Рішення № 18101520, 22.06.2011, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

22.06.2011

          Справа № 2-44/11р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шатілової Л.Г. при секретарі Гапон Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк»в особі Центрального відділення ПАТ «Донгорбанк»в м. Маріуполі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1, третьої особи із самостіними вимогами Закритого акціонерного товариства «Перемога», до Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк», треті особи: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсним кредитного договору, правочинів щодо виконання зобов’язань за ним та виконавчих написів нотаріуса

ВСТАНОВИВ:

20.10.2009 року Закрите акціонерне товариство «Донгорбанк»в особі Центрального відділення ЗАТ «Донгорбанк»в м. Маріуполі звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також стягнення судових витрат. В заяві позивач зазначив, що 17.04.2008 року між ЗАТ «Донгорбанк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №9, згідно із умовами якого останній було надано кредит у сумі 485000,00 доларів США для придбання нерухомості під 13,9% річних за користування кредитом за строковою заборгованістю та 18,9% річних за користування кредитом за простроченою заборгованістю зі строком погашення 14.04.2028 року. Свої вимоги обгрунтовують тим, що починаючи з червня 2009 року ОСОБА_1 порушує умови кредитного договору та не здійснює погашення заборгованості відповідно до встановленого графіку, у зв'язку із чим просять достроково стягнути з відповідачки заборгованость за кредитним договором у розмірі 548878, 12 доларів США, з яких 472874,96 доларів США –сума заборгованості за кредитом, 10370, 10 доларів США –сума простроченої заборгованості за кредитом, 9192, 50 доларів США –сума заборгованості за строковими процентами, 60810, 66 доларів США –сума заборгованості за простроченими процентами, а також судові витрати у розмірі 1820 гривень (1700 грн. судовий збір та 120 гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).

У грудні 2009 року представником позивача подано заяву про зміну назви позивача (ЗАТ «Донгорбанк») на Публічне акціонерне товариство «Донгорбанк», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «Донгорбанк». У підтвердження зазначеного, суду надано засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та копію статуту ПАТ «Донгорбанк».

В процесі розгляду справи позивач ПАТ «Донгорбанк»змінював розмір позовних вимог. Так, 14.01.2011 року представником позивача надано відповідну заяву разом із розрахунком заборгованості, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Донгорбанк»за кредитним договором №9 від 17.04.2008 року складає 626667,07 доларів США та 199081,30 гривень, та яка складається із:

- 431394, 56 доларів США –сума заборгованості за кредитом

- 8278, 47 доларів США –сума заборгованості за відсотками

- 41480, 40 доларів США –прострочена сума заборгованості за кредитом

- 145513, 64доларів США –прострочена сума заборгованості за відсотками

- 199081, 30 гривень –сума заборгованості за пенею за прострочення сплати відсотків.

Відповідачка ОСОБА_1 та її майновий поручитель ЗАТ «Перемога»(третя особа із самостійними вимогами по справі) позов не визнали та в листопаді 2009 року звернулися до суду із зустрічним позовом до ЗАТ «Донгорбанк»в особі Центрального відділення ЗАТ «Донгорбанк»в м. Маріуполі, третя особа - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсним кредитного договору, правочинів щодо виконання зобов’язань за ним та виконавчих написів нотаріуса.

ОСОБА_1 та ЗАТ «Перемога», обґрунтовуючи свої вимоги про необхідність визнання кредитного договору недійсним, зазначають, що вказаний договір був укладений в валюті, відмінній від гривні України, сплата процентів (як засобу платежу) здійснювалась у доларах США, що на їх думку суперечить вимогам діючого законодавства, а саме ст.99 Конституції України, ч.1 ст.192, ч.1 ст. 524, ч.1 ст.533 ЦК України. Відповідно до вимог Цивільного кодексу України (ч.1 ст.524) зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Зазначають, що Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 № 15-93 не передбачений порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті між резидентами. Вважають, що дії позивача щодо надання ОСОБА_1 кредиту у іноземній валюті за відсутності індивідуальної ліцензії Національного Банку України є незаконними. Вказують, що зазначена ліцензія була відсутня й у самої ОСОБА_1 Таким чином, на їх думку при укладені спірного договору були порушені вимоги діючого законодавства, у зв’язку з чим просять визнати договір та правочини щодо виконання зобов’язань за ним недійсними.

У лютому 2010 року представник ОСОБА_1 надала суду заяву про уточнення позову, в якій просила визнати недійсним кредитний договір №9 від 17.04.2008 року, іпотечний договір №9/1 від 17.04.2008 року, визнати недійсним виконавчий напис нотаріуса, вчинений 16.09.2009 року за реєстровим № 1730, а також з вимогою про зняття запису із Державного реєстру іпотек.

В липні 2010 року ЗАТ «Перемога»надало суду уточнену позовну заяву, згідно з якою вони уточнили підстави щодо визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними, зобов’язання нотаріуса зняти заборону з земельної ділянки та зобов’язання нотаріуса виключити з державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою земельної ділянки, мотивуючи тим, що у кредитному договорі №9 неправомірно виражено повернення кредиту та сплати відсотків в долларах США, а не в українських гривнях, тому це порушує їх права як майнового поручителя позичальника ОСОБА_1, оскільки вони не мали й не мають доходів в іноземній валюті. Крім того, ні кредитний договір №9, ні іпотечний договір №9/1 не містять визначення грошового еквіваленту вищевказаних зобов?язань в іноземній валюті, що свідчить про відсутність у іпотечному договорі розміру основного зобов?язання, що є істотною умовою договору іпотекі, а тому просять визнати вищевказаний договір іпотеки недійсним, і як наслідок цього, просять визнати недійсним і не підлягающим виконанню вчинений на іпотечному договорі виконавчий напис приватного нотаріуса ОСОБА_2

В судовому засіданні представник ПАТ «Донгорбанк»підтримав позовні вимоги банку та наполягав на їх задоволенні. Стосовно зустрічних позовних вимог –заперечував в повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник ОСОБА_1 та представник ЗАТ «Перемога»в судовому засіданні також підтримали свої зустрічні позовні вимоги та заперечили проти задоволення вимог банку.

Третя особа, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, надав суду заяву, у якій вказав, що діяв відповідно до ст.ст.286, 288, 290 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому у задоволені позову ОСОБА_1 та ЗАТ «Перемога»просить відмовити і справу розглянути без його участі.

Третя особа: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 надав суду заяву в якій просив розглянути позов без його участі.

Вислухавши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ПАТ «Донгорбанк»підлягає задоволенню у повному обсязі, а у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та ЗАТ «Перемога»необхідно відмовити з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2008 року між ЗАТ «Донгорбанк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №9, згідно з умовами якого останній було надано кредит у сумі 485000,00 доларів США для придбання нерухомості під 13,9% річних за користування кредитом за строковою заборгованістю та 18,9% річних за користування кредитом за простроченою заборгованістю зі строком погашення 14.04.2028 року.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 Цивільного процесуального кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 536 ЦК встановлено, що за користування чужими коштами боржник повинен сплатити проценти.

Також, ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що пунктами 3.4.1., 3.4.2. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язується здійснювати повернення кредиту згідно графіку (додаток 1 до договору), а також сплачувати відсотки за користування кредитом. Пунктом 3.1.5. спірного договору передбачено право банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту й сплати відсотків у разі невиконання позичальником обов’язків, передбачених кредитним договором.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Донгорбанк»щодо дострокового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 є цілком законними та обґрунтованими, оскільки позичальник припинив погашення нарахованих платежів, що призвело до виникнення заборгованості, що у свою чергу порушує права та інтереси фінансової установи ПАТ «Донгорбанк»як кредитора.

Згідно із розрахунком заборгованості від 14.01.2011 року № 141, заборгованість ОСОБА_1 складає: 626667,07 доларів США та 199081,30 гривень, та яка складається із:

- 431394, 56 доларів США –сума заборгованості за кредитом

- 8278, 47 доларів США –сума заборгованості за відсотками

- 41480, 40 доларів США –прострочена сума заборгованості за кредитом

- 145513, 64доларів США –прострочена сума заборгованості за відсотками

- 199081, 30 гривень –сума заборгованості за пенею за прострочення сплати відсотків

Що стосується зустрічних позовних вимог, суд вважає їх безпідставними та необгрунтованими з наступних підстав.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Конституція України не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Так, Законом «Про банки і банківську діяльність»(ст. 47) передбачено, що на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями. Згідно з ч.1 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»валютні цінності це –валюта України, банківські метали, іноземна валюта. Відповідно до ст. 2 Закону «Про банки і банківську діяльність»банківська ліцензія –документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Так, відповідно до Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. №275 за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, а саме: операції з готівковою іноземною валютою, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України; торгівля іноземною валютою на валютному ринку України (за винятком валютно-обмінних операцій), інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

Пунктом 1.5. вищезазначеного Положення визначено, що Національний банк надає єдиний письмовий дозвіл на здійснення операцій, визначених пунктами 1 - 4 частини другої та пунктами 1-6 частини четвертої статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", на підставі якого банки мають право здійснювати одну, кілька або всі операції згідно з переліком цих операцій, зазначеним у письмовому дозволі, за умови дотримання банком вимог глави 5 цього Положення.

Пунктом 5.3. Положення письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за N 15-93.

Судом встановлено, що ПАТ «Донгорбанк»має Банківську ліцензію №85 від 15.03.2002 р. та дозвіл №85-3 від 28.12.2007 р. з додатком, які надають право на здійснення валютних операцій з іноземною валютою.

Стосовно сплати процентів за кредитним договором в іноземній валюті (як засіб платежу) необхідно зазначити наступне. Розділом 1 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 р. №483, визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) –це використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких грошових зобов'язань або оплати товарів, що придбаються. Індивідуальна ліцензія на використання іноземної валюти як засобу платежу (ліцензія) –індивідуальна ліцензія, видана Національним банком резиденту або нерезиденту на здійснення валютної операції протягом визначеного строку. Пунктом 1.5. зазначеного Положення встановлено, що використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Більш того, п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 передбачене право суду ухвалювати рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Таким чином, аналізуючи норми діючого законодавства України, суд приходить до висновку, що відповідач ПАТ «Донгорбанк»має право здійснювати операції з валютними цінностями на підставі банківської ліцензії та дозволу до нього.

          Відносно позовних вимог ОСОБА_1 та ЗАТ «Перемога»про визнати недійсним іпотечного договору №9/1 від 17.04.2008 року, визнання недійсним виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 16.09.2009 року за реєстровим №1730, а також вимоги про зняття запису із Державного реєстру іпотек, суд вважає, що вони також не підлягають задоволенню, оскільки іпотечний договір має похідний характер від основного зобов’язання, яке на теперішній час є дійсним, тому законних підстав для визнання іпотечного договору недійсним у суду немає, як і немає підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним з вищевказаних підстав.

За правилами ст.88 ЦПК України суд, повністю задовольняючи вимоги позивача, стягує на його користь з відповідача ОСОБА_1 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, ст.192, 526, 536, 610, 1050, 1054 ЦК України, ст.5,8 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом України «Про банки і банківську діяльність», суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк»(код банку 334970) заборгованість за кредитним договором №9 від 17 квітня 2008 року у розмірі 626667,07 доларів США та 199081,30 гривень, яка складається із:

- 431394, 56 доларів США –сума заборгованості за кредитом

- 8278, 47 доларів США –сума заборгованості за відсотками

- 41480, 40 доларів США –прострочена сума заборгованості за кредитом

- 145513, 64доларів США –прострочена сума заборгованості за відсотками

- 199081, 30 гривень –сума заборгованості за пенею за прострочення сплати відсотків.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та третьої особи із самостійними вимогами ЗАТ «Перемога»відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк»(код банку 334970, код ЄДРПОУ 20365318) судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 1820 грн.

Рішення може бути оскаржене в Донецький Апеляційний суд через Жовтневий районний суд протягом десяти днів з дня проголошення .

          Суддя