Рішення № 18081751, 08.08.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа № 2-2211/11

РІШЕННЯ

Іменем України

08 серпня 2011 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючогоГрицака Р.М.

за участю секретаряКунець Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»про стягнення страхового відшкодування в сумі 3862 грн. 38 коп. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що внаслідок ДТП, яке сталось 29.04.2010 року з вини ОСОБА_3, було пошкоджено належний йому автомобіль «Субару», д.н.з. НОМЕР_1 та згідно розрахунку страхового відшкодування, зробленого відповідачем який є страховиком ОСОБА_4 згідно із договором страхування №ВС-8353052 від 13.10.2009р., до виплати підлягала сума 23174,28 грн. Однак відповідачем йому було виплачене страхове відшкодування в розмірі 19226 грн. 98 коп., тобто не було доплачено 3862,38 грн. - 20% від вартості ремонту. В усній формі представники Страхової компанії повідомили, що сума недоплаченого страхового відшкодування є сумою податку на додану вартість і при представлені доказів її понесення йому буде повернута вся належна сума. Вважає, що дії відповідача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено виплату страхового відшкодування без розмежування суми відшкодування та податку на додану вартість. Крім цього в статті 35 даного Закону нема жодних посилань на представлення особою, яка має право на відшкодування, додаткових документів на підтвердження відшкодування додаткових документів в підтвердження суми страхового відшкодування, у звязку з чим просить суд стягнути з відповідача вказану суму страхового відшкодування та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, однак направив суду заперечення, згідно яких просить суд відмовити в задоволенні позову та просить справу розглядати у відсутності представника відповідача. Тому суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення, оскільки щодо заочного розгляду справи не заперечує позивач.

Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

29 квітня 2010 р. близько 10 год.00 хв. ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом марки «Шевроле лачетті»д.н.з. НОМЕР_2 в м. Тернополі по вул. Замкова, 10, скоїла ДТП, допустивши зіткнення із транспортним засобом марки «Субару», д.н.з. НОМЕР_1, належним ОСОБА_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Згідно договору серії ВС №8353052 від 13.10.2009 року обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_3, яка є власником автомобіля «Шевроле лачетті»д.н.з. НОМЕР_2, є страхувальником і особою, цивільно-правова відповідальність якої за шкоду, заподіяною життю, здоровю, майну третіх осіб під час експлуатації транспортного засобу застрахована відповідачем.

Згідно ст.22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоровю, майну третьої особи.

На підставі ст.29 зазначеного Закону у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством.

З розрахунку страхового відшкодування, який є додатком до страхового акту, вбачається, що ліміт відповідальності відповідача за договором страхування становить 25500 грн., страхове відшкодування, яке підлягає до виплати ОСОБА_1 становить 23174 грн. 28 коп.

Однак, листом від 28.07.2010 р. №ЦВ17848/У відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» повідомив позивача про прийняття рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 19226 грн. 98 коп. Вказана сума страхового відшкодування була виплачена позивачу, що підтверджено сторонами.

Згідно пояснень представника позивача, останньому в усній формі представники Страхової компанії повідомили, що сума недоплаченого страхового відшкодування є сумою податку на додану вартість і при представлені доказів її понесення йому буде повернута вся належна сума.

Згідно поданого заперечення відповідач зазначає, що розмір виплаченого страхового відшкодування передбачений законодавством, а саме листом державної податкової адміністрації України від 21.08.2009 року № 10143/16-1515, в якому розяснено порядок нарахування податку на додану вартість при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим. також в запереченнях вказано, що виплата податку на додану вартість ОСОБА_1 в сумі 3947 грн. 40 коп. може бути здійснена лише після надання документів, що підтверджують правомірність його нарахування від субєкта підприємницької діяльності, який здійснював відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля позивача.

Однак, вищевказане заперечення не може бути прийняте судом, оскільки не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Суд вважає, що відповідачем у поданому запереченні ототожнюються поняття доплати страхового відшкодування із самим відшкодуванням податку на додану вартість, сума якого буде сплачена в разі надання позивачем доказів його сплати. Згідно п.п. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»не є обєктом оподаткування надання послуг із страхування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, а не відшкодування вартості матеріального збитку потерпілого.

Відповідно до ч.1. ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

На підставі ч. 3 ст. 998 Цивільного кодексу України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Стаття 22 цього Кодексу до реальних збитків відносить втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З цього випливає, що потерпіла особа має право на відшкодування шкоди у повному обсязі в межах ліміту відповідальності страховика.

За таких обставин, враховуючи порядок, визначений в Законі України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»щодо виплати страхового відшкодування без розмежування суми відшкодування та податку на додану вартість, відсутність в статті 35 даного Закону будь-яких посилань на подання особою, яка має право на відшкодування, страховику додаткових документів в підтвердження сплати податку на додану вартість, відсутність умов щодо виключення з вартості матеріального збитку суми податку на додану вартість у Полісі обовязкового страхування, суд прийшов до висновку, що відповідачем в даному випадку порушенні права позивача як потерпілого, які полягають у невиплаті повної суми страхового відшкодування позивачу ОСОБА_1

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в даному випадку порушені права позивача відповідачем, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом стягнення з відповідача в користь позивача страхового відшкодування в сумі 3862 грн. 38 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 228-232, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 548, 998, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»(вул. Білоруська, 3, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 20344871) в користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 3862 грн. 38 коп. та судові витрати в сумі 171 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Р.М.Грицак