Рішення № 18108782, 30.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.11р.Справа № 40/5005/7662/2011

За позовом Прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство №11263", м.Дніпропетровськ

про зміну п.3.2 договору оренди земельної ділянки від 11.06.2003р.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від прокурора: Закопаєв П.П. посв. № 85;

від позивача: не з»явився;

від відповідача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 14.07.2011 року;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернулися до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство №11263" і просить змінити п.3.2. договору оренди земельної ділянки від 11.06.2003 р. укладеного між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство № 11263», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Літаш І.П. за реєстром № 4949 від 11.06.2003 р., виклавши його в такій редакції: «3.2 Орендна плата за користування земельною встановлюється відповідно до вимог Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11 № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному податковим кодексом.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник Позивача у судове засідання не з»явився надавши 26.07.2011 року до суду письмові пояснення позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, надавши до суду 04.08.2011 року відзив вказує на те, що на час укладання договору оренди земельної ділянки у Відповідача були різні об»єкти нерухомості, частка з яких була останнім продана третім особам. У зв»язку з набуттям права власності на об»єкти нерухомості іншими особами вважає договір оренди земельної ділянки припиненим.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Позивача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 60), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

За заявою Відповідача від 04.08.2011 року про продовження строку розгляду справи в порядку ст.. 69 ГПК України, строк розгляд справи відповідно до ухвали господарського суду від 04.08.2011 року був продовжений до 31.08.2011 року.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Прокурора та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2003 року між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,8620 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Орловська, 21 (Красногвардійський район) для фактичного розміщення АТП, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом 1210100000:07:424:0006 згідно з планом земельної ділянки.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 09.04.2003 року №101/8 (п.1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладення цього договору: 2825054,64 грн.

Договір укладається на строк до 09.04.2018р. Після закінчення терміну договору його дія скінчується (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Умовами п.п. 8.1, 8.2 Договору встановлено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 288 вказаного кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (ст. 288.4).

Позивач вважає, що прийняття Податкового кодексу, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, є підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.06.2003 року, що і стало причиною спору.

Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно до вимог статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З метою приведення раніше укладених Позивачем договорів оренди земельних ділянок у відповідність до діючого законодавства, Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.2011 р. (а.с. 25) “Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства".

На час розгляду справи доказів щодо приведення договору оренди земельної ділянки від 11.06.2003 року до вимог діючого законодавства в частині орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні трикратного розміру земельного податку, у відповідності до вимог ст.288 Податкового кодексу України сторонами суду не надано.

Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обовязковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Умовами спірного договору передбачені підстави для зміни розміру орендної плати, в тому числі і у випадку, передбаченому законодавством України.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Враховуючи, що має місце зміна законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею в трикратному розмірі земельного податку, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін до пункту 3.2 договору оренди земельної ділянки, який укладено між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство № 11263», в частині встановлення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до Податкового кодексу України, визначивши її у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Аналогічна правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 06.12.2010 року по справі № 2-1/10068-2008, та постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 року по справі № 14/240-10.

Крім того, щодо правовідносин викладених у позовній заяві стосовно вказаного предмету спору, існує і правова позиція Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 27.12.2010 року по справі № 27/15-10, та яка прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У відповідності до норм ст.. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата на земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.49, 82-85, 116, 117, ст.111-28 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Внести зміни до п.3.2. договору оренди земельної ділянки від 11.06.2003 р. укладеного між Дніпропетровською міською радою (49000, м. Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 75, код ЄДРПОУ ) та Закритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство № 11263»(49000, м. Дніпропетровськ, вул.Орловська, буд.21, код ЄДРПОУ 03116157), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Літаш І.П. за реєстром № 4949 від 11.06.2003 р., виклавши його в такій редакції:

«3.2 Орендна плата за користування земельною встановлюється відповідно до вимог Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11 № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному податковим кодексом.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство №11263", (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Орловська, буд.21, код ЄДРПОУ 03116157) в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) суму 85 грн. 00 коп. - державного мита.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство №11263", (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Орловська, буд.21, код ЄДРПОУ 03116157) в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31217264700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

О.І. Красота Рішення підписано

30.08.2011 року