Ухвала суду № 1800330, 06.02.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                Справа  №22а-149/08                                                                                                                               головуючий суддя у 1-й 

                категорія статобліку-29                                                                                                                            інстанції – Колодій С.Б.

                          (справа №14/142)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

06 лютого 2008 року                                                                                                               м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представників:

позивача

відповідача Туркіної Л.П., Проценко О.А.

Піцик Р.В.

Берніков М.І., довіреність №2 від 24.01.2007р.

Гавриленко О.М., довіреність №21 від 22.11.2007р.

Полтавець Л.Ж., довіреність №22 від 29.11.2007р. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції в Кіровоградській області

на постанову Господарського суду Кіровоградської  області

від 18.05.2007 року у справі №14/142

за  позовом:

Закритого акціонерного товариства «Вись», м. Київ

до:

про:

Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції в Кіровоградській області , м. Мала Виска Кіровоградської області

визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А :

                26.04.2006р. Закрите акціонерне товариство «Вись» (далі ЗАТ «Вись») звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області (далі Маловисківська МДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000102310/0 від 17.02.2006р., №00000092310/0 від 17.02.2006р., №0000092310/1 від 10.03.2006р., №0000102310/1 від 10.03.2006р.

                Посилаючись у позовній заяві, з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог / а.с. 46-54 том 4/,  на те, що висновки відповідача у акті перевірки суперечать нормам чинного податкового законодавства, господарські договори, які укладались позивачем, на отримання послуг у встановленому законом порядку недійсними не визнавались, ці договори виконано сторонами за договорами відповідно до умов договорів, витрати позивача за цими договорами підтверджені належними первинними документами і позивачем було правомірно віднесено до складу валових витрат понесені ним витрати за цими господарськими договорами, та до податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість, тому висновки відповідача у акті перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомлення рішення незаконні, просить визнати не чинними податкові повідомлення-рішення відповідача: №0000102310/0 від 17.02.2006р., №00000092310/0 від 17.02.2006р., №0000092310/1 від 10.03.2006р., №0000102310/1 від 10.03.2006р.

                Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 18.05.2007р. у справі №14/42 відповідачу відмовлено в задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи у справі, позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі та  визнано нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача №0000102310/0 від 17.02.2006р., №00000092310/0 від 17.02.2006р., №0000092310/1 від 10.03.2006р., №0000102310/1 від 10.03.2006р.  / а.с. 106-114 том 4/.

                Постанова суду мотивована обґрунтованістю заявлених позивачем позовних вимог.

                Відповідач – Маловисківська МДПІ, не погодившись з вищезазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу.

                Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам справи, ухвалене судом рішення постановлено з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 18.05.2007р. у даній справі скасувати та ухвалити по даній справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені вимог адміністративного позову у повному обсязі.

                Позивач – ЗАТ «Вись», у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом під час розгляду справи з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та ухвалено законне та обґрунтоване  рішення без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення постанову  суду від 18.05.2007р. у даній справі залишити без змін.

                Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 18.05.2007р. у даній справі скасувати та ухвалити по даній справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені вимог адміністративного позову у повному обсязі.

                Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення постанову  суду від 18.05.2007р. у даній справі залишити без змін.

                Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача, позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

                Маловисківською МДПІ було проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ЗАТ «Вись» за період з 01.10.2002р. по 30.09.2005р.

                За результатами перевірки відповідачем складено акт №13/23-30564628 від 08.02.2006р. / а.с. 12-38 том 1/.

                Як вбачається з копії вищезазначеного акту перевірки:

- в наслідок порушення п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено валові доходи за 9 місяців 2005р. на суму 27808,78 грн. та занижено податок на прибуток на суму 7000,00 грн.,

- в наслідок порушення пп.. 5.2.1 п. 5.2. ст.. 5 , пп.. 5.3.9 п. 5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати у розмірі 1745000,00 грн. за 1 півріччя 2005р., у розмірі 1198556,80 грн. за 9 місяців 2005р.  та занижено податок на прибуток за 1 півріччя 2005р. на суму 436300 грн., за 9 місяців 2005р. на суму  306600 грн.

          На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення:

- №0000102310/0 від 17.02.2006р., яким визначено  податкове зобов’язання позивача з податку на прибуток у розмірі 1306560,00 грн., у тому числі: основний платіж - 742900,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 563660,00 грн. / а.с. 8 том 1/;

- №0000092310/0 від 17.02.2006р. , яким визначено податкове зобов’язання  позивача з податку на додану вартість у розмірі 891410,00 грн., у тому числі: основний платіж – 594273,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 297137,00 грн. / а.с. 9 том 1/.

