Рішення № 18108176, 18.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 222

РІШЕННЯ

Іменем України

18.08.2011Справа №5002-1/2461-2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго», (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Деколаїн», (97571, АР Крим, Сімферопольський район, с. Добре, вул. Пятихатська, 2-А),

про стягнення 30312,97грн.,

Суддя Л. О. Ковтун

представники:

від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 22.04.2011р. № 330-Д,

від відповідач не зявився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деколаїн» про стягнення суми боргу в розмірі 15855,82грн., суми за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 13507,08грн., 3 % річних в розмірі 81,91грн., витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 443,96грн. та пені в розмірі 424,20грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобовязання за договором про поставку електричної енергії № 1172 від 21.02.2007р. в частині своєчасної сплати вартості отриманої енергії.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2007р. між ВАТ «Крименерго» (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деколаїн» (споживач) укладений договір на поставку електричної енергії № 1172 (далі договір, аркуш справи 8-12).

Відповідно до пункту 1 договору, постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умов цього договору та додаткам до договору, які є його невідємними частинами.

Згідно додатку № 4 до договору, споживач повинен щомісяця до 4 числа проводити розрахунки за користування електричною енергією.

При цьому, згідно договору на постачання електричної енергії та пункту 4.2.2. додатку №1 відповідач зобовязався споживати електричну енергію в межах договірних величин споживання - у розмірі 6500кВат. на березень 2011 року.

Як свідчать матеріали справи, енергопостачальна організація відповідно до умов договору поставила відповідачу електричну енергію та виставила відповідний рахунок на суму 15855,82грн. (аркуш справи 13).

Крім того, у позовній заяві енергопостачальна організація стверджує про перевищення споживачем договірної величини споживання електричної енергії у березні 2011року на 17442 кВАТ (договірна величина 6500 кВАТ, фактично спожита 23942кВат.).

На підтвердження даного висловлення позивачем представлений відповідний акт, (аркуш справи 16).

В подальшому, за перевищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Деколаїн» договірної величини споживання електроенергії, останньому виставлений рахунок на суму 13507,08грн. (аркуш справи 15).

Несплата відповідачем у добровільному порядку виставлених енергопостачальною організацією рахунків й стала підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобовязанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Деколайн» не надано суду доказів оплати виставлених рахунків на суму 15855,82грн. та 13507,08грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача становить 29362,90грн. (15855,82+13507,08), яка і підлягає стягненню на користь ПАТ «Крименерго».

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем заявлена до відшкодування сума річних у розмірі 81,91грн., витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 443,96грн. та пені в розмірі 424,20грн., які обчислені правомірно, через що підлягають задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати з оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у відповідності до статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до ст. 84 ГПК України 23.08.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деколаїн», (97571, АР Крим, Сімферопольський район, с. Добре, вул. Пятихатська, 2-А; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34459740) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; банківські реквізити: рахунок 260323051142 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 00131400) заборгованість в сумі 15855,82грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деколаїн», (97571, АР Крим, Сімферопольський район, с. Добре, вул. Пятихатська, 2-А; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34459740) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; банківські реквізити: рахунок 260073013142 у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 00131400) суму за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 13507,08грн., 3 % річних в розмірі 81,91грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 443,96грн., пеню в розмірі 424,20грн., державне мито в сумі 303,13грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.