Ухвала суду № 18041205, 13.07.2011, Київський районний суд м. Одеси

_________________

Справа№1512/2-2249/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2011 року, Київський районний суд м. Одеси у складі :

головуючого судді: Сватаненко В.І.,

за участю секретаря: Забегловської Ю.Г., Коваля В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ТОВ «Стройкомплекс-97», третя особа: ОСОБА_2 «Про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, спричинених в наслідок ДТП», -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2007 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з вимогами, які у подальшому було уточнені та просить суд стягнути з ТОВ "Строй Комплекс -97" матеріальні збитки, завдані йому у результаті дій джерела підвищеної небезпеки при скоєні ДТП, яке сталось 04.05.2006 року за участю працівника зазначеного підприємства ОСОБА_3, у розмірі 16692,38 грн. витрачених позивачем на придбання лікарських засобів та лікування у лікарні, стягнути з ТОВ "Строй Комплекс -97" також моральну шкоду, завдану позивачу у розмірі 40000 грн., стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені ним при надані йому юридичної допомоги у розмірі 15 000 грн.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнавав, просив суд відмовити у позові в повному обсязі, посилаючись на те що позивач порушив правила технічної безпеки, з якими він був ознайомлений, у зв*язку з тим що працював в ТОВ "Строй Комплекс-97". Крім того позивач є водієм першого классу, знав, що заборонено знаходитись з заду автомобіля, який рухався, в "мертвій зоні", відповідно до правил дорожнього руху.

Третя особа до суду до судового засідання не з*явився, про місце, дату та час судового розгляду справи сповіщався належним чином, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд вважає, що такі дії осіб, які приймають участь у справі, але не з*явились до судового засідання, суттєво затягують процесуальні строки розгляду справи, яка знаходиться у провадженні суду з 10.05.2007 року.

Суд вислухавши пояснення та доводи представників позивача та відповідача, дослідивши надані та витребувані докази, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року.

При зверненні до суду позивач посилається на такі обставини та докази: 04.05.2006 року, близько 11 години 40 хвилин, ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Краз-257»д\номер НОМЕР_1, перебуваючи водієм ТОВ «Строй Комплекс-97», на виробничій території, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, пр.М.Жукова 32-а, виконуючи задній рух зазначеним автомобілем, скоїв наїзд на ОСОБА_1, працівника приватного підприємства «Кредит», до якого він перевівся з ТОВ «Строй Комплекс-97»05.12.2005 року, водія автомобілю «МАЗ-504»д\номер НОМЕР_2, який перебував на зазначеній території також у зв*язку з виконанням трудових обов*язків при здійсненні вивантаження цементу.

У наслідок допущенного наїзду автомобілем під керуванням ОСОБА_3 на ОСОБА_1 останній отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: відкритої травми голеностопного суглоба та лівої голені, відкритого перелому з вивіхом у лівому голеностопному суглобі, відкритого перелому малоберцової та великоберцової кістки лівої голені, ушиблено-рваної рани лівої голені.

По факту скоєння зазначеної транспортної пригоди, у звязку з порушенням водієм ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху при керуванні автомобілем, слідчим відділом УДАЇ УМВС України в Одеській області була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, по якій ОСОБА_1 був визнаний потерпілим.

03.11.2006 року, вироком Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєнні зазначеного злочину та йому було призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з виправним терміном один рік, /а.с.4/

ОСОБА_3 скоїв зазначений злочин, керуючи джерелом підвищеної небезпеки у звязку з виконанням своїх трудових обовязків, перебуваючи працівником ТОВ «Строй Комплекс-97»у якості водія.

Автомобіль «Краз-257» д\номер НОМЕР_1, на якому працював водієм ОСОБА_3, орендувався ТОВ «Строй Комплекс-97»на підставі договору оренди від 13.04.2006 року у ОСОБА_2, який перебував власником зазначеного автомобілю. Всі вищевикладені юридичні факти встановлені у процесі розслідування зазначеної кримінальної справи.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, які завдали йому матеріальний збиток та моральну шкоду, які підлягають відшкодуван-ню, що передбачено ст.ст. 22,23 ЦК України.

Неодноразове лікування ОСОБА_1 як у стаціонарних умовах так і амбулаторних, починаючи з 04.05.2006 року по 28.11.2006 року підтверджується лікарняними листками непрацездатності серія ААЕ № 221150 від 04.05.2006 року, серія ААИ № 984492 від 20.11.2006 року, які виписувались на його ім*я.

28.11.2006 року рішенням медичної комісії МСЕК Київського району м. Одеси ОСОБА_1 лікарняний листок непрацездатності був закритий, а йому, у звязку неправильним зростанням голеностопного суглобу була встановлена друга група інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою серії 2-18ОВ № 003236 від 28.11.2006 року, /а.с. 5/

Матеріальний збиток, який був причинений ОСОБА_1 станом на 03.11.2006 року, на час визнання ОСОБА_3 винним у скоєнні злочину, складається з наступних грошових коштів, витрачених: на придбання лікарських препаратів у розмірі 9013,36 грн; оплату за перебування у лікарні 1637, 24 грн. ( підтверджується вироком суду від 03.11.2006 року).

Позивач просить суд також стягнути на його користь моральну шкоду за спричинену йому внаслідок скоєння ДТП фізичну та психічну травму, з такою вимогою позивач звертається до ТОВ ««Строй Комплекс-97», що є неправомірно, суд вважає що з такими вимогами необхідно було звернутися до винної особи, а саме до ОСОБА_3, але позивач не скористався своїм правом у даному випадку, тому слід відмовити у задоволені позову в частині стягнення моральної шкоди.

Суд з огляду на дані обставини вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Наймач зобовязаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у звязку з використанням транспортного засобу ( ст.804 ЦК України);

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. (ч.1 ст. 1167 ЦК України)

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, яка створює підвищену небезпеку для осіб, яку цю діяльність здійснюють, та інших осіб (ст. 1187 ЦК).

Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб'єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що це джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб. Як вбачається з пояснень сторін та наданих доказів дана обставина немала місця, тобто транспортний засіб не вибував з незаконного володіння власника.

Володілець джерела підвищеної небезпеки може бути звільнений судом від відповідальності, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок: дії непереборної сили; умислу потерпілого. При розгляді справи судом було встановлено, що дана подія відбулася не за умислом позивача або непереборної сили, тому його вимоги цілком законі та підлягають частковому задоволенню.

Не є володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка експлуатує джерело підвищеної небезпеки внаслідок трудових відносин з володільцем цього джерела, зокрема шофер, машиніст, оператор та ін.

Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для виникнення відповідальності: а) наявність шкоди; б) протиправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою.

Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили.

Груба необережність потерпілого та матеріальне становище фізичної особи володільця джерела підвищеної небезпеки є підставами для зменшення розміру відшкодування (ст. 1193 ЦК).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 804, 1167, 1187 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Стройкомплекс-97», третя особа: ОСОБА_2 «Про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, спричинених в наслідок ДТП»задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Стройкомплекс-97»- ( 65121, м. Одеса, пр.-кт М.Жукова, 32-а, ідентифікаційний код 24769403) на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди внаслідок ДТП - 9013,36 грн., витрати за сплату ІТЗ 30 грн., а всього стягнути 9043,36 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ТОВ «Стройкомплекс-97) ( 65121, м. Одеса, пр.-кт М.Жукова, 32-а, ідентифікаційний код 24769403) судовий збір в дохід держави - 90,13 грн. та витрати на ІТЗ 90 грн.

Скасувати заборону на відчудження нежитлових приміщень за адресою: м.Одеса, пр.-кт М.Жукова, 32-а, які належать ТОВ «Стройкомплекс-97», накладену ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 23.12.2009 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя : Сватаненко В. І.