Рішення № 18108767, 30.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.11р.Справа № 23/5005/9283/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторсак Україна", м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялис", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 129 798,89 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. - дов. від 05.05.2011р., юрисконсульт;

від відповідача: не з"явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторсак Україна" звернулось до господарського суду з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Роялис" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 129 798,89 грн., яка складається з сум: 105489,62 грн. - основного боргу, 3452,68 грн. - 3% річних, 9599,55 грн. - збільшення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 11257,04грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за видатковими накладними № 1777 від 09.10.2009р. та № 1779 від 09.10.2009р., позивачем передано у власність Відповідачу продукцію - тканину поліпропіленову у кількості 4928,000 кг на загальну суму 105 489,62 грн., що підтверджено довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 55, виданої 08.10.2009р. на імя Кікош Ю.П. Відповідачем прийнято його, але на момент звернення Позивача до суду не здійснено оплату за поставлений товар в повному обсязі.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання, повідомлений судом належним чином, за адресою, зазначеною в позовній заяві, яка відповідає даним витягу з ЄДРПОУ відповідача станом на 18.08.2011р.

Клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю участі у справі представника відповідача до суду не надходили.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача за викладених обставин не є перешкодою для розгляду справи.

Суд вважає, за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

Між ТОВ "Сторсак Україна" (постачальник) та ТОВ "Роялис" (покупець) був укладений договір поставки № 4-022/2009 від 09.10.2009р.

Згідно п.1.1. договору постачальник зобовязався поставити, а покупець прийняти та оплатити тканину поліпропіленову, згідно наведеного переліку, в подальшому - продукція.

Відповідно до ч.2 ст. 265 ГК України договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з наданих до справи доказів (копій видаткових накладних № 1777; № 1779 від 09.10.2009р., довіреності на одержання матеріальних цінностей № 55 від 08.10.2009р. на імя Кікоша Ю.П. - директор відповідача), позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 105489,62 грн.

Продукція була прийнята відповідачем без будь-яких зауважень в повному обсязі, без претензій, що підтверджено підписом повноважного представника відповідача на видатковій накладній.

Згідно п. 3.2. договору, покупець зобовязується здійснити оплату протягом тридцяти календарних днів з моменту відвантаження.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У встановлений договором термін відповідач за поставлену позивачем продукцію не розрахувався.

Позивачем на адресу відповідача були направлені претензії № 55/14 від 09.04.2010р. та № 56/14 від 09.04.2010р. з вимогою сплатити вартість товару та штрафні санкції. Претензії отримані відповідачем 20.04.2010р., що підтверджено копіями повідомлень про вручення поштових відправлень наданих до матеріалів справ.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент звернення позивача до суду претензія залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів оплати отриманої продукції в період з моменту отримання продукції до дати слухання справи.

Відтак, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 105489,62грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України, передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України,, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п. 6.2. договору, за порушення строків оплати за даним договором, покупець сплачує пеню за кожен день затримки розрахунку, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла у період, за який нараховується пеня.

За несвоєчасне виконання відповідачем договірних зобовязань, позивачем нарахована пеня в сумі 11257,04 грн. за період з 09.11.2009р. по 17.05.2010р.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобовязання мало бути виконане.

В порушення цих вимог позивачем нарахована пеня за більш тривалий термін, тому позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 10842,31 грн.

Статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 9599,55 грн. - збільшення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3452,68 грн. - 3% річних.

При перевірці розрахунку 3% річних, здійсненого позивачем судом виявлено помилку, а саме, за базу розрахунку взята сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, тоді як чинне законодавство передбачає нарахування відсотків лише на суму основного боргу.

Відтак, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 3164,69 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, зроблений позивачем, вірний, тому вимога про стягнення збільшення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції задовольняється судом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у наступних сумах: 105489,62 грн. - основного боргу, 3164,69 грн. - 3% річних, 9599,55 грн. - суми збільшення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 10842,31 грн. - пені, а всього 129096,47 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялис" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Коксова, 2-к, ідентифікаційний код 36052949)на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторсак Україна" (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 1/154, ідентифікаційний код 20428705) 105489,62 грн. - основного боргу, 3164,69 грн. - 3% річних, 9599,55 грн. - збільшення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 10842,31 грн. - пені, 1 290,96 грн. - державного мита, 234,72 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяВ.Г. Бєлік Повне рішення складено 05.09.2011р.