Ухвала суду № 1808582, 08.04.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України08.04.2008 р.Справа №22а-439/08Ч

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Ситникова О.Ф.,

Малиніна В.В.

при секретарі: Джуринській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою позивача – Державної податкової інспекції у Шполянському районі на постанову господарського суду Черкаської області від 10 квітня 2007 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Шполянському районі до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка» про стягнення 46291,83 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – Державна податкова інспекція у Шполянському районі звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро спілка» про стягнення 46291,83 грн.

Відповідач заперечував проти зазначеного позову, мотивуючи тим, що акт позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства по податку з доходів фізичних осіб від 18.08.2006 року був складений з грубим порушенням податкового законодавства і не відображає фактичних обставин нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб. Крім того, відповідач зазначив, що стягувана сума заборгованості як податкове зобов'язання не була узгоджена в порядку встановленому Законом України від 21.12.2000р. №2181-111 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тобто не є податковим боргом і тому відповідно до пп. 3.1.1 п.3.1 ст. З цього ж Закону не може бути стягнута з відповідача за рішенням суду.

Постановою господарського суду Черкаської області від 10 квітня 2007 року у позові Державної податкової інспекції у Шполянському районі відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції позивачем – Державною податковою інспекцією у Шполянському районі було подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права, тому просить скасувати постанову господарського суду Черкаської області від 10.04.2007 року та задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції – без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції були досліджені наявні в матеріалах справи докази та встановлені наступні обставини справи:

2 серпня 2000р. Шполянською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, на підтвердження чого відповідачу було видане відповідне свідоцтво від 02.08.2000р. (а.с. 5).

9 серпня 2000р. відповідач був включений до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, про що свідчить довідка Черкаського обласного управління статистики від 09.08.2000р. №23-2866 про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (а.с. 26).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.09.2003р. у справі N«01/3323 був повністю задоволений позов прокурора Шполянського району в інтересах держави в особі Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої на території Шполянського району з 01.07.2006р. стала державна податкова інспекція у Шполянському районі, до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка» про стягнення 114533 грн. 38 коп. недоїмки з прибуткового податку з громадян станом на 01.07.2003р. (а.с. 18).

За результатами перевірки, яка була проведена у липні, серпні 2006р. на звернення відповідача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства з податку з доходів фізичних осіб за період діяльності з 01.01.2004р. по 31.03.2006р., був складений акт від 18.08.2006р. №38/17-109/31126916 (а.с. 6-16).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами позапланової перевірки позивач рішень про донарахування відповідачу податкових зобов'язань з прибуткового податку з громадян і податку з доходів фізичних осіб не приймав і відповідних податкових повідомлень про визначення сум таких податкових зобов’язань відповідачу не направляв.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000 № 2181-III: 1.2) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;o:p>/o:p>

Пункт 1.3 Закону України № 2181-III дає визначення поняттю податкового боргу (недоїмки) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

Пункт5.1 Ст. 5 Закону України № 2181-III передбачає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Даною статтею окрім того передбачений адміністративний та судовий порядок узгодження суми податкового зобов’язання за податковими повідомленнями контролюючих органів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з матеріалів справи вбачається ненадання доказів узгодження заявленої до стягнення суми податкового зобов’язання відповідача за податковими повідомленнями-рішеннями контролюючих органів у адміністративному чи судовому полрядку, таким чином суд не може констатувати, що заявлена до стягнення сума 46291,83 грн. становить податковий борг.

Окрім того, судом першої інстанції було встановлено факт ненадання відповідачу під розписку направлень на позапланову перевірку та копій наказу про проведення позапланової перевірки, що є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Так, відповідно до підпункту 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХП „Про державну податкову службу в Україні" передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Стаття 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу проведення з порушенням норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланової виїзної перевірки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка» та недоведеності обставин виникнення у відповідача стягуваної суми заборгованості як податкового боргу відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 –ІІІ від 21.12.2000 року.

Відповідно до п. 1.2 та п. 1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання" від 21.12.2000 № 2181-III визначаєтьсяяк зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а термін „податковий борг" - як податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пункт 1.6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III визначає примусове стягнення визначає як звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу,без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Підпункт 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону від 21.12.2000 № 2181-III передбачає можливість примусового стягнення за рішенням суду активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що постанова господарського суду Черкаської області від 10 квітня 2007 року ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладеній у зазначеній постанові, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача – Державної податкової інспекції у Шполянському районі на постанову господарського суду Черкаської області від 10 квітня 2007 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Шполянському районі до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка» про стягнення 46291,83 грн. – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Черкаської області від 10 квітня 2007 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду.

Головуючий суддя

Судді

Суддя-доповідач – Бєлова Л.В.Справа в апеляційній інстанції №22а-2018/07

перереєстровано на № 22а-439/08Головуючий в першій інстанції – Дорошенко М.В.Справа в першій інстанції № 07/1032а