          Позивач не погодившись з прийнятими відповідачем рішеннями оскаржив їх у порядку адміністративного оскарження. За результатами розгляду скарг позивача у процедурі адміністративного узгодження оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення Маловисківської МДПІ  №0000102310/0 від 17.02.2006р., №00000092310/0 від 17.02.2006р. залишено без змін та відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: 

- №0000102310/1 від 10.03.2006р., яким визначено  податкове зобов’язання позивача з податку на прибуток у розмірі 1306560,00 грн., у тому числі: основний платіж - 742900,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 563660,00 грн. / а.с. 11 том 1/;

- №0000092310/1 від 10.03.2006р. , яким визначено податкове зобов’язання  позивача з податку на додану вартість у розмірі 891410,00 грн., у тому числі: основний платіж – 594273,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 297137,00 грн. / а.с. 10 том 1/.

          Під час розгляду даної справи судом встановлено, що між позивачем Замовник) та ТОВ «Юридично-консалтингова компанія «Консул» (виконавець) 11.01.2005р. укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг (надання інформації про потенційних постачальників та покупців нафтопродуктів в асортименті визначеним додатками №1,2,3 до договору, які є його невід’ємною частиною, провести  з ними попередні переговори про умови поставки, оплати нафтопродуктів) / а.с. 50-54 том 1/. 

                Сторонами за вищезазначеним договором свої зобов’язання за договором виконано у повному обсязі, зазначені обставини підтверджуються наданими суду:

- належним чином завіреною копією акту №ОУ-0030/06 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2005р., яким встановлено факт надання виконавцем послуг за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг від 11.01.2005р. наслідком надання яких стало укладення замовником договору на поставку нафтопродуктів №ЮР-2/629нп-205 від 24.06.2005р., та встановлено, що винагорода виконавця відповідно до умов договору  договором про надання інформаційно-консультаційних послуг від 11.01.2005р. становить 1344000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 224000 грн.  / а.с. 55 том 1/;

- належним чином завіреною копією податкової накладної №30/06/03, яка видана виконавцем на суму 1344000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 224000 грн.  / а.с. 55 том 1/;

- належним чином завіреною копією акту №ОУ-0031/08 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.08.2005р., яким встановлено факт надання виконавцем послуг за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг від 11.01.2005р., наслідком надання яких стало укладення замовником договору на поставку нафтопродуктів №ЮР-2/639нп-205 від 11.07.2005р., та встановлено, що винагорода виконавця відповідно до умов договору  договором про надання інформаційно-консультаційних послуг від 11.01.2005р. становить 720000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 120000 грн.  / а.с. 56 том 1/;

- належним чином завіреною копією податкової накладної №36/08, яка видана виконавцем на суму 720000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 120000 грн.  / а.с. 62 том 1/;

- належним чином завіреними копіями платіжних доручень, відповідно до яких позивачем сплачено виконавцю суми передбачені актами №ОУ-0030/06 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2005р. та №ОУ-0031/08 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.08.2005р. до договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 11.01.2005р.  / а.с. 58-60 том 1/.

           Також під час розгляду даної справи судом встановлено, що між ТОВ «Нафто-Кредит Інвест» (постачальник) та  позивачем (покупець) 23.05.2005р. укладено договір поставки товарів №05/23-05/2 , умовами цього договору передбачено, що постачальник зобов’язується передати у власність покупця товар – дизельне пальне Л-0,2-62, а покупець сплатити  вартість товару та витрати по одержанню, переміщенню, відвантаженню, зберіганню та вивезенню товару, за виключенням сплати залізничного тарифу до станції призначення, який сплачується постачальником   / а.с. 125-127 том 1/.

                 З метою прийманням, зливу, зберігання нафтопродуктів отриманих позивачем від постачальника за договором поставки товару  №05/23-05/2 від 23.05.2006р. між позивачем (замовник) та Комбінатом «Естафета» (виконавець)  укладено 01.07.2005р. договір №23 по прийманню, зливу та зберіганню нафтопродуктів / а.с. 63-65 том 1/, умовами якого передбачено, що виконавець приймає на себе зобов’язання прийняти, злити та зберігати нафтопродукти (дизельне пальне  Л-0,2-62), яке надійшло на адресу замовника, а замовник сплачує вартість робіт у строки та у розмірах визначеним договором.

                Позивач, відповідно до умов договору поставки товарів №05/23-05/2 від 23.05.2005р., отримав 27.07.2005р. від ТОВ «Нафто-Кредит Інвест»  дизельне пальне Л-0,2-62  у кількості 1177,776 т. на суму 4239993,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 70665,60 грн., та 28.07.2005р. у кількості 787,926 т. на суму 2836553,60 грн., в тому числі податок на додану вартість 472755,60 грн., зазначені обставини підтверджуються видатковими накладними №РН-270701 від 27.07.2005р., №РН-280701 від 28.07.2005р., та ксерокопіями акту прийому передачі від 27.07.2005р. та 28.07.2005р., копіями податкових накладних виданих ТОВ «Нафто-Кредит Інвест» №270701 від 27.07.2005р., №280701 від 28.07.2005р.  /128,129 том 1/

                За надані послуги по прийняттю,  зливу та зберіганню нафтопродуктів №23 від 01.07.2006р. позивачем було сплачено виконавцю - Комбінату «Естафета» 84881,98 грн., у тому числі податок на додану вартість 14147,00 грн., а виконавцем було видано податкові накладу №166 від 01.08.2005р. / а.с. 67 том 1/, факт виконання робіт підтверджується актом №7 про виконання послуг від 01.08.2005р. / а.с. 66 том 1/.

                Таким чином сторонами за договорами №05/23-05/2 від 23.05.2005р. та №23 від 01.07.2006р. свої зобов’язання виконані відповідно до умов цих договорів та у строки визначені договорами.

                Під час розгляду даної справи судом встановлено, що 24.06.2005р. між позивачем (замовник)  та  ДП «Укрспецавтобаза»  було укладено договір про надання послуг №3/05п/а, умовами якого передбачено, що виконавець надає замовнику послуги з адміністрування договору щодо поставки та закладання нафтопродуктів до Держкомрезерву України, а замовник зобов’язується оплатити надані послуги, вартість яких становить 1500000 грн., у тому числі податок на додану вартість 250000 грн. (п. 4.2. договору) / а.с. 39-40 том 1/.

                Відповідно до умов вищезазначеного договору виконавцем було надано позивачу передбачені договором №3/05п/а від 24.06.2005р. послуги, про що було складено акт здачі приймання виконаних робіт від 30.06.2005р., яким було визначено, що часткова вартість наданих послуг, яка підлягає сплаті на підставі цього акту становить 750000 грн., у тому числі податок на додану вартість 125000 грн. / а.с. 42/, а замовником ця сума була сплачена платіжним дорученням №21 від 30.06.2005р. на користь виконавця - ДП «Укрспецавтобаза»  / а.с. 41 том 1/, та виконавцем було видано податкову накладну  №685 від 30.06.2005р. на суму 750000 грн., у тому числі податок на додану вартість 125000 грн. / а.с. 43 том 1/.

                Крім цього факт виконання ДП «Укрспецавтобаза» передбачених договором №3/05п/а від 24.06.2005р. послуг з адміністрування договору щодо поставки та закладання нафтопродуктів до Держкомрезерву України підтверджується підтверджуються письмовими доказами наданими позивачу ДП «Укрспецавтобаза», які були досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи / а.с. 68, 69-98 том 2, а.с. 1-25 том 3/.

                12.07.2005р. між позивачем (замовник) та ТОВ «Юридично-консалтингова компанія «Консул» (виконавець) було укладеного договір №07/12-2005 про надання послуг з адміністрування договору щодо поставки та закладення бензину А-76, А-80 до державного резерву, умовами цього договору передбачено, що вартість послуг становить 1432800 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 238800 грн. (п.4.2. договору) / а.с. 44-45 том 1/.

                19.09.2005р. відповідно до умов вищезазначеного договору сторонами за договором підписано акт №ОУ-0019/09 здачі-прийняття робіт (надання послуг), яким визначено, що виконавцем надано за договором №07/12-2005 від 12.07.2005р. надано замовнику послуги з адміністрування та супроводження договору вартістю 718286,16 грн., у тому числі податок на додану вартість 119711,16 грн. / а.с. 46 том 1/ та 19.09.2005р. ТОВ «Юридично-консалтингова компанія «Консул» (виконавець) було видано податкову накладну №44/09 від 19.09.2005р. на суму 718286,16 грн., у тому числі податок на додану вартість 119711,16 грн., а замовником ця сума сплачена відповідно до платіжних доручень №106 від 28.09.2005р., №112 від 03.10.2005р.,  №123 від 06.10.2005р. / а.с. 47-48 том 1/.

   Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

   Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход— загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Підпунктом 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку— дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої— дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг)— дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку

 Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі— валові витрати)— сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. А п. 5.2. ст.. 5 цього ж закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи Частина 2 цієї статті передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 3 цього ж закону передбачено, що  метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивачем в підтвердження понесених ним витрат за господарськими операціями щодо надання послуг з контрагентами - ТОВ «Юридично-консалтингова фірма «Консул», ТОВ «Нафто-Кредит Інвест», Комбінат «Естафета», ДП «Укрспецавтобаза», надані усі первинні документи, які підтверджують понесені позивачем витрати за цими господарськими операціями, отримані позивачем послуги пов’язані з підготовкою, організацією та ведення виробництва позивачем у справі і усі первинні документи оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність».

Відповідачем під час розгляду даної справи не було надано суду жодного належного доказу стосовно того, що вищезазначені договори про надання послуг, які укладені між позивачем та ТОВ «Юридично-консалтингова фірма «Консул», ТОВ «Нафто-Кредит Інвест», Комбінат «Естафета», ДП «Укрспецавтобаза» визнані нечинними, тому посилання відповідача на висновок експерта Пономаренко О.І. №90 від 05.09.2006р., у якому зазначено що в договорах з  ТОВ «Юридично-консалтингова фірма «Консул» виконані не директором цього товариства Шульгою Т.М., а іншою особою , як на підставу неправомірності віднесення позивачем до складу валових витрат сум сплачених ТОВ «Юридично-консалтингова фірма «Консул» а надані ними послуги, є безпідставними.

Також відповідачем у порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не було надано суду жодного належного доказу того, що контрагентами позивача ТОВ «Юридично-консалтингова фірма «Консул», ТОВ «Нафто-Кредит Інвест», Комбінат «Естафета», ДП «Укрспецавтобаза» не було сплачено податків за господарськими операціями пов’язаними з вищезазначеними договорами про надання послуг, які були укладені цими підприємствами з ЗАТ «Вись», та доказів стосовно того, що надані позивачу за цими договорами послуги не були йому необхідні для здійснення його господарської діяльності на не були використані позивачем для виробничої діяльності.

Враховуючи вищезазначені обставини, норми чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що  висновок відповідача у акті перевірки №13/23-30564628 від 08.02.2006р. щодо заниження позивачем  валових доходів за 9 місяців 2005р. на суму 27808,78 грн. та заниження податку на прибуток на суму 7000,00 грн., завищення позивачем валових витрат у розмірі 1745000,00 грн. за 1 півріччя 2005р., та у розмірі 1198556,80 грн. за 9 місяців 2005р.  і заниження податку на прибуток за 1 півріччя 2005р. на суму 436300 грн., за 9 місяців 2005р. на суму  306600 грн. є безпідставним та суперечить чинному законодавству, а прийнятті відповідачем на підставі цього акту податкові-повідомлення рішення  №0000102310/0 від 17.02.2006р., №00000092310/0 від 17.02.2006р., №0000092310/1 від 10.03.2006р., №0000102310/1 від 10.03.2006р.  неправомірні.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, встановлені судом обставини відповідають фактичним обставинам справи, та підтверджуються зібраними та дослідженими судом у судовому засіданні під час розгляду справи письмовими доказами, зроблено правильні висновки без порушень норм матеріального та процесуального права, прийнято законну та обґрунтовану постанову якою задоволено позовні вимоги позивача, визнано нечинними податкові-повідомлення рішення Маловисківської МДПІ  №0000102310/0 від 17.02.2006р., №00000092310/0 від 17.02.2006р., №0000092310/1 від 10.03.2006р., №0000102310/1 від 10.03.2006р. , а тому  постанову суду від 18.05.2007р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін,

Стосовно посилань відповідача, щодо безпідставності відмови у задоволені клопотання відповідача про призначення у справі повторної судово економічної експертизи, колегія суддів вважає, що оскільки по даній справі проведено судово-економічну експертизу, і відповідно до норм чинного процесуального законодавства висновок експерта не є для суду обов’язковим і оцінюється судом на рівні з іншими зібраними у справі доказами, що і було зроблено судом першої інстанції під час розгляду даної справи, тому висновок суду першої інстанції щодо недоцільності призначення повторної судово-економічної експертизи у даній справі є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду і апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.196, 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

                Апеляційну скаргу Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції в Кіровоградській області   – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 18.05.2007р. у справі №14/142  - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено – 28.03.2008р.

Головуючий:                                                                                                     А. О. Коршун

Судді:                                                                                                                 Л.П. Туркіна

                                                                                                                             О.А. Проценко