Ухвала суду № 1805855, 06.03.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

6 березня 2008 року                                                                                     місто Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого – Бараненка І.І.,

суддів:              Глущенко Я.Б.,

                                                         Межевича М.В.,

при секретарі судового засідання – Романовій Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 12 квітня 2007 року в адміністративній справі №25/143-А за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» (надалі – ДТГО «Південно-Західна залізниця») до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва про скасування рішень,    

в с т а н о в и л а :

Постановою Господарського суду міста Києва від 12 квітня 2007 року вказаний позов задоволено: Постановлено скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва №0004822312 від 27.12.2006р., №0004822312/1 від 23.01.2007р.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги податковий орган посилається на те, що спірні земельні ділянки не відносяться до смуги відведення залізниць, а тому позивач не має права на сплату земельного податку в розмірі 25 %.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з’явились в судове засідання та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва з 24.11.2006р. по 11.12.2006р. було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відокремленого структурного підрозділу галузевої служби локомотивного господарства ДТГО „Південно - західна залізниця" за період з 01.07.2005р. по 01.07.2006р.

За результатами перевірки складено акт №2658-7533/23-09-01069732              від 19.12.2006 року.

На підставі вказаного акту Державна податкова інспекція в Солом'янському районі міста Києва повідомленнями-рішеннями №0004822312 від 27.12.2006р. та № 0004822312/1 від 23.01.2007р. визначила позивачеві податкове зобов'язання з податку на землю у сумі 219451,79 грн., в тому числі основний платіж - 146 301, 19 грн., та штрафні санкції -73150,60 грн.

Нарахування податкових зобов'язань здійснено на підставі того, що на думку податкового органу, позивач неправильно обчислював земельний податок за ділянки по вул.Фурманова 3/8 та вул. Льва Толстого у розмірі 25 % суми земельного податку, обчисленого відповідно до ст.7 Закону України «Про плату за землю», оскільки вказані земельні ділянки не включені до смуги відведення залізниць.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ст.ст.14, 15 Закону України „Про плату за землю".

На думку колегії, Господарський суд міста Києва обґрунтовано не погодився з висновками, викладеними в згаданому вище акті перевірки.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» (надалі - Закон) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно ст.7 вказаного Закону ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Частиною десятою ст.7 цього закону визначено, що податок за земельні ділянки, надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25% суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.

Пунктом 2.1 рішення Київської міської ради від 27 квітня 2000 року №104/825 «Про затвердження грошової оцінки земель міста Києва» плата за землі залізниць справляється у розмірі 25% від суми земельного податку, обчисленого як один відсоток від середньої базової вартості одного кв.м. по місту, без врахування локальних коефіцієнтів на місце розташування земельних ділянок.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що в акті перевірки помилково зроблено висновок про те, що  позивач за період, що перевірявся, зобов’язаний буврозраховувати розмір земельного податку на земельні ділянки, що розташовані по вул.Фурманова,3/8 та вул.ЛьваТолстого відповідно до                    ч.1 ст.7 Закону України «Про плату за землю», тобто застосовувати ставку податку у розмірі одного відсотка від грошової  оцінки.

Твердження відповідача про те, що на земельних ділянках по вул.Фурманова, 3/8 та вул.Льва Толстого розміщені адміністративний корпус та дорожня вимірювальна лабораторія хіміко-технічних та екологічних  досліджень, а тому вони не відносяться до смуги відведення залізниць                       є безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Частиною першою ст.6 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного Кодексу та Закону України «Про транспорт».

Відповідно до  ст.67 Земельного кодексу України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об’єктів транспорту.

Статтею 68 Земельного кодексу України, яка визначає землі залізничного транспорту, передбачено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Також ст.23 Закону України «Про транспорт» встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Відповідачем не надано жодних доказів тому, що компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування спірні земельні ділянки віднесено до іншої категорії, ніж землі залізниці.

Згідно ст.13 Закону України „Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

В матеріалах справи містяться Довідка №Ю-01027 від 01.08.2000р.  про грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий №72441033) по вул.Льва Толстого та Довідка №Ю-10215/2002 від 13.02.2002р. про грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий №72099019) по вул.Фурманова,3/8 в яких встановлено функціональне використання земельних ділянок.

Згідно з вказаними Довідками функціональне використання вказаних земельних ділянок - землі транспорту, зв'язку.

Крім того, ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Господарським судом міста Києва раніше було розглянуто справу №49/153-А за позовом ДТГО „Південно - Західна залізниця" до ДПІ у Солом’янському районі міста Києва про скасування податкових                 повідомлень-рішень щодо порушення позивачем ст.ст.14, 15 Закону України «Про плату за землю», а саме заниження позивачем земельного податку за земельні ділянки по вул. Фурманова, 3/8 та вул. Льва Толстого.

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.07.2006р., яка набрала законної сили, встановлено, що «земельні ділянки (кадастрові номери 72441033, 72099019), які надані у користування ДТГО „Південно-Західна залізниця", законодавством віднесено до земель залізниці».

Зазначена обставина, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України не підлягає повторному доказуванню, оскільки вона встановлена стосовно цих же земельних ділянок позивача та правомірності нарахування земельного податку.

Враховуючи викладене, а саме те, що земельні ділянки на яких розташоване Локомотивне депо Київ-Пасажирський відносяться до земель залізничного транспорту, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач правомірно нараховував земельний податок в порядку, передбаченому ч.10 ст.7 Закону України «Про плату за землю» з урахуванням рішення Київської міської ради №104/825 «Про затвердження грошової оцінки земель міста Києва» від 27.04.2000р., у розмірі 25% від суми земельного податку, обчисленого як один відсоток від середньої базової вартості одного кв.м по місту, без врахування локальних коефіцієнтів на місце розташування земельних ділянок.

Отже, позивачем правомірно застосовувалась пільга щодо сплати земельного податку за вищезгадані земельні ділянки, а тому донарахування йому податкових зобов’язань згідно зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставними.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що  позов ДТГО «Південно-Західна залізниця» є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Господарський суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову                  Господарського суду міста Києва від 12 квітня 2007 в адміністративній             справі №25/143-А – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.

Головуючий                              ___            І.Бараненко

Судді:                                            ___                Я.Глущенко

___            М.Межевич

ДАНУ УХВАЛУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 11 БЕРЕЗНЯ 2008 РОКУ