Ухвала суду № 1805887, 01.04.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  Справа № 22а-397/08                                                         Головуючий у І інстанції – Морозов С.М.

                                                                                                                                  Суддя-доповідач Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            01 квітня 2008 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                              головуючого – судді Глущенко Я.Б.,

                              суддів                         Бараненка І.І., Маслія В.І.,

                              при секретарі             Токар М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 12 лютого  2007 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокиївське ТЗП» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним  рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Старокиївське ТЗП»  звернулося до суду з вказаним  позовом.

Постановою Господарського суду м. Києва від 12 лютого 2007 року заявлений позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 15.11.2006 року                         № 0009202302/0; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 203,00 грн. судових витрат.

            Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

            Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

            Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не забороняє здійснювати нарахування сум амортизаційних відрахувань на орендовані основні фонди у зв’язку з їх поліпшенням, а тому оскаржуване рішення податковим органом прийнято безпідставно.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки ТОВ «Старокиївське ТЗП» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.06.2006 року складено акт № 486/2304/01565336 від 08.11.2006 року.

Перевіркою було встановлено, що товариство з ІІ кварталу 2005 року по ІVквартал 2005 року нараховувало амортизаційні відрахування на орендовані основні засоби І групи (згідно договорів оренди нежитлових приміщень, укладених з Фондом приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва).

У зв’язку з тим, що вищезазначені основні фонди І групи є орендованими, товариство не понесло витрат на їх придбання чи виготовлення, а тому нарахування амортизаційних відрахувань по податковому обліку з метою зменшення скоригованого прибутку є неправомірним та суперечить пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». 

На підставі акту перевірки відповідачем 15.11.2006 року  прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009202302/0, яким позивачу за порушення пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 вищезгаданого Закону визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств» у розмірі 78480,00 грн., з яких 52600,00 грн. – основний платіж та 25880,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Судова колегія не погоджується з висновками податкового органу про протиправність нарахування підприємством амортизаційних відрахувань на орендоване майно, враховуючи наступне.

 Відповідно до пп. 8.1.1 ст. 8  «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

При цьому,  пп. 8.1.2 ст. 8 вищевказаного Закону встановлено, що амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для   власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

З врахуванням викладених положень законодавства, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що законодавець не обмежує право на нарахування амортизаційних відрахувань у випадку проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення орендованих основних фондів.

До того ж, підпункти 8.1.3, 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 вказаного Закону, які визначають витрати, що не підлягають амортизації, не містять заборони щодо нарахування амортизаційних відрахувань на основні фонди, орендовані підприємством, у зв’язку  з їх поліпшенням.

При цьому, належними доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується здійснення позивачем відповідних ремонтних робіт, реконструкції та модернізації  основних фондів (нежитлових приміщень), які ним орендуються.

Судовою колегією також приймається до уваги, що проведеною перевіркою не встановлено завищення загальної суми валових витрат, оскільки віднесені до них     витрати на поліпшення основних фондів не перевищили 10% від залишкової вартості основних фондів.

Доводи ДПІ у Шевченківському районі м. Києва спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києвазалишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 12 лютого  2007 року залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 02 квітня 2008 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 03 квітня 2008 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий суддя

            Судді: