Рішення № 18007363, 22.04.2011, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 2-1240/11

Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.04.2011 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Зємцова В.В.

при секретарі - Гетьманець О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за позовом ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Кременчуцького МУ УМВС України про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення із житлового приміщення,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2009 року до суду надійшла позовна заява ЗАТ КБ "ПриватБанк" в якій вказує, що відповідно до укладеного договору від 22.04.2008 року ОСОБА_1 (далі Відповідач) 22.04.2008 року отримала кредит у розмірі 6194137 [Долар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,08 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.04.2028 року.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Відповідачам зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором Відповідач станом на 16.02.2009 року має заборгованість 51333,32 дол. США.

Розрахунок суми заборгованості додається.

В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором сторони уклали договорі іпотеки №214 від 24.04.2008р.(надалі договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 91,3 кв. м. на земельній ділянці, 941 кв. м. , який розташовано за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на власності.

Під час судового розгляду уточнили позовні вимоги та просили суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором от 22.04.2008 року в розмірі 555320,60 грн.(70012,81 доларів США) звернути стягнення на житловий будинок загальною площею 91,3 кв.м.. розташований на земельній ділянці 941 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки.) Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити ОСОБА_1 з усіма мешканцями, які зареєстровані і проживають в будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрацій фізичних осіб УМВС України у м. Кременчуці.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати: 1700 грн. судовий збір, 30,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу та 8,5 грн. судовий збір за подання позовної заяви про виселення з житла.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі з підстав, вказаних в позовній заяві, уточнив, що просять встановити початкову ціну реалізації предмету іпотеки в сумі 180411,25 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 проти позову заперечувала, надала письмові заперечення.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечувала.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився. Про час та місце проведення розгляду був повідомлений належним чином та завчасно.

Представник відповідача КМУ УМВС України в Полтавській області до суду не з'явився, надавши заяву з проханням розглядати справу без участі представника.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування справу просили розглядати без їх участі.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору від 22.04.2008 року ОСОБА_1 22.04.2008 року отримала кредит В КБ «Приватбанк» у розмірі 6194137 [Долар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,08 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23.04.2028 року.

В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором сторони уклали договорі іпотеки №214 від 24.04.2008р.. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 91,3 кв. м. на земельній ділянці, 941 кв. м. , який розташовано за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на власності.

Як встановлено судом, ЗАТ КБ "ПриватБанк" належним чином виконано умови Кредитного договору.

Відповідно ж до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 555320,60 грн. (70012,81 доларів США).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено в ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 589 ЦК України, ст. 20, 33 Закону України "Про заставу" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, забезпеченого заставою. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За змістом положень ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя

За змістом положень ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено в п. 22 договору іпотеки від 24.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк", у випадку порушення Кредитного договору Позичальником або цього договору Іпотекодавцем Іпотекодержатель направляє Іпотекодавцю і Позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцяти денного строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, він вправі почати звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до цього договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п. 16.7.1, 16.7.2, 16.9 договору відповідно до розділу У Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

В ч. 2, 3 ст. 35 вказаного закону встановлено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Проте вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Між тим, Банком не надано доказів виконання положень ст. ст. 12, 35 Закону України "Про іпотеку".

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 банк попередньо не виконав вимоги п. 22 Договору іпотеки від 24.04.2008 року та положення ст. 35 Закону України "Про іпотеку", не надіслав на адресу Іпотекодавців письмової вимоги про погашення заборгованості з попередженням про наступне звернення стягнення на предмет застави.

Банк взагалі не надав жодних обєктивних доказів того, що відповідачі по справі попереджались необхідність дострокового погашення заборгованості за кредитним договором до того, як Банком було прийнято рішення про звернення з позовом до суду.

Крім того, 1.01.06 року набрав чинності Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», відповідно до ст. 12 якого для здійснення будь яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Згідно довідки ТОВ «Житлорембудсервіс» в будинку по АДРЕСА_1 зареєстрований син ОСОБА_1 малолітній ОСОБА_5, 2005 року народження.

Також, частиною 2 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» встановлено порядок виселення мешканців житлового будинку в разі звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема законодавчо встановлено. що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

В даному випадку такою нормою закону є положення ч. 3 ст. 109 ЖК України.

Таким чином, зазначеними норами матеріального права законодавчо урегульовані дії банку при здійсненні процедури виселення мешканців з квартири , яка є предметом договору іпотеки.

Про те, як свідчать матеріали справи , банком як іпотекодержателем не було дотримано вищевказаної процедури , що є підставою для відмови в задоволенні вимог про виселення мешканців квартири, що є предметом іпотеки і на яку звертається стягнення .

Враховуючи викладене, незважаючи на те, що в ході судового розгляду справи достовірно встановлено факт невиконання позичальником умов кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, беручи до уваги той факт, що перед поданням до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором Банк не вимагав від боржника та поручителя, які є одночасно і заставодавцями, усунення порушень обовязків за кредитним договором, не предявляв вимог про дострокове виконання основного зобов'язання, не повідомляв про намір звернути стягнення на предмет застави, не отримав згоду органу опіки та піклування, що є обмеженням права відповідачів вжити необхідних й залежних від них заходів до виконання договору в позасудовому порядку, тобто при зверненні до суду з позовом ЗАТ КБ "Приватбанк" не виконав вимоги Закону України "Про іпотеку" та положення п. 22 договору іпотеки від 24.04.2008 року, не дотримав процедуру дострокового стягнення заборгованості по кредиту й звернення стягнення на предмет іпотеки, визначену кредитним договором та договором іпотеки, суд вважає позовні вимоги Банку такими, що заявлені передчасно, в звязку з чим не знаходить підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 16, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ст. ст. 14, 57 59, ч. 4 ст. 130, 174, 208 210, 212 215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ПАТ «Приватбанк» відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: