення вартості електроенергії, спожитої понад договірну величину на суму 2385 грн. 37 коп.

Рахунок № 336/02а від 03.03.2011 за спожиту електроенергію на суму 3554 грн. 86 коп. та рахунок № 336/02/ПС від 03.03.2011р. про підвищення вартості електроенергії, спожитої понад договірну величину на суму 2385 грн. 37 коп., відповідачу були відправлені цінним листом 18.03.2011р.

28.03.2011. представник позивача зняв покази з розрахункового засобу відповідача, про що складений акт візуального зняття показів розрахункових засобів обліку для відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку.

Згідно акту відповідач спожив 468 кВт/год на суму 3554 грн. 86 коп.

Згідно п. 11 додатку № 4 до договору № 336 від 22.08.2006р., відповідач зобовязаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.

Згідно Постанови НКРЕ від 06.06.2002р. № 6.08, абзацу 2 п. 6.16 Правил користування електричною енергією, оплата суми по перевищенню договірної величини споживання електричної енергії, зараховується на розподільний рахунок енергопостачальної організації.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано належних доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3989 грн. 76 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію та 2385 грн. 37 коп. заборгованості за підвищення вартості електричної енергії предявлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Позов слід задовольнити.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 614, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжя в особі Приазовського району електричних мереж, смт. Приазовське, Запорізька область до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тортон”, с. Ботієво, Приазовський район, Запорізька область задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тортон”, 72431, с. Ботієво, Приазовський район, Запорізька область, вул. КарлаМаркса, 57 (Інд. код № 34461016, № свід. 543324) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, 26, МФО 313827, код ЄДРПОУ 00130926) 3989грн. 76 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 2385 грн. 37 коп. заборгованості за підвищення вартості електричної енергії, спожитої понад договірну величину.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тортон”, 72431, с. Ботієво, Приазовський район, Запорізька область, вул. КарлаМаркса, 57 (Інд. код № 34461016, № свід. 543324) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, 26, МФО 313827, код ЄДРПОУ 00130926) 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет