Рішення № 18101612, 15.06.2011, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2-3121/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

15 червня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі судді Соловйова О.Л. при секретарі Андрійчук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Актив»(далі за текстом ТОВ «ЛК«Актив») до ОСОБА_1 про визнання права власності та стягнення грошового боргу, третя особа товариство з обмеженою відповідальності «Поліпром»(далі за текстом ТОВ «Поліпром»)

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ЛК«Актив»звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання права власності на нежиле приміщення АДРЕСА_1 та стягнення суми боргу за договором оренди нежилого приміщення від 01.04.2011 року у сумі 968,24 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та суду пояснив, що 01.04.2011року між ТОВ «ЛК «АКТИВ»та ОСОБА_1 був укладений договір оренди нежилого приміщення, згідно до якого відповідач отримав у тимчасове платне користування належне позивачу нежиле приміщення загальною площею 12 квадратних метрів, що розташовано на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У відповідності з розділом 3 договору оренди позивач передав, а відповідач отримав за актом прийому-передачі вказане нежиле приміщення 01 квітня 2011 року. Згідно до пункту 6.4.3 Договору оренди, після передачі нежилого приміщення в оренду позивач передав відповідачу копію правовстановлюючого документу на це приміщення, а саме: копію договору про виділ майна в натурі частки з об'єкта нерухомого майна від 29.03.2010 року (далі за текстом Договір при виділ), що був укладений між позивачем та третьою особою по справі - ТОВ «ПОЛІПРОМ»та посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Згідно до пунктів 5.1, 5.2 і 5.5 Договору оренди відповідач зобов'язаний сплачувати Позивачу орендну плату у розмірі 480 грн. в місяць з урахуванням офіційного індексу інфляції в строк не пізніше чим до 15-го числа поточного місяця. Але ні у квітні, ні у травні 2011 року відповідач не сплатив позивачу орендної плати, чим порушив свої зобов'язання за вищезазначеними пунктами договору оренди, та розмір заборгованості за орендною платою з урахуванням індексу інфляції складає 968,24 гривень. За неодноразовими зверненнями позивача, відповідач висловив свій сумнів, щодо наявності у позивача право вимагати сплату боргу, оскільки не визнає за останнім право власності на нежиле приміщення АДРЕСА_1, і тому відмовляється сплачувати вищевказану орендну плату на користь позивача. Згідно до наведеної позиції відповідач вважає, що правовстановлюючий документ позивача - Договір про виділ за реєстровим №794 був укладений не співвласниками одного об'єкту нерухомості, а власниками різних об'єктів нерухомого майна, що підтверджується на думку відповідача пунктами 1.3 і 1.4 вказаного Договору про виділ, де вказано, що позивач є співвласником нежилого приміщення АДРЕСА_1 (3/100 цілого), яке має реєстраційний номер 14124651, а третя особа ТОВ «Поліпром» є співвласником нежилого приміщення 111 (6/1000 цілого), у якого інший реєстраційний номер 110643. Згідно до часті 1 статті 358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Тому, за думкою відповідача, договір про виділ є недійсним і у позивача відсутнє право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна.

Відповідач позовні вимоги не визнав наполягаючи на тому, що ТОВ «ЛК «Актив»не є власником спірного приміщення у звязку з чим у останнього відсутні правові підстави вимагати стягнення грошових коштів за договором оренди. Останній запевнив суд, що сторонами виконанні усі умови договору, а саме позивачем передано у тимчасове платне користування нежиле приміщення АДРЕСА_1, але при ознайомленні з правовстановлюючими документами, відповідач прийшов до переконання, що ТОВ «ЛК «Актив»не є належним власником приміщення, а отже відсутні правові підстави для сплати на користь останнього орендної плати.

Представник третьої особи по справі ТОВ «Поліпром»- Басівський В.О. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердивши факт укладання угоди про виділ майна в натурі частки з обєкта спірного нерухомого майна. Питання, щодо обґрунтованості стягнення з відповідача заборгованості за орендною платою залишив на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

01.04.2011 року між ТОВ «ЛК «Актив»(орендодавцем ) та ОСОБА_1 (орендарем) був укладений договір оренди нежилого приміщення загальної площею 12кв.м, що розташоване на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1, та належить ТОВ «ЛК «Актив»на праві договору про виділ майна в натурі части з обєкта нерухомого майна від 29.03.2010 року, що був укладений між ТОВ «ЛК «Актив»та ТВ «Поліпром», посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано 30.03.2010 року у комунальному підприємстві «Маріупольське бюро технічної інвентаризації».

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У відповідності до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах та підписаний сторонами. Відповідно до вимог ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).

Згідно до пунктів 5.1, 5.2 і 5.5 договору оренди відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу орендну плату у розмірі 480 грн. в місяць з урахуванням офіційного індексу інфляції в строк не пізніше чим до 15-го числа поточного місяця. /а.с.5-10/

Заборгованість за сплатою оренди утворилась протягом квітня травня 2011 року, що не заперечувалось сторонами. Відповідач не виконуючи вищезазначені пункти договору по своєчасному наданню позивачу ренти за тимчасове користування нежилим приміщенням порушив свої зобов'язання в наслідок чого утворилась заборгованості, яка складається з 480 грн. за кожний місяць оренди.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, «боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитор зобовязаний сплатити суду боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення…»

Індекс інфляції за квітень 2011 року склав 101,3 %, тобто сума боргу відповідача за орендною платою встановила: за квітень 2011 року -480,00 грн., за травень 2011 року (з урахуванням індексу інфляції за квітень: 480грн. х 101,3%) - 486,24 грн. Інформація про індекс інфляції щомісячно публікується з 3 по 10 число наступного місяця у офіційному печатному органі Кабінету Міністрів України - газеті «Урядовий кур'єр», тобто ця інформація є офіційної і загальновідомою та не потребує доказування. Таким чином, загальна сума боргу відповідача з урахуванням умов п.5.2 договору оренди складає 966,24 гривень.

Вирішуючи питання щодо прав власності позивача на спірне приміщення суд виходить з наступного, згідно відомостей, що містяться у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №25657401, виданий МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації»23.03.2010р., зазначений в п.1.5 договору про виділ, співвласником позивача у об'єкті нерухомого майна за реєстраційним номером 14124651 на час укладення договору про виділ було лише ТОВ «Поліпром».

Згідно з Тимчасовим Положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. №7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за №157/6445:

«1.7. Реєстр прав власності на нерухоме майно (далі за текстом - Реєстр прав) є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлюючі документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.

1.8.Технологічні та технічні засоби ведення Реєстру прав забезпечують довічне зберігання та достовірність інформації,...

1.9.Держателем Реєстру прав є Мін'юст, який забезпечує функціонування Реєстру. БТІ, які уклали відповідні договори з Адміністратором Реєстру прав, мають прямий доступ до електронного Реєстру прав, вносять відповідні дані до Реєстру прав, надають витяги з Реєстру прав та виконують інші функції, передбачені цим Положенням 5.8. Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно містить: реєстраційний номер нерухомого майна; адресу (місцезнаходження) нерухомого майна; ...відомості про власника (власників); форму власності; вид і розмір часток спільної власності;...»

У пункті 2.1 Договору про виділ сторони договору також підтверджують факт того, що вони є повноправними та законними співвласниками нежилого приміщення, а також прав інших осіб на цей об'єкт нерухомості не має.

На підставі вищевказаного Договору про виділ МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації зареєструвало право власності Позивача на нежиле приміщення АДРЕСА_1, як на виділений в натурі окремий об'єкт нерухомого майна (тобто 1/1 цілого).

Відповідно до ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно ч. 1 ст. 363 ЦК України, частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Відповідно до статті 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ частки з майна, що є у спільної часткової власності, договір про виділ в натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмової формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позивач правомірно набув право власності на частку у праві спільної часткової власності на нежиле приміщення АДРЕСА_1, та здійснив його виділення у натурі відповідно до вимог законодавства України.

Згідно до статті 392 Цивільного кодексу України, «Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою...».

З урахування наведено суд приходить до переконання, що ТОВ «ЛК «Актив»є власником нежилого приміщення АДРЕСА_1, як вилученого в натурі окремого обєкту нерухомого майна. Одночасно суд вважає, що визнання за рішенням суду права власності позивача на зазначений обєкт нерухомого майна не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

При таких обставинах позов підлягає задоволенню.

На підставі ч. 2 ст. 220, 319, ч. 2 ст. 590 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 174, 213, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Актив»до ОСОБА_1 про визнання права власності та стягнення грошового боргу, задовольнити.

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АКТИВ»(код ЄДРПОУ 30623269) на нежиле приміщення АДРЕСА_1, як на виділений в натурі окремий об 'єкт нерухомого майна (тобто 1/1 цілого);

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АКТИВ»(код ЄДРПОУ 30623269) суму заборгованість за договором оренди нежилого приміщення від 01.04.2011 року в сумі 960 гривень,та суму інфляції за період з 01 квітня 2011 року по 31 травня 2011 року в сумі 6 гривень 24 копійки, у відшкодування витрат по оплаті судового збору 51 гривню, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 гривень , а всього 1137 (одну тисячу сто тридцять сім) гривень 24 копійки.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя О.Л. Соловйов