Рішення № 18110259, 25.08.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" серпня 2011 р.Справа № 8/5007/63/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Давидюка В.К.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. - дов. від 22.08.11р.

Бутилюк Л.В. - директор, протокол №7

від відповідача ОСОБА_2. - дор. від 25.08.11р.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм-Сервіс ЛЛС" (с.Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Андрушівка" (с.Лебединці Андрушівського району Житомирської області)

про стягнення 61674,40 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 61674,40 грн. заборгованості за надані послуги згідно договору №01/07/08 від 01.07.08р., з яких 47950,00 грн. - сума основного боргу, 10059,11 грн. - інфляційні та 3665,29 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засіданні суду надав відзив на позовну заяву, в якому факт надання послуг визнає, проте заперечує проти нарахованої позивачем суми заборгованості. Крім того, надав заяву від 25.08.11р., в якій просить суд застосувати строк позовної давності в частині позовних вимог щодо стягнення пені, оскільки позивач пропустив строк позовної давності тривалістю в один рік для звернення з даною вимогою до суду.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір про надання послуг №01/07/08 від 01.07.08р., акти виконаних робіт, відзив на позовну заяву, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідку про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.08р. між сторонами був укладений договір №01/07/08 від 01.07.08р. (а.с.25-26), пунктом 1.1 якого визначено, що предметом договору є надання послуг виконавцем (позивачем) по збиранню врожаю сільськогосподарської продукції замовника (відповідача) зернозбиральним комбайном на замовлення відповідача та за його рахунок.

Відповідно до п. 3.1.2 зазначеного договору, відповідач зобов'язаний провести розрахунки з позивачем згідно п. 4.1 даного договору та акту виконаних робіт, який є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що замовник розраховується з виконавцем при збиранні сільськогосподарської продукції згідно розрахунку: 450,00 грн. - ріпак, 400,00 грн. - зернові з одного га площі.

Замовник зобов'язується провести розрахунки в термін не пізніше 2-х днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п.4.2 договору).

На виконання умов даного договору, позивач надав відповідачеві передбачені договором послуги по збиранню сільськогосподарської продукції на загальну суму 232950,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (а.с.27-30).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості послуг виконав не в повному обсязі, сплативши позивачеві 185000,00 грн.

Тому, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 47950,00 грн. (232950,00 грн. - 185000,00 грн.).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з вимогами ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 47950,00 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідач на свою користь 10059,11 грн. інфляційних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що інфляційні нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Позивач в позовній заяві також просить суд стягнути з відповідача 3665,29 грн. пені.

Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення пені, оскільки позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з даною вимогою, враховуючи наступне:

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Згідно приписів ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, зокрема: позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені) (ст.258 ЦК України).

Матеріали справи (договір від 01.07.08р. та акти виконаних робіт) свідчать, що відповідач повинен був розрахуватись з позивачем в серпні місяці 2008р., але відповідач не повністю розрахувався з позивачем у встановлений термін.

Тому суд вважає, що позивач дізнався про порушення свого права в серпні місяці 2008р. і у позивача виникло право на пред'явлення позову до суду в частині стягнення пені на протязі одного року, тобто з серпня місяця 2008 р. по серпень місяць 2009р.

Однак, позивач звернувся з позовом до суду 18.07.11р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції діловодної служби (канцелярії) господарського суду Житомирської області, вх.№5007/1423/11.

Отже, позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення пені з відповідача.

Згідно з ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заяву про застосування строків позовної давності подано відповідачем у судовому засіданні 25.08.2011р.

З врахування вимог ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене та заяву відповідача щодо пропуску строку позовної давності позивачем, господарський суд відмовляє в позові в частині стягнення пені в сумі 3665,29 грн. в зв'язку із спливом строку позовної давності.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 47950,00 грн. основного боргу та 10059,11 грн. інфляційних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 3665,29 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову, про що зазначав вище.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Андрушівка", 13446, Житомирська область, Андрушівський район, с. Лебединці, вул. Вікторії Гагич, 15, код ЄДРПОУ 34277504

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм-Сервіс ЛЛС", Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Петлицького, 9, код ЄДРПОУ 34812563

- 47950,00 грн. - основного боргу;

- 10059,11 грн. - інфляційних;

- 580,09 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 221,97 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 3665,29 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання: 30/08/11

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу

<Текст >