Вирок № 18061318, 05.09.2011, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1-144/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2011 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Яременко Г.М.

при секретарі: Дем”яненко С. А.

з участю прокурора: Кузьменко В.І.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ромни, Сумської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 189 КК України,

в с т а н о в и в:

20 липня 2010 року ОСОБА_4 вирішив шахрайським шляхом заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, з яким був знайомим та знав про наявність телефону в останнього. Реалізуючи свій злочинний намір, близько 12 год.00 хв. ОСОБА_4 прийшов до будинку розташованому по АДРЕСА_2 в якому проживав ОСОБА_2. ОСОБА_4 з дозволу останнього пройшов до будинку.

Під час перебування в будинку ОСОБА_2, для доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_4 зловживаючи довірою ОСОБА_2 попрохав надати йому мобільний телефон «Sоnі Егісssоn К320I»ІМЕІ НОМЕР_1, та запропонував останньому здійснити обмін його телефону «Sоnі Егісssоn К 3201»на нібито ще кращий. ОСОБА_2 нічого не підозрюючи та повіривши в те, що ОСОБА_4 дійсно через деякий час поверне йому в замін вищевказаного телефону кращий, добровільно передав його ОСОБА_4 Останній шахрайським шляхом отримавши мобільний телефон належний ОСОБА_2, вийшов з будинку.

ОСОБА_4 мобільним телефоном «Sоnі Егісssоп К320І»ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 233 грн., належним ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 233 гривні.

06 жовтня 2010 року близько 16 год. ОСОБА_4, перебуваючи поблизу території Роменського ВПУ №14, розташованого в м. Ромни, по вул. Коржівській, зустрів учня Роменського ВПУ №14, гр. ОСОБА_1. Під час розмови з останнім у ОСОБА_4 виник злочинний умисел повторно незаконно заволодіти грошовими коштами ОСОБА_1. ОСОБА_4 з реальними погрозами застосування фізичної розправи над ОСОБА_1 в усній формі, почав вимагати у останнього передачі грошових коштів в сумі 1000 гривень. ОСОБА_5 переконавшись в реальності цих погроз, якщо він не виконає предявленої вимоги, повідомив ОСОБА_4, що йому потрібен час для того щоб знайти грошові кошти, які у нього вимагав ОСОБА_4 Тому, ОСОБА_1 10.10.2010 року близько 15 год. 40 хв., прийшов на територію ЗОШ №2 розташованої в м. Ромни, на місце про яке вони з ОСОБА_4 домовилися, та передав частину грошових коштів, які вимагав у нього ОСОБА_4, в сумі 500 гривень. Про передачу решти грошових коштів ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_1 через декілька днів, але ОСОБА_1, сприймаючи погрози ОСОБА_4, як реальні, повідомив, що грошових коштів в сумі 500 грн. у нього не має, тому він запропонував ОСОБА_4 замість грошових коштів надати йому власний мобільний телефон «Нокіа 5130», ІМЕІ НОМЕР_2, вартістю 920 грн. 13.10.2010 року близько 15 год. ОСОБА_1 під погрозами фізичної розправи в разі не надання повної суми, яку вимагав у нього ОСОБА_4, по АДРЕСА_3, передав останньому свій мобільний телефон «Нокіа 5130», ІМЕІ НОМЕР_2, вартістю 920 грн., в якому містилася карта-памяті на 2 Гб, вартістю 50 грн. Після отримання мобільного телефону від ОСОБА_1, ОСОБА_4 повідомив останньому, що після цього він над ним чинити фізичної розправи не буде.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4, потерпілому ОСОБА_1 було спричинено матеріальну шкоду на суму 1470 грн.

Він же, 18.11.2010 року близько 16 год. 00 хв. перебуваючи в м. Ромни по вул. Коржівській, на території Роменського ВПУ №14, зустрів свого знайомого, учня Роменського ВПУ - ОСОБА_6., з яким пішли гуляти в центр міста.

Близько 16 год. 15 хв. перебуваючи по бул. Шевченка в м. Ромни, поблизу магазину «Електрон»ОСОБА_4 побачив, що у ОСОБА_6 мається мобільний телефон «Нокіа»5130 та в нього виник намір повторно заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_6 шахрайським шляхом.

