Ухвала суду № 1800380, 20.02.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                           Справа  №22а-819/08                                                                                                                     головуючий суддя у 1-ій 

                            категорія статобліку-45                                                                                                                інстанції – Рудовська І.А.   

                                                                                                                                                                                      (справа №А33/126-07)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

20 лютого  2008 р.                                                                                                                 м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючогоКоршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представників:

позивача:Проценко О.А., Туркіної Л.П.,

Стрєлка Р.Л.  

Петренко Н.В., довіреність №03-06/060 від 15.01.2008р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Науково-виробничої приватної фірми «Семікс»

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області

від 31.07.2007 року  у справі №А33/126-07

за  позовом:Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави у особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ

до:

про:Науково-виробничої приватної фірми «Семікс» , м. Дніпропетровськ

стягнення 13003,64 грн.  

В С Т А Н О В И Л А :

                21.04.2007р. Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в інтересах держави у особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, до Науково-виробничої приватної фірми «Семікс» (далі НВПФ «Семікс») про стягнення адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів у сумі 13003,64 грн.

                Посилаючись у позовній заяві на те, що НВПФ «Семікс» у порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не працевлаштувало на своєму підприємстві інвалідів відповідно до встановленого законодавством нормативу робочих місць для обов’язкового працевлаштування на підприємстві інвалідів, просить стягнути з відповідача на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за нестворені у 2006 році робочі місця для інвалідів у сумі 13003,64 грн.

                Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2006р. у справі №А33/126-07 позовні вимоги задоволено, з НВПФ «Семікс» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів стягнуто адміністративно-господарські санкції у розмірі 13003,64 грн.  / а.с. 29-30/.

                Відповідач – НВПФ «Семікс» , не погодившись з вищезазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу.

                Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції у порушення норм чинного процесуального права розглянув дану справу у відсутність представника відповідача, належним чином не повідомив відповідача про день та годину розгляду справи, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, ухвалене судом рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, просить суд апеляційну скаргу  задовольнити, постанову суду від 31.07.2007р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

                Позивач - Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом першої інстанції об’єктивно, повно досліджено усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи та постановлено законне рішення, без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду від 31.07.2007р. у даній справі залишити без змін.

                Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду від 31.07.2007р. у даній справі залишити без змін.

                Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська у судове засідання не з’явився, про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином /а.с. 48,49/, про поважність причин своєї не явки у судове засідання суд у встановленому законом порядку не повідомив, за таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність прокурора.

                Представник відповідача – НВПФ «Семікс», у судове засідання не з’явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином / а.с. 48,50/, про поважність причин не явки свого представника суд у встановленому законом порядку не повідомив, за таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

                Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області  від 22.06.2007р. відкрито провадження у адміністративній справі №А33/126-07 за позовом  Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська, в інтересах держави у особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, до НВПФ «Семікс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів у сумі 13003,64 грн., та попереднє судове засідання по даній справі призначено на 16 годин 40 хвилин 05.07.2007р. / а.с. 1/.

Частиною 1 ст. 111 КАС України передбачено, що попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 121 КАС України передбачено, що за наслідками підготовчого провадження суд постановляє ухвалу про:

· залишення позовної заяви без розгляду;

·  зупинення провадження у справі;

· закриття провадження у справі;

· закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду  ( ч. 1 цієї статті) .

В ухвалі про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду зазначається, які підготовчі дії проведені, і встановлюються дата, час та місце розгляду справи ( ч. 2 цієї статті). Якщо під час попереднього судового засідання, на яке прибули всі особи, які беруть участь у справі, вирішені необхідні для її розгляду питання, то за письмовою згодою цих осіб судовий розгляд може бути розпочатий у той же день (частина 3 цієї статті).  Якщо під час попереднього провадження відповідач визнав позов, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову (ч. 4 цієї статті).

Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи у матеріалах справи відсутня ухвала Господарського суду Дніпропетровської області  про закінчення підготовчого провадження у справі №А33/126-07 і призначення даної справи до судового розгляду, за таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що дана адміністративна справа розглянута судом першої інстанції у попередньому судовому засіданні.

