Постанова № 180495, 05.10.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"05" жовтня 2006 р.

Справа № 14/132

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., 05.10.2006 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №14\132

за позовом Cільськогосподарського виробничого кооперативу “Расвєт”(далі по тексту – СВК), с. Клинці Кіровоградського району Кіровоградської області

до відповідача 1 Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту – ОДПІ), м. Кіровоград

до відповідача 2 Відділення державного казначейства у Кіровоградському районі, м. Кіровоград

про стягнення 147 377,78 грн.

Секретар судового засідання – Дряпак Я.В.

Представники:

від позивача - Король О.І. , довіреність № б/н від 18.05.06 ;

від відповідача І - Мельник В.В, , довіреність № 2 від 05.04.06 ;

від відповідача ІІ - Кудаков Ю.В. , довіреність № 16-19/01 від 10.01.06 ;

від відповідача ІІ - Подорога Л.М. начальник ВДК у Кіровоградському районі.;

від відповідача І - Доган В.Й. , довіреність № 1 від 05.04.06 ;

Подано позов про стягнення з Державного бюджету України на користь СВК „Расвєт” 147 377,78 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що Кіровоградською МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №32\23-1\05440360\1830 від 17.05.2002 р. про нарахування позивачу податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 144 260,57 грн. та № б\н від 11.02.2003 р. про нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 48 981,21 грн. З 30.05.2002 р. по 24.09.2002 р. СВК „Расвєт” сплачено в Державний бюджет 147 377,78 грн., з яких 141 689,18 грн. недоїмка та 5 688,60 грн. – штрафні санкції. 17.03.2003 р. позивачем подано позов про визнання недійсним податкового повідомлення рішення Кіровоградської МДПІ №32\23-1\05440360\1830 від 17.05.2002 р., 18.06.2003 р. позивачем доповнено даний позов вимогою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №б\н від 11.02.2003 р.

15.02.2005 р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд прийняв постановою, якою задовольнив вимоги СВК „Расвєт”, 17.05.2005 р. Вищий господарський суд України прийняв постанову, якою залишив в силі постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду, 21.07.2005 р. Верховний суд України постановив ухвалу, якою відмовив у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України.

Позивач стверджує, що з моменту визнання судом недійсними податкових повідомлень-рішень від 17.05.2002 р. №32\23-1\05440360\1830, від 11.02.2003 р. № б\н, кошти, сплачені СВК „Расвєт” в Державний бюджет України на загальну суму 147 377,78 грн. є надмірно сплаченим податком і підлягають поверненню платнику податку.

В відзиві на позов державний податковий орган, посилаючись на підпункт 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” зазначає, що заяви платника податків на повернення надміру сплачених податків, зборів(обов’язкових платежів) можуть бути подані не пізніше 1095 дня наступного за днем здійснення такої переплати, оскільки заяви СВК „Расвєт” подані до податкової служби після спливу 1095 днів, а саме 29.11.2005 р., 16.02.2006 р., відсутні підстави для повернення коштів. В зв’язку з чим відповідач 1 просить суд відмовити в задоволенні позову.

В відзиві на позов відповідач 2 зазначає, що відповідно до пункту 1.3 Порядку повернення платникам помилково та\або надміру сплачених податків, зборів(обов’язкових платежів), затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 р. №226, зареєстрованого в Мінюсті України 25.12.2002 р. за №1000\7288 повернення платникам помилково та\або надміру сплачених податків, надходження яких забезпечується іншими державними органами, здійснюється органами Державного казначейства на підставі заяви платника про повернення, оригіналу довідки відповідного державного органу, на який покладено справляння платежу, що повертається з обов’язковим зазначенням необхідності повернення та оригіналу документа(квитанції, платіжного доручення та інш.), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. Згідно Порядку розгляду та формування документів на проведення повернень зайво або помилково сплачених платежів до бюджетів та відшкодування податку на додану вартість, затвердженого начальником управління Державного казначейства у Кіровоградської області, відшкодування податку на додану вартість, повернення надмірно та\або помилково сплачених платежів здійснюється на підставі висновків органів державної податкової служби за актами перевірок або за рішеннями господарського суду.

В період з 30.05.2002 р. по 28.04.2006 р. до відділення Державного казначейства у Кіровоградському районі висновки від Кіровоградської ОДПІ по СВК „Расвєт” не надходили, листи та довідки від СВК „Расвєт” не надходили, судові матеріали не надходили.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ

17.05.2002 р. Кіровоградською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №32\23-1\05440360\1830 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 144 260,57 грн.

В порядку адміністративного узгодження дане податкове рішення платником податків не оскаржувалось та відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання у сумі 144 260,57 грн. вважалось узгодженим з дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону податковий борг(недоїмка) – податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

З урахуванням зазначеної норми, наявністю у позивача податкового боргу, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №32\23-1\05440360\1830 від 17.05.2002 р., державною податковою службою вжиті заходи по погашенню боргу. Акти вилучення готівки у платника податків, якій має податкову заборгованість від 29.07.2002 р. на суму 20 000,00 грн., від 09.08.2002 р. на суму 20 000,00 грн., від 26.08.2002 р. на суму 20 000,00 грн., від 29.08.2002 р. на суму 15 000,00 грн., від 09.09.2002 р. на суму 3 000,00 грн., від 18.09.2002 р. на суму 10 000,00 грн., від 24.09.2002 р. на суму 17 000,00 грн. та відповідні квитанції про зарахування готівки та коштів за реалізоване заставне майно(т.1 а.с.116-130) підтверджують погашення СВК „Расвєт” заборгованості по податку на додану вартість в сумі 120 000,00 грн., що виникла за податковим повідомленням-рішенням від 17.05.2002 р. Відповідно до платіжних вимог №№798 від 30.05.2002 р., 798 від 31.05.2002 р., 869 від 10.06.2002 р., 1676 від 04.09.2002 р., 940 від 14.09.2002 р., 1676 від 09.09.2002 р., 1864 від 12.09.2002 р., 2052 від 26.09.2002 р., б\н від 09.10.2002 р. з банківського рахунку СВК „Расвєт” перераховано до Державного бюджету 27 377,78 грн.(т.1 а.с.131-135)., з них 21 689,18 грн. на погашення податку на додану вартість та 5 688,60 грн. пені за даним податком.

Таким чином, податковий борг, що виник у позивача на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.05.2002 р. №32\23-1\05440360\1830 з урахуванням пені, нарахованої по особовому рахунку СВК „Расвєт” на 15.10.2002 р. повністю погашено.

17.03.2003 р. СВК „Расвєт” подано позов до суду про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Кіровоградської МДПІ від 17.05.2002 р. №32\23-1\05440360\1830 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 144 260,57 грн., 18.06.2003 р. позов доповнено вимогою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення б\н від 11.02.2003 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 48 981,21 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.07.2003 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі шляхом визнання недійсними податкових повідомлень – рішень Кіровоградської МДПІ від 17.05.2002 р. №32\23 та б\н від 11.02.2003 р.

За апеляційною скаргою Кіровоградської МДПІ Дніпропетровський апеляційний господарський суд, переглянувши рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.07.2003 р. в апеляційному порядку, постановою від 30.09.2003 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Постановою від 18.03.2004 р. Вищий господарський суд України скасував прийняті у справі судові акти з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

За результатами нового розгляду господарський суд Кіровоградської області позовні вимоги задовольнив частково, визнавши недійсним податкове повідомлення-рішення Кіровоградської МДПІ від 11.02.2003 р. б\н в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 46 711,86 грн. з тих підстав, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження правомірності застосування до позивача штрафних санкцій, в частині вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Кіровоградської МДПІ від 17.05.2002 р. №32\23-1\05440360\1830 відмовлено.

За апеляційною скаргою СВК „Расвєт” Дніпропетровський апеляційний господарський суд, переглянувши рішення у справі в апеляційному порядку, постановою від 15.02.2005 р. змінив його – податкове повідомлення-рішення від 17.05.2002 р. №32\23-1\05440360\1830 визнав недійсним; податкове повідомлення-рішення від 11.02.2003 р. б\н визнав недійсним в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 46 711,86 грн.; в решті позову відмовлено.

Кіровоградська ОДПІ подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Постановою від 17.05.2005 р. Вищий господарський суд залишив без змін постанову від 15.02.2005 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №3\87.

Ухвалою від 21.07.2005 р. Верховний суд України у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2005 р. у справі №3\87 відмовив.

Таким чином з моменту остаточного визнання судовими інстанціями недійним податкового повідомлення-рішення Кіровоградської МДПІ від 17.05.2002 р. про нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 144 260,57 грн., кошти сплачені СВК „Расвєт” за даним податковим повідомленням-рішенням шляхом вилучення готівки з каси підприємства, реалізації заставного майна та виконання платіжних вимог податкового органу є надмірно сплаченим до Державного бюджету України податком на додану вартість.

Відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів(обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та\або надміру сплачених податків, зборів(обов’язкових платежів) платником податків” повернення помилково та\або надміру сплачених податків, зборів(обов’язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку.

