Ухвала суду № 1808563, 15.04.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-2347/2008 р.                               Головуючий  у  1 інстанції Хрипун О.О.

                  Суддя доповідач Ситников О.Ф.                                         

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2008 року.                                                                                     м. Київ.

        Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                                                              Ситникова О.Ф.,

Суддів:                                                                                            Усенко В.Г.,                                                                                                                                                                                        Малиніна В.В.,                   

при секретарі:                                                                                              Кожокар М.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 19 квітня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія» до ДПІ в Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду м. Києва від 19.04.2007 року позовні вимоги ТОВ«Українська гірничо-металургійна компанія» задоволено: визнано нечинним та скасовано рішення №0001952202/0Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.12.2006 р.

 Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач – ДПІ в Голосіївському районі м. Києва звернулося з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу.

                Заперечення на апеляційну скаргу відповідача до суду апеляційної інстанції від інших осіб не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає  апеляційну  скаргу  без задоволення,  а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи  та ухвалив   судове   рішення  з  додержанням  норм  матеріального  і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.12.2006 р. Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001952202/0, яким згідно ст. 1, ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з позивача стягується 144 458,75 грн. пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Спірне рішення прийняте на підставі акту перевірки від 05.12.2006 р. №739/1-23-05-25412086 «Про результати виїзної планової перевірки TOB «Українська гірничо - металургійна компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року», в якому зазначено про порушення позивачем вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

В акті вказано, що валютна виручка на загальну суму 377 752,92 дол. США (1 907 652,25грн) по контракту від 28.12.2005 №003/06-Е, укладеному позивачем з Республіканським унітарним підприємством «Торговий дім «Белресурси» (Білорусь), надійшла на рахунок позивача несвоєчасно, зокрема: 16 670 дол. США (84 183,50 грн.) з простроченням на 18 днів; 8 000 дол. США (40 400,00грн.) з простроченням на 2 дня; 23 170 дол. США (117 008,50грн.) з простроченням на 5 днів; 46 340 дол. США (234 017,00грн.) з простроченням на 1 день; 14 630 дол. США (73 881,50 грн.) з простроченням на 1 день; 11 123 дол. США (56 171,15грн.) з простроченням на 1 день); 20 860,00 дол. США (105 343,00грн.) з простроченням на 4 дні); 57 900 дол. США (292 392,00грн.) з прострочення на 3 дні; 21 320 дол. США (107 666,00грн.) з простроченням на 3 дні; 14 140дол.США (71 407,00грн.) з простроченням на 1 день; 10 190 дол. США (51 459,50грн.) з простроченням на 6 днів; 38 239,32 дол. США (193 108,57грн.) з простроченням на 27 днів; 6 956,26 дол. США (35 129,11грн.) з простроченням на 1 день та 8 343 дол. США (42 132,15грн.) з простроченням на 2 дні.

Відповідач обґрунтовує застосування фінансових санкцій тим, що згідно зі ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" пеня за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті не нараховується лише у випадку прийняття судом рішення про задоволення позову резидента щодо стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами. В разі припинення провадження у справі, що мало місце в даному випадку, пеня за порушення термінів розрахунків, встановлених ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Задовольняючи адміністративний позов ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія», суд першої інстанції  не погодився з вищевказаними підставам та зазначив, що відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 4 вказаного Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом або арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується (ч. 2 ст. 4 Закону).

Частиною 3 ст. 4 Закону визначається, що у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (ч. 4 ст. 4 Закону).

В судовому засіданні суд першої інстанції також встановив, що відповідно до матеріалів справи,14.07.2006 Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово - промисловій палаті України винесено постанову про прийняття справи за позовом TOB «Українська гірничо - металургійна компанія» (Україна) до Республіканського унітарного підприємства «Торгівельний дім концерну «Белресурси» (Білорусь) про стягнення 422680,08 дол. США до провадження за №1676/2006.

20.10.2006 Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово - промисловій палаті України у справі №1676/2006 прийняте рішення, яким зобов'язано Республіканське унітарне підприємство «Торговий дім концерну «Белресурси» негайно по отриманню цього рішення сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо - металургійна компанія» 59442,88 дол. США пені за порушення строків оплати металопродукції, 10442,88 дол. США відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, всього 69885,76 дол. США. Провадження по справі в частині стягнення з відповідача 358 213,06 дол. США припинено у зв'язку з добровільною сплатою зазначеної суми після пред’явлення позову, а в частині стягнення 5024,14 дол. США - у зв'язку з відмовою позивача від цих вимог.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені обставини по справі, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, щопозивач виконав всі можливі дії щодо стягнення боргу з нерезидента, і саме внаслідок цих дій валютна виручка була повернута позивачу нерезидентом. Інших дій позивач вчинити не міг.

Припинення Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово - промислової палаті України провадження у справі №1676/2006 в частині стягнення з Республіканського унітарного підприємства «Торгівельний дім концерну «Белресурси» 35821306 дол. США основного боргу за контрактом від 28.12.2005 №003/06-Е відбулось не внаслідок помилок з боку позивача та необґрунтованості чи безпідставності позовних вимог, а в результаті того, що під загрозою прийняття судового рішення нерезидентом визнана ця частина боргу та сплачена TOB «Українська гірничо - металургійна компанія» вже після пред'явлення позову до суду.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно зробив остаточний висновок, що нарахування позивачу пені спірним рішенням здійснено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, повно дослідив докази по справі та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції,тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206  КАС України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 19 квітня 2007 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

                            Головуючий:

                            Судді: