Рішення № 18068163, 25.07.2011, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа №: 2/0306/902/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 25.07.2011

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Лесика В.О.

за участю секретаря - Жукової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ ”Приватбанк" звернувся до ОСОБА_1 з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 31,8 кв.м., що на праві власності належить ОСОБА_1.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що між сторонами укладено договір № VOKVGA00001307 від 10.04.2007 року, на підставі якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 14000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,4% річних з кінцевим терміном повернення 10.04.2017 року. Однак, ОСОБА_1 належним чином свої зобовязання не виконує, внаслідок чого станом на 26.05.2011 року утворилась заборгованість в сумі 20449,71 дол. США, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 12746,22 дол. США, заборгованості по процентах за користування кредитом 3806,11 дол. США, заборгованості по комісії 672,00 дол. США, пені за несвоєчасне виконання зобовязання 2221,75 дол. США. Враховуючи, що кредитний договір забезпечено іпотекою банк просить звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру та виселити з неї усіх мешканців.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, подав заяву про слухання справи у його відсутності , проти задоволення позову не заперечує.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами 10 квітня 2007 року укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит для ремонту та реконструкції житла в сумі 14000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% річних з кінцевим терміном погашення 10 квітня 2017 року, повернення кредиту передбачалось за встановленим графіком.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Розрахунком боргу по кредитному договору підтверджено факт порушення відповідачем строків повернення чергових платежів.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.

Визначена позивачем сума заборгованості станом на 26.05.2011 року становить 20449,71 дол. США.

Розрахунок боргу відповідає вимогам законодавства та умовам договору.

Як вбачається з договору від 11 квітня 2007 року кредитні зобовязання відповідача забезпечені іпотекою квартири АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_1

Відповідно до ст. 589 ЦК України та ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», згідно з якими у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

З положень ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»випливає, що звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки можливе тільки за умови дотримання її положень, яка передбачає: 1) пред'явлення боржникові та у відповідних випадках майновому поручителю письмової вимоги про усунення порушення забезпечення іпотекою зобов'язання, в якому встановлюється не менше як тридцятиденний строк для усунення порушення та містить попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; 2) незадоволення вимоги іпотекодержателя протягом установленого ним строку, який не може бути меншим за тридцять днів.

Як вбачається з матеріалів справи банк дотримався визначеної Законом процедури та 16 травня 2011 року звертався до відповідача з вимогою виконати кредитне зобовязання.

Таким чином, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Відповідно до процедури продажу, визначеної ст. 38 зазначеного Закону, дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Визначаючи спосіб реалізації іпотечного майна суд враховує вимоги позивача і вважає необхідним визначити спосіб реалізації передбачений ст.38 ЗУ «Про іпотеку».

Що стосується вимог позивача про виселення мешканців іпотечного житла, то така вимога є передчасною виходячи з наступного:

Звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення здійснюється у встановленому ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку»та ч.3 ст. 109 ЖК України порядку. Зокрема, після прийняття судом рішення про звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити помешкання протягом одного місяця з дня отримання вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок у встановлений строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Тобто, вимога про виселення мешканців може мати місце після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, на час постановлення даного рішення вимога про виселення мешканців задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.83, ст. 88 ЦПК України з відповідача також слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі в сумі сплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 526, 589, 590 ЦК України, ст. ст.33,35,40 Закону України ”Про іпотеку”, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VOKVGA00001307 від 10.04.2007 року в сумі 20449,71 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 31,8 кв.м., що на праві власності належить ОСОБА_1, шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»( м.Дніпропетровськ, вул..Набережна Перемоги,50, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 64993919400001) судові витрати по справі в сумі 1760,39 грн. ( одну тисячу сімсот шістдесят гривень тридцять девять копійок).

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий:В. О. Лесик