УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "30" серпня 2011 р. Справа № 2/5007/82/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого - судді Тимошенка О.М. <Поле для тексту >
при секретарі Кудряшовій М.І.
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1. (довіреність №182/10 від 23.12.10)
від відповідача ОСОБА_2. (довіреність №761 від 30.08.11)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ) <В особі(назва) ><Поле для тексту >
до Комунального підприємства "Малинтеплоенерго" (м.Малин) <Поле для тексту >
про стягнення 1680932,88 грн. <Поле для тексту >
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1680932,88 грн. за неналежне виконання договору №06/09-1268 ТЕ-10 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009р., з яких: 1334590,17грн. - основний борг, 102421,79грн. - пеня, 182684,54грн. - інфляційні, 61236,38грн. - 3% річних.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив згідно відзиву на позовну заяву в якому зазначено, що основна сума боргу була погашена у повному обсязі наступним шляхом: 1266041,27грн. згідно договору про організацію взаєморозрахунків з різниці в тарифах №287/503 від 14.06.11; 68548,92грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України №787 від 29.06.11.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
23 вересня 2009року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (позивач) та Комунальним підприємством "Малинтеплоенерго" (відповідач) був укладений договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/09-1268 ТЕ-10 з додатковою угодою до нього (надалі - Договір (а.с.17-24), згідно якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідач) природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (надалі - газ).
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, передавши відповідачу протягом жовтня-грудня 2009р., січня-квітня 2010р. природний газ на загальну суму 2053397,17грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.25-31).
Відповідно до п. 6.1. Договору сторонами погоджено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
За даними позивача, відповідач розрахунки за поставлений природний газ провів частково, внаслідок чого, на день звернення позивача до суду основна заборгованість відповідача перед позивачем становила 1334590,17грн. (а.с.16).
Разом з тим, відповідач в судовому засіданні повідомив про погашення основного боргу, що підтвердив платіжним дорученням №335 від 29.07.2011р. на суму 1266041,27грн.(а.с.64) та послався на постанову Кабінету Міністрів України №787 від 29.06.11 щодо організації взаєморозрахунків на суму 68548,92грн.(а.с.65-66).
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 р., господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення (п. 2.2 Положення).
Згідно з п. 2.4 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Суд вважає, що платіжне доручення №335 від 29.07.2011р. є належним доказом оплати боргу на суму 1266041,27грн.
Що стосується посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №787 від 29.06.11, то слід зазначити, що дана постанова не скасовує заборгованість відповідача і не підтверджує факт проплати боргу в розмірі 68548,92грн.
Таким чином, на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 68548,90грн. А в частині позовних вимог про стягнення 1266041,27грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі ст.80 ч.1 п.1-1 ГПК України за відсутністю предмету спору.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 7.2 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача (а.с.3) за період з 05.01.11 по 05.07.11, становить 102421,79 грн.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п.7.2 даного договору в разі невиконання покупцем умов щодо оплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п.6.1 договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п.7.10 Договору неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню .
Відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення розміру пені.
Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 182684,54 грн. інфляційних та 61236,38 грн. 3% річних.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 414891,61грн., з яких: 68548,90грн. - основний борг, 102421,79грн. - пеня, 182684,54грн. - інфляційні, 61236,38грн. - 3% річних. Провадження у справі в частині стягнення 1266041,27грн. основного боргу слід припинити відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.
Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82 85 ГПК України, Господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Припинити провадження у справі в частині стягненя 1266041,27 грн. основного боргу.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Малинтеплоенерго" (11601, м.Малин Житомирської області, вул.Василя Стуса, 23, ідентифікаційний код 32277167) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 31301827):
- 68548,90 грн. основного боргу,
- 102421,79 грн. пені,
- 61236,38 грн. річних,
- 182684,54 грн. інфляційних,
- 16809,32 грн. витрат по оплаті мита,
- 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання 01.09.11.
Суддя Тимошенко О.М.
<Поле для текста >
Віддрукувати: <Поле для текста >
Судове рішення № 18110309, Господарський суд Житомирської області було прийнято 30.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2/5007/82/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: