Рішення № 18108175, 23.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

23.08.2011Справа №5002-24/2417-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт" ( 95047, м. Сімферополь, вул.. Г. Сталінграда, 1 а,)

До відповідача Приватного підприємства "Київське торгове об'єднання" (95015, м. Сімферополь, пр.. Кірова, 1 )

Про стягнення 11 551,34 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю б/н від 10.01.2011р., паспорт НОМЕР_1 виданий 25.06.2004р.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи: до господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Дакорт" з позовом до Приватного підприємства "Київське торгове об'єднання" про стягнення 11 551,34 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 17.12.2009р. між ТОВ "Дакорт" та ПП "Київське торгове об'єднання" був укладений договір № 313.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 9819, 28 грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними, доданими до позовної заяви.

На час подання позову зобовязання за договором відповідачем не виконані.

Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача 11551,34 грн., у тому числі: 9819,28 грн. заборгованість за договором, 546,29 грн. пеня, 1185,80 грн. відсоток за невиконання грошового зобовязання.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

20.06.2011р. у засіданні суду представником позивача було заявлене письмове клопотання про продовження строку розгляду справи у порядку ст.69 ГПК України у межах передбачених чинним законодавством, до 23 серпня 2011р.

Судом вказане клопотання було задоволено та ухвалою від 20.06.2011 р. строк розгляду справи було продовжено до 23.08.2011 р.

Позивач заявою від 29.07.2011 р., в порядку ст.. 22 ГПК України, збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача суму вартості поставленої продукції на суму 9819,28 грн., пеню у розмірі 804,78 грн. та відсоток за невиконання грошового зобовязання у розмірі 1796,93 грн., а всього 12420,99 грн.

Суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю представника відповідача.

Розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

17.11.2009 р. між позивачем по справі ( Продавець ) та відповідачем по справі ( Покупець ) був укладений договір № 313 ( а. с. 6 ).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору продавець зобовязується передати у власність покупцю товар, а покупець зобовязується прийняти цей товар, сплатити його вартість і своєчасно повернути тару на умовах, встановлених даним договором.

Відповідно до п. 3.4 вказаного договору при виконанні договору сторони належним чином оформлюють податкові, витратні і інші документи на товар у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 3.5 вказаного договору перехід права власності на товар до покупця відбувається з моменту фактичної передачі товару представнику покупця.

Відповідно до п. 3.6 вказаного договору датою передачі товару є дата підписання товарної накладної представником покупця

У виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 9819,28 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно транспортними накладними № ДСМ -067452 від 30.12.2010 р. на суму 1601,2 8грн., № ДСМ 067456 від 30.12.2010 р. на суму 6208,40 грн. і № ДСМ 067458 від 30.12.2010 р. на суму 2009,60 грн., які були підписані представниками обох сторін та завірені відповідними печатками. ( а. с. 11 13 ).

Відповідно до п. 4.1 вищевказаного договору № 313 від 17.11.2009 р. оплата за придбаний товар, який передається за даним договором, проводиться покупцем в національній валюті України шляхом оплати готівкою через касу продавця або перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 21 ого календарного дня з дня отримання товару покупцем.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак відповідач, всупереч взятих на себе зобовязань, отриманий товар не сплатив, що привело до виникнення заборгованості у розмірі 9819,28 грн., в звязку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Факт наявності вказаної заборгованості підтверджується також наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2011 р., який був підписаний представниками обох сторін та завіреній відповідними печатками.

Відповідач, в супереч вимогам ст.. 22 ГПК України, доказів сплати наявної заборгованості суду не представив, в звязку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача нараховану пеню у розмірі 804,78 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2.1 вищевказаного договору у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що є чинним в період нарахування пені, від його вартості за кожен день прострочки платежу.

Позивачем пеню було нараховано за період з 20.01.2011 р. по 03.08.2011 р.

Однак відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При таких обставинах розмір пені за період з 21.01.2011 р. по 20.07.2011 р. складає 754,74 грн.

З урахуванням вказаного у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 50,04 грн. необхідно відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача відсоток за невиконання грошового зобовязання у розмірі 1796,93 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Відповідно до п. 5.2.2 вищевказаного договору №313 у разі затримки платежів за прийнятий товар понад 10 календарних днів, покупець додатково до суми боргу сплачує продавцю процент за невиконання грошового зобовязання у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день користування грошовими коштами продавця.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягає стягненню відсоток за невиконання грошового зобовязання у розмірі 1796,93 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зазначає, що відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету КМУ «Про державне мито» в новій редакції із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач первоначально просив стягнути з відповідача 11551,34 грн.

При цьому відповідно до квитанції №79 від 08.06.2011 р. сплатив державне мито у розмірі 120 грн.

В подальшому заявою від 29.07.2011 р. позивач збільшив розмір позовних вимог до 12420,99 грн.

Таким чином розмір державного мита складає 124,21 грн. Однак позивач державне мито не доплатив, в звязку з чим суд дійшов висновку стягнути з позивача на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 4,21 грн.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 26.08.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства "Київське торгове об'єднання", ( 95015, м. Сімферополь, пр.. Кірова, 1, ЄДРПОУ 36228401 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт", ( 95047, м. Сімферополь, вул.. Г. Сталінграда, 1 а, ЄДРПОУ 36394005 ) заборгованість за основним боргом у розмірі 9819,28 грн., пеню у розмірі 754,74 грн., відсоток за невиконання грошового зобовязання у розмірі 1796,93 грн., державне мито у розмірі 123,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,05 грн.

3.В частині стягнення пені у розмірі 50,04 грн. у позові відмовити.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт", ( 95047, м. Сімферополь, вул.. Г. Сталінграда, 1 а, ЄДРПОУ 36394005 ) на користь Державного бюджету м. Сімферополя ( р/р 31115095700002; Одержувач Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу 22090200 ; ЄДРПОУ 34740405; Банк ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) державне мито у розмірі 4,21 грн.

Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.