Реалізовуючи свій злочинний намір ОСОБА_4 попрохав ОСОБА_6, надати йому телефон «Нокіа»5130, ІМЕІ НОМЕР_3, щоб прослухати музику. ОСОБА_6 нічого не підозрюючи та повіривши в те, що ОСОБА_4 після переслуховування музики, поверне йому телефон, добровільно передав його ОСОБА_4. ОСОБА_4 отримавши в користування мобільний телефон, щоб довести свій умисел до кінця, повідомив ОСОБА_6, про те, що йому нібито потрібно негайно піти до себе додому. У відповідь ОСОБА_6 повідомив що він піде разом з ним. Прийшовши до себе додому до АДРЕСА_3, ОСОБА_4 зайшов в двір утримуючи в себе телефон і наказав ОСОБА_6 почекати його на вулиці, повідомивши що він зараз повернеться. Повернувшись через 5 хвилин, не маючи можливості відвернутись від уваги ОСОБА_6, ОСОБА_4 вигадав іншу історію, що нібито послухає музику в себе вдома і о 17 год. поверне телефон в гуртожитку Роменського ВПУ, розташованого за адресою м. Ромни, вул. Коржівська, 44. ОСОБА_6 нічого не підозрюючи та довірившись ОСОБА_4 вийняв зі свого телефона сім-карту оператора «Діджус», так як вона йому була потрібна, а телефон залишив у ОСОБА_4

ОСОБА_4 мобільним телефоном «Нокіа»5130, ІМЕІ НОМЕР_3, вартістю 815 грн. 90 коп., та картою пам»яті мікро-СD на 1 Гб, вартістю 49 грн. 20 коп. належних ОСОБА_6 в той же вечір продав в ПТ «Ломбард Скарбниця».

Внаслідок шахрайських дій ОСОБА_4 було завдано матеріальної шкоди ОСОБА_6 на загальну суму 865 гривень 10 копійок.

Він же, повторно, 29.11.2010 року маючи потребу в коштах, вирішив шахрайським шляхом заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_7 з яким разом навчався в ВПУ №14 та знав про наявність телефона в останнього. 30.11.2010 року близько 16 год. ОСОБА_4 на автомобілі ВАЗ 2109, яким керувала невстановлена в ході слідства особа, разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, яким він не повідомив про свій злочинний намір та відносно яких прийнято процесуальне рішення, приїхав на територію Роменського ВПУ №14, розташованого в м. Ромни, по вул. Коржівській. ОСОБА_4 вигадав не існуючий привід, щоб заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_7 та зустрівшись запропонував останньому проїхати до ларька щоб попити пива. Сівши до салону автомобіля, ОСОБА_4 попрохав у ОСОБА_7 мобільний телефон, для того щоб переконатися, що телефон знаходиться при ньому. ОСОБА_7 добровільно передав свій телефон ОСОБА_4 Взявши телефон та утримуючи його при собі, ОСОБА_4 почав переслуховувати музику і оглядати телефон. Приїхавши до ларька розташованого по вул. Радянській, в м. Ромни, ОСОБА_4 залишив телефон при собі і разом з хлопцями вийшов з автомобіля, і пішов відпочивати. Після проведення спільно відпочинку ОСОБА_7 попросив ОСОБА_4 щоб той повернув йому телефон так як йому необхідно йти в своїх справах. ОСОБА_4 маючи на меті довести свій злочинний намір на заволодіння мобільним телефоном, вигадав та повідомив ОСОБА_7, без застосування яких небудь-погроз, що нібито поверне телефон лише коли ОСОБА_7 надасть йому 200 гривень. Домовившись обмінятись грошима та телефоном о 17 год. 30 хв. біля магазину «Електрон», ОСОБА_7 вірячи в слова ОСОБА_4 повідомив останньому, що обовязково віддасть 200 грн. для того щоб повернути свій телефон. ОСОБА_4 при цьому залишив мобільний телефон у своєму володінні та в подальшому продав його, використавши отримані кошти на власні потреби. В такий спосіб, шахрайським шляхом ОСОБА_4 заволодів мобільним телефоном «Нокіа»5530, вартістю 1609 грн., сім-картою «Діджус», вартістю 25 грн., на рахунку якої містилися грошові кошти в сумі 4 грн., картою памяті «Мікро СД»на 8 Гб, вартістю 160 грн., належного гр. ОСОБА_7

Внаслідок шахрайських дій ОСОБА_4 було завдано матеріальної шкоди ОСОБА_7 на загальну суму 1798 гривень.

Він же, 24.01.2011 року близько 14 год. 00 хв., знаходячись на вул. Соборній в м. Ромни, знаючи про те, що у гр. ОСОБА_10 мається кредитна карта на його імя, на рахунку якої маються грошові кошти, та знаючи персональний ідентифікаційний номер ( ПІН-код) до неї, вирішив повторно, таємно заволодіти нею, для того щоб зняти кошти в подальшому розпорядитися ними на власний розсуд.

Реалізуючи свій злочинний намір, в під»їзді будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, під час розмов з ОСОБА_10, який перебуваючи в стані алкогольного спянінні не міг усвідомлювати значення злочинних дій ОСОБА_4, та в присутності ОСОБА_8, відносно якого прийнято процесуальне рішення в кримінальній справі, попросив подивитись на кредитну картку гр. ОСОБА_10. Отримавши в свої руки кредитну картку ОСОБА_4 почав розмовляти та скориставшись відсутністю уваги з боку ОСОБА_10 та ОСОБА_8 поклав її під свою шапку, щоб в подальшому зняти кошти. Злочинні дії ОСОБА_4 не були помічені ОСОБА_10 та ОСОБА_8 і він залишив місце скоєння злочину. Цього ж дня о 15 год. ОСОБА_4 з кредитної пластикової картки банку „Приватбанку” належної ОСОБА_10 зняв гроші в банкоматі „Приватбанку” на вул. Рози Люксембург м.Ромни в сумі 470 гривень.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4, потерпілому ОСОБА_10, було спричинено матеріальну шкоду на суму 470 гривень.

Він же в кінці лютого 2011 року біля 19 год. в м. Ромни по вул.. Соборна, поблизу магазину «Наташа»зустрів знайомого ОСОБА_11, який повідомив, що продає мобільний телефон «FIY»за 700 грн.. ОСОБА_4 вирішив повторно заволодіти майном шахрайським шляхом і запропонував купити телефон. Вони домовились, що ОСОБА_4 того ж дня віддасть 50 грн., а решту 650 грн., поверне наступного дня. ОСОБА_4 віддав ОСОБА_12 гроші в сумі 50 грн. і не збираючись повертати решти грошей в сумі 650 грн., взяв у останнього мобільний телефон «FIY». На слідуючий день ОСОБА_4 вказаний мобільний телефон продав, а гроші в сумі 650 грн. ОСОБА_12 не повернув, спричинивши останньому матеріальну шкоду..

Він же, повторно, 13.03.2011 року близько 20 год.00 хв. за пропозицією свого знайомого ОСОБА_10 прийшов до квартири гр. ОСОБА_13, розташованої за адресою АДРЕСА_5. Подзвонивши до квартири, вхідні двері ОСОБА_4 відчинила гр. ОСОБА_14, яка з дозволу ОСОБА_13 перебувала в її квартирі, поки остання відпочивала в одній з кімнат. Пройшовши до квартири ОСОБА_4 В,В під час відпочинку помітив в одній з кімнат квартири, де на той час спала ОСОБА_13, мобільний телефон «МОТОРОЛА-V3і», який належав останній. В той момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, повторно, таємно заволодіти вищевказаним мобільним телефоном.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 скориставшисьтим, що ОСОБА_13 спала та відсутністю ОСОБА_14, яка перебувала на кухні і не бачила протиправних дій ОСОБА_4, останній заволодів вказаним мобільним телефоном. Цього ж дня о 21 год. ОСОБА_4 продав мобільний телефон «МОТОРОЛА-V3і», вартістю 331,67 коп., в якому містилася карта пам'яті об'ємом 256 Мб, вартістю 15 грн., та сім-карта оператора «Діджус», вартістю 25 грн.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4, потерпілій ОСОБА_13, було спричинено матеріальну шкоду на суму 371, 67 гривень.

Він же, 14.04.2011 року, біля 20 год. перебуваючи в будинку ОСОБА_15 по АДРЕСА_6, з сином останньої ОСОБА_16, скориставшись відсутністю уваги, повторно таємно викрав пластикову картку «Приватбанк»на ім.»я ОСОБА_15. Після чого ОСОБА_4 достовірно знаючи пін-код картки, пішов до банкомату по вул.. Рози Люксембург, 16/5 та використавши викрадену картку викрав гроші в сумі 1200 грн., чим заподіяв ОСОБА_15 матеріальної шкоди.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в предявленому йому обвинуваченні за ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю і пояснив, що він 20.07. 2010 року біля 12 год. зайшов до будинку ОСОБА_2 по вул.. Кірова і попросив у останнього дати йому мобільний телефон «Соні Еріксон К320і»та запропонував обміняти його нібито на кращий. ОСОБА_2 повірив і передав йому свій телефон. Цей телефон він дав одному хлопцю і той не повернув. 6 жовтня 2010 року біля 16 год. біля ВПУ зустрів ОСОБА_1 якому пред»явив претензії, що він погано про нього говорив. Він сказав ОСОБА_1, що якщо той не хоче проблем, щоб приніс йому 1000 грн.. Він говорив ОСОБА_1, що якщо не виконає вимогу, то його можуть побити інші хлопці. Через 2-3 дня він зустрівся з ОСОБА_1 на території ЗОШ №2 і останній передав йому 500 грн., а решти грошей сказав, що не має і запропонував йому мобільний телефон. Через декілька днів ОСОБА_1 по 2 пров. Луценка передав йому мобільний телефон «Нокіа 5130»з карткою пам»яті без сім-карти. Він пообіцяв ОСОБА_1, що його ніхто чіпати не буде. Цей телефон він продав за 420 грн.. 18.11. 2010 року біля 16 год. на території ВПУ зустрів знайомого ОСОБА_6 і пішли гулять. Він побачив у ОСОБА_6 мобільний телефон «Нокіа»5130 і попросив його послухати музику і той передав йому. Він пообіцяв повернути телефон пізніше, повернув ОСОБА_6 сім-карту. В той же день він цей телефон продав в ламбарді. Він визнає, що обманним шляхом заволодів телефоном. 29.11.2010 року йому потрібні були гроші і він звонив ОСОБА_7 щоб зустрітись, той відмовив. На слідуючий день він на автомобілі ВАЗ із знайомими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приїхали в ВПУ. Він позвав ОСОБА_7 і запропонував поїхати на вул.. Радянську попити пива. Він попросив у ОСОБА_7 мобільний телефон з сім-картою і картою пам»яті, і слухав музику. ОСОБА_7 потім просив повернути телефон, а він сказав, що поверне, коли той дасть йому 200 грн. і домовились про зустріч. Але повертати телефон він не хотів, а продав його. 24.01. 2011 року ОСОБА_18 в банкі в його присутності отримав пластикову карточку і він знав пін-код. Потім вони з ОСОБА_18 і ОСОБА_8 випили горілки. Коли були в під»їзді будинку по вул.. Соборній він взяв банківську карточку у ОСОБА_18, який був дуже п»яний і не розумів, що робить. Після цього він з банкомата по вул.. Рози Люксембург з кредитної карточки ОСОБА_18 зняв гроші в сумі 470 грн.. В кінці лютого 2011 року біля 19 год. він по вул.. Соборній зустрів ОСОБА_12, який хотів продати свій мобільний телефон «Флай»і він з метою заволодіти телефоном шляхом обману, зловживаючи довірою, дав останньому 50 грн., пообіцявши решту -650 грн. повернути на слідуючий день. В цей же день він продав телефон за 300 грн., гроші ОСОБА_12 не повернув. 13.03.2011 року він з ОСОБА_18 пішли до ОСОБА_13 Квартиру відкрила інша дівчина. ОСОБА_13 спала. В кімнаті де спала ОСОБА_13 він помітив і викрав таємно мобільний телефон «Моторола»з сім-картою, картою пам»яті. В цей же день мобільний телефон він продав чоловіку на ім.»я ОСОБА_8 за 80 грн.. 14.04.2011 року біля 20 год, він був в будинку ОСОБА_19 з її сином. Скориставшись відсутністю уваги він викрав картку «Приватбанк»і знаючи від ОСОБА_16 пін-код, пішов до банкомату по вул.. Рози Люксембург і знав з карточки 1200 грн. З Вартістю викраденого згоден. Обставини, викладені в обвинуваченні він визнає.

Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

Крім повного визнання своєї вини за ч.1,2 ст.. 190, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 189 КК України, вина підсудного ОСОБА_4 у скоєних ним злочинах стверджується показами потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні показав, що 20 липня 2010 року біля 12 год. До нього додому на вул.. Кірова прийшов ОСОБА_4, якого він знав. Коли були в квартирі то ОСОБА_4 попросив у нього його мобільний телефон «Соні Еріксон»і пообіцяв йому дати взамін кращий телефон. Він повірив і віддав свій телефон, сім-карту він вийняв. ОСОБА_4 телефон не повернув і не дав інший. Він зрозумів, що його обманули. Збитки йому не відшкодовано.

Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що десь 06 жовтня 2010 року після обіду він біля ВПУ зустрівся з ОСОБА_4. ОСОБА_4 пред»явив йому претензії, що нібито він про нього щось розповідав, хоча такого не було. ОСОБА_4 сказав, що якщо він не хоче проблем в ВПУ, якщо не хоче щоб його побили то повинен віддати йому 1000 грн.. У ОСОБА_4 багато знайомих. Він сприйняв погрози як реальні. Він поїхав додому і попросив у батьків 500 грн., які 10.10.2010 року біля ЗОШ № 2 віддав ОСОБА_4. З ОСОБА_4 були ще два хлопці, які стояли в стороні. Потім ОСОБА_4 взяв у нього мобільний телефон, подивився його, спитав що йому буде, якщо забере. Він відповів, що батьки сваритимуть і тоді телефон повернув і сказав, що він винен ще 500 грн.. ОСОБА_4 сказав, що якщо нема грошей то щоб віддав мобільний телефон. ОСОБА_4 при цьому знову погрожував що з хлопцями розбереться з ним,тобто поб»ють, якщо він не виконає його вимоги. Через декілька днів ОСОБА_4 позвонив йому і сказав щоб зайшов до нього на вул.. Луценка. ОСОБА_4 вийшов з будинку і він передав свій телефон Нокіа, який придбав за 999 грн. із картою пам»яті на 2 Гб, яку придбав десь за 50 грн.. ОСОБА_4 сказав, що він нічого тепер не винен і може жити спокійно. Збитки йому не відшкодовано.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що в листопаді 2010 року він з ОСОБА_4 і ОСОБА_8 на автомобілі приїхали в ВПУ. ОСОБА_4 взяв свого знайомого і вони поїхали на вул.. Радянську до магазина. Він бачив, що ОСОБА_4 у того хлопця брав мобільний телефон і щось клацав. ОСОБА_4 телефон не повернув. Потім вони розійшлися. ОСОБА_4 тому хлопцеві говорив, що віддасть телефон, якщо той дасть 200 грн. Потім в «Універмазі»ОСОБА_4 продав цей телефон десь за 200 грн. і 50 доларів.

Вина ОСОБА_4 в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України також стверджується дослідженими в судовому засіданні документами: явками з повинною, де ОСОБА_4 зізнався у вчиненні злочинів ( т.1 а.с. 22,25,28, 32, т. 2 а.с.13, т.3 а.с. 17,36), гарантійним талоном на мобільний телефон «Нолкіа»на ім.»я ОСОБА_1 (т.1 а.с.94), випискою з банківського рахунку «ПриватБанк»на ім.»я ОСОБА_18, де зазначено, що з рахунку з банкомату по вул.. Р. Люксембург було знято гроші в сумі 470 грн. та фото таблицею з банкомату, де мається фото ОСОБА_4 ( т.1 а.с.108,109), висновком товарознавчої експертизи, де встановлена вартість мобільного телефону Нокіа 5130, належного ОСОБА_1.(т.1 а.с.165), протоколом відтворення обстановки і обставин події з фототаблицею, де ОСОБА_4 розповів і показав де, при яких обставинах він заволодів грошима і телефоном у ОСОБА_1, чим він проявив свою винну обізнаність(т.1 а.с. 176-178), висновком спеціаліста № 57 від 23.02.2011 року, де визначено вартість мобільного телефону «Соні Еріксон К320і»(т.2а.с.37), гарантійним талоном і чеком на вказаний телефон (т.1 а.с.56).