Підпунктом 1.4 Порядку повернення платникам податку помилково та\або надміру сплачених податків, зборів(обов”язкових платежів) встановлено, що повернення платникам помилково та\або надміру сплачених платежів здійснюється з того бюджету, до якого зараховуються у поточному бюджетному році платіж, який підлягає поверненню.

Відповідно до статті 50 Бюджетного кодексу України державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

На заяви СВК „Расвєт” від 24.11.2005 р. №57, від 16.02.2006 р. №102 про повернення надміру сплачених податків, позивач отримав відмову державного податкового органу з безпідставним посиланням на пропуск строку позовної давності, так як кошті, що просить повернути платник податків надійшли до Державного бюджету України в період з 31.05.2002 р. по 15.10.2002 р. При цьому податкова служба не враховувала, що на час зарахування коштів до Державного бюджету України у СВК „Расвєт” існував податковий борг по податковому повідомленню-рішенню Кіровоградської МДПІ від 17.05.2002 р. у сумі 144 260,57 грн. і тільки після остаточного рішення суду позивач набув права звертатися з заявою до податкового органу про повернення надміру сплачених до Державного бюджету України коштів.

Лист відділення Державного казначейства у Кіровоградському районі від 13.09.2006 р. №253 та № 290 від 05.10.2006 р, додані до нього виписки по рахунку №31115015900194 підтверджують зарахування до Державного бюджету коштів по податку на додану вартість в розмірі 147 377,78 грн., з яких 5 688,60 грн. на погашення пені по податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник податкового органу всупереч позиції ДПА України (лист № 14961/7/10-1317/3516 від 08.08.2006 року) стверджувавщо з моменту звернення СВК "Расвєт" до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 17.05.2002 року № 32/23-1/05440360/1830 (17.03.2003р.) податковий борг за вказаним рішенням став неузгодженою сумою податкового зобов"язання, а тому саме з цього часу слід рахувати 1095 днів на протязі яких платник податків повинен був подати заяву до податкового органу на повернення надміру сплачених коштів.

Якщо враховувати позицію відповідача 1, то заява на повернення надміру сплачених коштів до державного податкового органу подані в межах строку передбаченого п.п.15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України "Прол порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме 24.11.2005 р. № 57, 16.02.2006 Р. № 102.

З огляду на викладене, господарський суд вважає правомірним вимогу СВК „Расвєт” про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 145 538,78 грн., з яких позивачем сплачено 141 689,18 грн. податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 17.05.2002 р. №32\23-1\05440360\1830 та 3 849,60 грн. пені, нарахованої на дана суму.

В той же час господарський суд відмовляє позивачу в поверненні з Державного бюджету 1 839,00 грн. пені по податку на додану вартість, стягнутої згідно платіжних вимог податкового органу від 26.09.2002 р., 15.10.2002 р., що рахувалася за СВК „Расвєт” станом на 31.12.2001 р. до прийняття податкового повідомлення-рішення від 17.05.2002 р. (т.1, а.с.40) та нарахування якої платником податків не оскаржувалось та не заперечувалось.

Враховуючи викладене, господарський суд частково задовольняє вимоги СВК „Расвєт” та стягує з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 145 538,78 грн., в іншій частині позовних вимог відмовляє.

Відповідно до вимог статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

З урахуванням змісту наведеної норми на підставі наказу Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області № 81 від 31.03.2006 року господарський суд здійснює заміну Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції її правонаступником Кіровоградською міжрайонною державною податковою інспекцією.

Керуючись ст. ст. 55, 71, 160, 163, 167, 186, 254, п.4 ч. 1 ст.121, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Здійснити заміну Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції на її правонаступника Кіровоградську міжрайонну державну податкову інспекцію.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України (№ рахунку 31115015900194 МФО 823016, отримувач коштів ВДК у м. Кіровограді, банк отримувача УДК у Кіровоградській області, ідентифікаційний код 24145329) на користь СВК "Расвєт" надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 145 538,78 грн..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (№ рахунку 31118095600002, МФО 823016, отримувач коштів ВДК у м. Кіровограді, банк отримувача УДК у Кіровоградській області, ідентифікаційний код 24145329) на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу "Расвєт" с.Клинці, Кіровоградського району, Кіровоградської області (27651, с.Клинці, Кіровоградського району, Кіровоградської області. вул. Перемоги,1 , № рахунку 260032666 в ОД АППБ "Аваль" МФО 323538) судові витрати по справі 1455,38 грн. державного мита.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя

С. Б. Колодій