Ухвала суду № 1800629, 12.05.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-5292/08                                                                                                                           головуючий суддя у 1-ій 

категоріястатобліку-40                                                                                                                                         інстанції – Нечипуренко О.М.   

                                                                                                                                                                    (справа №9/102/08-АП)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

12 травня 2008 року                                                                                       м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представників:

позивача-

відповідача - Туркіної Л.П., Проценко О.А.  

Гулая О. Г.  

Зінченко Є.М.,  довіреність №1 від 30.04.2008р.

Козик А.І., довіреність №4137 від 12.02.2008р.

розглянула у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу

Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області

від 27.02.2008  року у справі  №9/102/08-АП

за  позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія», м. Мелітополь, Запорізька обл.

до:

про:

Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Мелітополь, Запорізька обл.

скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И Л А :

            01.02.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія» (далі ТОВ «Агропромислова компанія») звернулось до Господарського суду Запорізької області  з позовом до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі Мелітопольська ОДПІ ) про скасування податкового-повідомлення рішення. / а.с. 2-4/.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.02.2008р. відкрито провадження у адміністративній справі №9/102/08-АП  за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду / а.с. 1/.

Посилаючись у позовній заяві на те, що податкове повідомлення-рішення відповідача №0000012305/0 від 21.01.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2747469,00 грн., було прийнято відповідачем  за висновками акту перевірки від 21.01.2008р.. які не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено ведення окремого обліку та подання спеціальних декларацій за операціями на які поширюється дія пп.. 6.2.6 п. 6.2. ст. 6 Закону України Про податок на додану вартість» , просить скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ №0000012305/0 від 21.01.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2747469,00 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 27.02.2008р. у справі №9/102/08-АП позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ №0000012305/0 від 21.01.2008р. / а.с. 119-122/.

Відповідач – Мелітопольська ОДПІ , не погодившись з вищезазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що  судом першої інстанції під час розгляду даної справи зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що привело до ухвалення судом рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду від 27.02.2008р. у даній адміністративній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 27.02.2008р. у даній адміністративній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, посилаючись на те, що судом першої інстанції ухвалено у даній справі законне та обґрунтоване рішення,  просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 27.02.2008р. у адміністративній справі №9/102/08-АП залишити без змін.

 Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача, позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мелітопольською ОДПІ з 16.01.2008р. по 21.01.2008р. проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Агропромислова компанія»  з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень, листопад 2007р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №42/23/31914947 від 21.01.2008р. / а.с. 7-25/.

Як вбачається з ксерокопії вищезазначеного акту перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що внаслідок порушення  пп.. 7.7.1 ,7.7.2 п. 7.7. ст.. 7, п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та Постанови Кабінету Міністрів України  №805 від 12.05.1999р. «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» позивачем завищено  податковий кредит з податку на додану вартість за період вересень, жовтень, листопад 2007р. у сумі 3939470,00  грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування (ряд 25) на суму 2747469,00 грн., а саме:

- жовтень 2007р. на суму 979464,00 грн.,

- листопад 2007р. на суму 1768005,00 грн.

               На підставі акту перевірки №42/23/31914947 від 21.01.2008р. Мелітопольською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012305/0 від 21.01.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2747469,00 грн., у тому числі за жовтень  2007р. на суму 979464,00 грн., за листопад 2007р. на суму 1768005,00 грн.  / а.с. 6/.

            Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі з питання правомірності формування позивачем податкового кредиту, визначення позивачем суми податку на додану вартість, яке підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень та листопад 2007р. відшкодуванню з бюджету, та прийнято відповідачем рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2007р. у сумі 2747469,00 грн.  врегульовані нормами Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон) та Постановою Кабінету міністрів України   №805 від 12.05.1999р. «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі».

Так відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону податковий кредитце сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, а п. 1.8 цієї ж статі цього закону передбачено, що бюджетне відшкодуванняце сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності— зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 цього ж закону передбачено -  якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, враховуючи зміст вищезазначених норм Закону України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивачем протягом періоду, за який було здійснено перевірку, суми по операціям з поставки ним переробним підприємствам (ВАТ «Мелітопольський м’ясокомбінат»)  молока та м’яса живою вагою були віднесені до загальної декларації з податку на додану вартість за ставкою 0%.

Відповідно до пп.. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону до 01 січня 2008р. за нульовою ставкою оподатковуються операції поставки переробним підприємствам  молока  та м'яса живою вагою  сільськогосподарськими товаровиробниками  всіх  форм  власності і господарювання.

Враховуючи зміст пп.. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Законув результаті здійснення сільськогосподарськими товаровиробниками  всіх  форм  власності і господарювання  операції поставки переробним підприємствам  молока  та м'яса живою вагою  не виникає суми коштів, яка б підлягала сплаті до бюджету.

Згідно до п. 11.21 ст. 11 Закону сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 12 Постанови Кабінету міністрів України №805 від 12.05.1999р. «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.  Сільськогосподарські підприємства ведуть бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість на окремому аналітичному рахунку. У разі одержання за договорами товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах зазначеної в абзаці першому цього пункту продукції, сплачену суму податку на додану вартість з операцій поставки таких товарно-матеріальних цінностей, надання послуг відносять на податковий кредит по розрахунках з таких сільськогосподарських операцій. На підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Разом з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням з Мінагрополітики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість з поставленої зазначеної продукції, тобто різниця між податком на додану вартість, що надходить від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок. Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів. Кошти, перераховані сільськогосподарськими підприємствами на окремий рахунок, використовуються ними для підтримки власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва. У разі нецільового використання зазначені кошти стягуються до державного бюджету відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 1.2. «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р.,  платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що законодавством встановлено для сільськогосподарських  товаровиробників пільгу, відповідно до якої кошти, які б повинні були б сплачуватись сільськогосподарськими товаровиробниками до бюджету, як податок на додану вартість, залишаються в їх розпорядженні, перераховуються на окремий рахунок та використовуються ними у власному виробництві і саме для цього п. 12  Постанови Кабінету міністрів України №805 від 12.05.1999р. «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» встановлено механізм використання цієї пільги до складу якого входить ведення окремого обліку та окремі скорочені декларації з податку на додану вартість, але чинним на цей час законодавством не передбачено ведення окремого обліку та подання спеціальних декларацій за операціями на які пошиється дія пп.. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», тому застосування податковим органом до операцій з продажу позивачем м’яса в живій вазі п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 12 Постанови Кабінету міністрів України №805 від 12.05.1999р. «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» є безпідставним, оскільки позивачем суми операцій від поставки продукції переробному підприємству правомірно віднесено до загальної декларації з податку на додану вартість.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно та всебічно з’ясував усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі норми чинного законодавства, які регулюють саме ці правовідносини, та зробив обґрунтований висновок стосовно того, що висновок відповідача про неправомірність включення позивачем до загальної декларації (і до складу податкового кредиту) операцій з продажу м’яса в живій вазі є необґрунтованим, і прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення  №0000012305/0 від 21.01.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2747469,00 грн., незаконне та прийняв обґрунтовану постанову, якою скасував незаконне рішення відповідача у даній справі,  а тому постанову суду від 27.02.2008р.  у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи, які викладені відповідачем у апеляційній скарзі, суперечать зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду і за таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -  

У Х В А Л И Л А :

            Апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області – залишити без задоволення.

Постанову  Господарського суду Запорізької області від 27.02.2008р.  у справі №9/102/08-АП – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 15.05.2008р.

       Головуючий:                                                                              А.О. Коршун

                 Судді:                                                                                Л.П. Туркіна

                                                                                                           О.А.Проценко