Суд визнає наведені докази достовірними.

Виходячи з наведених доказів і даючи їм належну оцінку суд вважає, що дії ОСОБА_4, необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 189 КК України, оскільки він повторно вчинив вимогу передачі чужого майна з погрозами насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод, або законних інтересів цих осіб (вимагання);

- за ч.1 ст. 190 КК України, оскільки, він заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство);

- за ч.2 ст. 190 КК України, оскільки він повторно, заволодiв чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство);

- за ч.2 ст. 185 КК України , оскільки він повторно, теємно викрав чуже майно (крадіжку).

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості злочину, його наслідки, характер, а також дані, що характеризують особу підсудного: він з»явився із зізнанням, частково відшкодовано збитки, що є обставинами помякшуючими його покарання, щире розкаяння суд не може взяти до уваги, так як він під час досудового слідства і розгляду справи в суді продовжив вчиняти злочини і не оцінив критично свою злочинну поведінку, за місцем проживання він характеризується посередньо, за місцем навчання в Роменському ВПУ характеризується негативно і вважає можливим призначити йому покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів за ч.1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі, за ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі.

Необхідно застосувати при призначенні покарання ч.1 ст. 70 КК України і призначити покарання за сукупністю цих злочинів шляхом поглинення менш суворого більш суворим.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 до набранням вироком законної сили змінити з підписки про не виїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку і взяття під варту.

Стягнути з ОСОБА_4. 154 грн. 80 коп. за проведення товарознавчої експертизи № 63 від 18.01.2011 року,(т.1 а.с.150) 154 грн. 80 коп. за проведення товарознавчої експертизи № 62 від 18.01.2011 року(т.1 а.с. 157), 103 грн. 20 коп. за проведення товарознавчої експертизи № 88 від 14.01.2011 року(а.с. 164), на рахунок НДЕКЦ при УМВС в Сумській області , код 25574892, р/р 31256272210011, МФО 837013, банк ГУДКУ в Сумській області.

Речові докази: мобільний телефон «МОТОРОЛА-V3і», який зберігається у ОСОБА_13- залишити ОСОБА_13, мобільний телефон «FIY», який зберігається у ОСОБА_12 по АДРЕСА_7- залишити ОСОБА_12

На основі викладеного і керуючись ст.ст.323-324 КПК України суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України і призначити покарання:

-за ч. 1 ст. 190 КК України у виді одного року обмеження волі;

-за ч.2 ст. 190 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі;

-за ч.2 ст. 185 КК України у виді двох років позбавлення волі;

-за ч.2 ст. 189 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 до набранням вироком законної сили змінити з підписки про не виїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку і взяття під варту.

Стягнути з ОСОБА_4. 154 грн. 80 коп. за проведення товарознавчої експертизи № 63 від 18.01.2011 року,(т.1 а.с.150) 154 грн. 80 коп. за проведення товарознавчої експертизи № 62 від 18.01.2011 року(т.1 а.с. 157), 103 грн. 20 коп. за проведення товарознавчої експертизи № 88 від 14.01.2011 року(а.с. 164), на рахунок НДЕКЦ при УМВС в Сумській області , код 25574892, р/р 31256272210011, МФО 837013, банк ГУДКУ в Сумській області.

Речові докази: мобільний телефон «МОТОРОЛА-V3і», який зберігається у ОСОБА_13- залишити ОСОБА_13, мобільний телефон «FIY», який зберігається у ОСОБА_12 по АДРЕСА_7- залишити ОСОБА_12

Апеляція може бути подана до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку, а засудженим в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Суддя: підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г. М. Яременко