Рішення № 18110370, 17.08.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.2011 Справа № 5008/794/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, Закарпатське відділення, м. Ужгород

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Національна страхова компанія „Оранта” в особі Закарпатської обласної дирекції, м. Ужгород

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, м. Ужгород

про стягнення 49914,02 грн.

Суддя В.С. Русняк

Представники:

Від позивача ОСОБА_3 представник;

Від відповідача ОСОБА_4 начальник юридичного відділу Закарпатської обласної дирекції НАСК „Оранта”, довіреність від 26.08.10;

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 адвокат

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк”, Закарпатське відділення, м. Ужгород заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства „Національна страхова компанія „Оранта” в особі Закарпатської обласної дирекції, м. Ужгород, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, м. Ужгород про стягнення 49914,02 грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ст. 85 ГПК України.

Позивач подав клопотання №226 від 17.08.2011 р., яким уточнив позов і просить стягнути з відповідача 50025,92 грн. страхового відшкодування.

Позивач подав до суду позовну заяву про стягнення з відповідача страхового відшкодування в якості погашення заборгованості ОСОБА_2 по договору кредиту №08/297/38 від 28.09.2006 р. мотивуючи свої вимоги тим , що станом на 15 червня 2010 року заборгованість ОСОБА_2 за договором кредиту №08/297/38 від 28 вересня 2006 року, в забезпечення виконання зобов'язань за яким було укладено 28 вересня 2006 року договір застави №08/297/38 транспортного засобу марки TOYOTA Prado 2.7, 2006 року випуску, державний номерний знак А08020АЕ, складала 11134,16 доларів США поточної заборгованості по тілу кредиту, що в еквіваленті на той час згідно офіційного курсу НБ України (7,9149 грн. за 1 долар США) складало 88125,76 грн.

Станом на 17 серпня 2011 року за ОСОБА_2 рахується наступна непогашена заборгованість за вищезазначеним договором кредиту: строкова заборгованість по кредиту в розмірі 5753 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 414 доларів США, заборгованість по відсотках в розмірі 69,67 доларів США, строкова заборгованість по відсотках в розмірі 39,32 доларів США, всього 6275,99 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ (7,9710 грн. за 1 долар США) становить 50025,92 грн.

Таким чином, оскільки у відповідності до укладеного між ОСОБА_2 та BAT HACK „OPAHTA” договору добровільного страхування транспортного засобу серії УБ №506108, вигодонабувачем було визначено ПАТ „Укрсоцбанк”, який може зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, а саме: втрати забезпечення виконання зобов'язань або втрати його вартості, а також у відповідності до ст. 581 ЦК України у разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика, ПАТ „Укрсоцбанк” ставиться вимога про стягнення з BAT HACK „OPAHTA” 50025,92 грн., яка дорівнює заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ „Укрсоцбанк”, забезпеченої заставою застрахованого вищевказаного транспортного засобу, так, як у цій частині належить право ПАТ „Укрсоцбанк”, а в іншій частині ОСОБА_2

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача подав до суду пояснення по справі в якому зазначає, що ПАТ „Укрсоцбанк” звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ „НСК „Оранта” 52473,60 грн. страхового відшкодування. Позовні вимоги мотивує тим, що між ним та ОСОБА_2 укладено договір кредиту від 28.09.06 №08/297/38 на придбання транспортного засобу TOYOTA Prado. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача уклала з відповідачем договір добровільного страхування транспортного засобу серії УБ №506108 від 26.11.09 (далі Договір страхування), згідно з яким вказаний транспортний засіб був застрахований, у тому числі і на випадок його пошкодження у ДТП. Відповідно до умов даного Договору страхування позивач визначений вигодонабувачем за ним, тобто особою, якій належить право отримання страхового відшкодування.

05 лютого 2010 року в м. Перечин Закарпатської області відбулася ДТП, внаслідок якої застрахований транспортний засіб отримав механічні пошкодження, тобто настав страховий випадок. Відтак відповідач повинен виплатити позивачеві страхове відшкодування, розмір якого не перевищує залишок заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за кредитним договором.

Після настання зазначеного страхового випадку відповідач виплатив третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 53000 грн. страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу. Оскільки, даний розмір страхового відшкодування визначений відповідачем всупереч умовам Договору страхування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача звернулася до суду з позовом до відповідача про доплату такого відшкодування в розмірі 68775,11 грн.

Рішенням даного суду позов задоволено. Стягнено з відповідача на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 68775,11 грн. доплати страхового відшкодування та пені за прострочення його виплати. Відповідач оскаржив це рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційний суд Закарпатської області від 25.03.11 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у позові третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Таке рішення апеляційний суд мотивував лише тим, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, як страхувальник, позбавлений права вимагати як страхове відшкодування, так і його доплату, оскільки таке право належить позивачу як вигодонабувачу за Договором страхування. Натомість право отримання страхового відшкодування третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача можливе тільки за умови надання на це згоди позивачем.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.05.11 рішення апеляційного суду Закарпатської області від 25.03.11 залишено без змін.

За приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення справи.

Таким чином, наведені факти щодо належності позивачеві права на отримання як страхового відшкодування так і його доплати за Договором страхування не потребують доказування у даній справі.

Враховуючи наявність такого рішення апеляційного суду Закарпатської області від 25.03.11 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 27 квітня 2011 року звернулася до позивача з заявою, у якій просила реалізувати передбачене ст. 636 ЦК України право позивача на отримання доплати страхового відшкодування в розмірі 68775,11 грн. шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись при цьому, зокрема на те, що страхове відшкодування за пошкоджений автомобіль було виплачено гр. ОСОБА_2, оскільки він надав довідку АКБ „Укрсоцбанк” від 08.02.2010 р. про те, що станом на 08.02.2010 р. по договору кредиту заборгованості по простроченому кредиту, нарахованим відсоткам, простроченим відсоткам від суми на теперішній час предмет застави автомобіль відремонтований гр. ОСОБА_2 умови договору кредиту не порушує, кінцевий термін погашення кредиту не настав, а тому рахує, що для вимагання від відповідача повернення суми кредиту, строк погашення якщо ще не сплив, а тим більше відсотків по кредиту у позивача немає жодних правових підстав.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” Закарпатською обласною філією (далі АКБ „Укрсоцбанк”) та ОСОБА_2 було укладено Договір кредиту №08/297/38, згідно якого ОСОБА_2 було надано на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів (кредит) у сумі 29765 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% відсотків річних, на купівлю транспортного засобу марки TOYOTA Prado 2.7, 2006 року випуску.

В якості забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань по вищезазначеному договору кредиту 28 вересня 2006 року між ОСОБА_2, як Заставодавцем та АКБ „Укрсоцбанк”, як Заставодержателем, було укладено Договір застави №08/297/38 згідно якого ОСОБА_2 було передано в заставу АКБ „Укрсоцбанк” транспортний засіб марки TOYOTA Prado 2.7, 2006 року випуску, державний номерний знак А08020АЕ.

На виконання вимог підпункту 2.1.7 пункту 2.7 статті 2 вищевказаного договору застави 26 листопада 2009 року між ОСОБА_2 та BAT HACK „ОРАНТА” було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу серії УБ №506108, згідно якого було застраховано на випадок пошкодження, в т.ч. внаслідок настання ДТП, вищевказаний транспортний засіб, на загальну страхову суму 200000 грн. та вигодонабувачем по якому вступив АКБ „Укрсоцбанк”.

У відповідності до ч. 4 ст. 3 Закону України „Про страхування” страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

05 лютого 2010 р. сталося ДТП за участю застрахованого автомобіля. НАСК „Оранта” був визначений матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля. Сума страхового відшкодування 53000 грн. за пошкоджений автомобіль було виплачено гр. ОСОБА_6 платіжним дорученням №2051 від 15.06.2010 р.

Статтею 990 Цивільного кодексу України та статтею 25 Закону України „Про страхування” встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступником) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ч. 4 ст. 3 та ч. 1 ст. 16 Закону України „Про страхування” страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначити громадян або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Договором добровільного страхування транспортного засобу №506108 від 26.11.2009 року сторони визначили, що Вигодонабувачем по договору є АКБ „Укрсоцбанк” правонаступником якого є ПАТ „Укрсоцбанк” (п. 2.13.3 Договору).

У відповідності до п. 2.4.11 Договору застави Заставодержатель (позивач) має право задовольнити свої вимоги за рахунок страхового відшкодування у разі знищення, пошкодження або зіпсування предмету застави.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 25.03.2011 року встановлено, що право на страхове відшкодування належить позивачу як вигодонабувачу за договором страхування.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05.05.2011 року рішення апеляційного суду Закарпатської області без змін.

Дійсно згідно ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обовязковими для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення справи.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, після заподіяння шкоди предмету застави (автомобіль марки TOYOTA) відремонтований гр. ОСОБА_6 після отримання страхового відшкодування, що підтверджується представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача і позивачем не спростовується. За договором кредиту гр. ОСОБА_6 (позичальник) зобовязаний вчасно та в повному обсязі повертати кредит в порядку, визначеному в п. 2.4 договору кредиту. Гр. ОСОБА_6 на час настання страхового випадку 05.02.2010 року умови договору кредиту в частині своєчасності його повернення не порушував, про що свідчить довідка банку №26/09-12 від 08.02.2010 року, у звязку з чим майновим інтересам Вигодонабувача (позивача) не було завдано жодної шкоди.

Враховуючи вищевикладене в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

Суддя В.С. Русняк

Повне рішення складено та підписано 22.08.2011 року.