Рішення № 18108438, 16.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.11р.Справа № 33/5005/7969/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь

до В.-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

В.-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нефтегазодобуваюча компанія", м. Київ

про стягнення 680 грн. 40 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 197-4016 від 19.04.2011 року

Від відповідача-1:ОСОБА_2, довіреність № 488 від 01.01.2011 року

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нефтегазодобуваюча компанія" про стягнення 680 грн. 40 коп. вартість майнової шкоди та витрати по справі.

Відповідач -1 відзив на позов не надав. В судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення, в яких зазначив, що проти позову заперечує, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує на те, що в даній справі відсутні підстави для притягнення відповідача-2 до відповідальності за нестачу вантажу, натомість відповідальність відповідача-1 підтверджується матеріалами справи. Також зазначає, що вини відправника вантажу в нестачі вантажу немає, тому що вантаж був маркований, двері люка зачинені, слідів течі вантажу не було, відповідальність у в даному випадку має нести відповідач-1.

В судовому засіданні 16.08.2011 р. оголошені вступна та резолютивна судового частини рішення згідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача-1 господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору № 900301 від 30.01.2009 року укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів") та ТОВ "ДВ Нефтегазодобуваюча компанія", по залізничній накладній № 48873964 у вагонах № 66594524, № 66731654 на адресу позивача надійшла продукція - антрацит.

На станції Запоріжжя Ліве, Чапліне 11.02.2011 року складені комерційні акти АА № 037252/21 та АА № 037253/22, відповідно до яких при зважені у вагоні № 66594524 вага нетто 67 350 кг, що менше зазначеній у накладній масі на 1 650 кг; у вагоні № 66731654 нетто 67 350 кг, що менше ніж зазначено у накладній на 1 650 кг.

Відповідно до рахунка-фактури № СФ-060202 від 06.02.11р вартість продукції складає 1 050, 00 грн. за одну тону без врахування ПДВ.

Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" здійснило оплату антрациту товариству з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг групп С.А." про що свідчить платіжне доручення № 119039 від 16.03.11р. (а.с. 14).

В комерційному акті АА № 037252/21 від 11.02.2011 р. зазначено: У доповнення до акту загальної форми № 4207 станції Запоріжжя Ліве. При комісійному зважуванні на 100т тензометричних вагах, перевірених органами Держстандарту, виявлено менше проти документа на 1650 кг антрациту, який у вагоні вміститися міг. У документі вагон завантажено нижче бортів, маркован вапном білого кольору по перемитру вагона з захватом бортів.У дійсності навантаження тотожно акту загальної форми № 4207, нижче бортів на 20 см, вантаж маркований, крім наявного поглиблення над 1-ми люками розміром 150 на 280 на 30 см. Двері та люка закриті, течі вантажу не було. З моменту прибуття до комісійного зважування вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників, з повідомленням ЛВ на станції Кропівного , ВОХР Заікіна. Комісійне зважування з зупинкою без розєднання проводила прийомоздавальник станції Кузьменко, представник вантажоодержувача Зайцева, ЛВ на станції Цветков, заст. ДС Гулега.

Згідно комерційного акта АА № 037253/23 від 11.02.2011р., складеного у доповнення до акту загальної форми № 709 станції Чаплине, при комісійному зважуванні на 100т тензометричних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту, виявлено менше проти документа на 1650 кг антрациту, який у вагоні вміститися міг. У документі вказано завантажен нище бортів, маркований вапном білого кольору по периметру на 20 см. з захватом бортів. У дійсності навантаження тотожне акту загальної форми № 709, рівномірне на рівні бортів, вантаж не маркований, над 3,4,5 люками з одного боку вагона поглиблення розміром 450 на 150 на 100 см. Двері та люки закриті, течі вантажу не було. З моменту прибуття до комісійного зважування, вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників станції, з повідомленням ЛВ на станції Кропівного , ВОХР Заікіна. Комісійне зважування з зупинкою без розєднання проводила прийомоздавальник станції Кузьменко, представник вантажоодержувача Зайцева, ЛВ на станції Цветков, заст. ДС Гулега.

Акти складені у відповідності з Правилами складання актів.

На підставі чого недостача спірного вантажу, з врахуванням норми недостачі в розмірі 2%, у загальній кількості становить 680 грн. 40 коп.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з огляду на наступні обставини та положення чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

За умовами ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося не з його вини.

Статтею 113 Статуту передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Положення ст.ст. 33, 34 ГПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності з приписами ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за недостачу - у розмірі дійсної вартості недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

За обставин, зазначених в комерційних актах, оскільки вантаж прибув з ознаками втрати (поглиблення), відповідальність за недостачу цієї кількості вантажу повинна бути покладена на перевізника у відповідності зі статтею 110 Статуту залізниць України.

Доказів, які б свідчили про те, що причиною поглиблень стало порушення вантажовідправником правил завантаження вантажу відповідач-1 не надав, як і не надав доказів того, що дійсна вартість антрациту, якого недостає, складає іншу суму, ніж та, яка предявлена позивачем до стягнення.

З огляду на викладене вимоги позивача щодо стягнення вартості фактично завданої шкоди у сумі 680 грн. 40 коп. підлягають стягненню з першого відповідача.

Вина Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нефтегазодобуваюча компанія" із матеріалів справи не вбачається.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача-1.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) 680 (шістсот вісімдесят ) грн. 40 коп. шкоди від недостачі вантажу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У позові до відповідача-2 (Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нефтегазодобуваюча компанія", м.Київ ) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяІ.А. Рудовська

Рішення підписано 01.09.2011 р.