Частиною 3 ст. 6 КАС України передбачено, що кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Аналізуючи зміст ст. 33 та ст. 35 КАС України, які встановлюють порядок виклику осіб, які беруть участь у розгляді адміністративної справи та порядок вручення повісток,  колегія суддів вважає, що виклик сторін у судове засідання, попереднє судове засідання здійснюється повістками, які вручаються особам, які беруть участь у розгляду справи під розписку, ці повістки надсилаються особам, які беруть участь у справі рекомендованою кореспонденцією із зворотною розпискою, повістка повинна бути вручена особі, яка бере участь у розгляді справи, не пізніше ніж за сім днів до судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи №А33/126-07 дана справа призначалась до розгляду у попереднії судових засіданнях о 16 годин 40 хвилин 05.07.2007р. / а.с. 1/, о 16 один 40 хвилин 17.07.2007р. / а.с. 20/, о 15 годин 20 хвилин 31.07.2007р. / а.с. 24/, але у матеріалах даної адміністративної справи  відсутні належні докази виклику відповідача у справі – НВПФ «Семікс» до суду у попереднє судове засідання для участі у розгляді даної справи, а саме відсутні розписки про отримання відповідачем повісток про виклик до суду у попередні судові засідання для участі у розгляді.

Як вбачається з протоколу попереднього судового засідання від 31.07.2007р. у даній справі, у якому судом було розглянуто дану справу та оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду, дана справа була розглянута судом у відсутність представника відповідача.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи було порушено вищенаведені норми процесуального права, а  тому постанова суду від 31.07.2007р. у даній адміністративній справі підлягає скасуванню.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем у даній адміністративній справі позовні вимоги колегія суддів враховує наступні обставини.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовані нормами Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» (далі Закону).

Статтею 18 Закону передбачено, що забезпечення прав інвалідів на  працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.  Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.  Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.  Інваліди можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Відповідно до ст. 19  Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.  Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.  До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Статтею 20 Закону України передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

                Аналізуючи зміст вищенаведених норм чинного законодавства, яке регулює питання соціальної захищеності інвалідів, колегія суддів вважає, що обов’язок по забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування інваліді, обов’язок щодо надання інформації про наявність місць для працевлаштування інвалідів покладено саме на підприємства, установи, організації і за невиконання цього обов’язку чинним законодавством передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарської санкції, для обчислення розміру якої чинним законодавством встановлені певні нормативи.           

                Під час розгляду даної справи судом було встановлено, що відповідно до звіту НВПФ «Семікс» про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-П1 за 2006р. середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства становила 55 осіб, тому норматив встановлений ст. 19 Закону для   забезпечення працевлаштування інваліді для підприємства відповідача становить 2 робочих місця, і згідно цього ж звіту у 2006р. у відповідача не працювали інваліди і не було зайнято інвалідами 2 робочих місця, середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві відповідача у 2006р. становила 6501,82 грн. / а.с. 8/.

                Також під час розгляду даної адміністративної справи судом було встановлено, що відповідач протягом 2006р. не вживав заходів щодо працевлаштування на підприємстві інвалідів відповідно до вимог чинного законодавства, не повідомляв відповідний центр зайнятості про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів  та про вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів / а.с. 18/.

                Враховуючи вищезазначені обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджуються належними доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної справи, та враховуючи, що позивачем було вірно визначено розмір адміністративно-господарської санкції за порушення вимог законодавства про соціальний захист інвалідів, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню та з  НВПФ «Семікс» необхідно стягнути  на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 13003,64 грн.  

                На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

              Апеляційну скаргу Науково-виробничої приватної фірми «Семікс» - задовольнити частково.

            Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2007р. у справі №А33/126-07 – скасувати.

 Позов задовольнити.

               Стягнути з Науково-виробничої приватної фірми «Семікс» (49106 м. Дніпропетровськ, пр. Героїв 27/52, р/р 260075000059110 ДФ АКБ «Кредит промбанк», МФО 306809, ЄДРПОУ 20205997) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49029 м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова 11, р/р 31218230700005 в банку ГУ ДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 25005978) адміністративно-господарські санкції у розмірі 13003,64 грн.

 Постанова суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено – 27.03.2008р.

Головуючий:                                                                                                    А. О. Коршун

    Судді:                                                                                                             Л. П. Туркіна

                                                                                                                             О. А. Проценко