Ухвала суду № 1798302, 19.12.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-150/07                                                                                                                           Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 34                                                                                                                  інстанції –  М.П.Кожан

                                                                                                                                                                справа № А36/132-07

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            19 грудня 2007 року                                                                                    м.Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді     –   Проценко О.А. (доповідач)

суддів                            –   Коршун А.О., Туркіної Л.П.,

при секретарі               –   Духневичі О.С.,

за участі представників:

позивача            –  Ровенської І.В.

відповідача       –   Токаревої Р.М., Іващенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську

на постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2007р. в адміністративній справі №А36/132-07

за  позовом Відкритого акціонерного товариства “Авіаційна компанія “Дніпроавіа”

до  Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську

            про  визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №485/08-03/1-01130549 від 15.12.2006р. щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 410692,60 грн,

                                                         ВСТАНОВИЛА:

В січні 2007 року Відкрите акціонерне товариство “Авіаційна компанія “Дніпроавіа” звернулось до суду із адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську №485/08-03/1-01130549 від 15.12.2006 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 410692,60 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначено про те, що спірне повідомлення-рішення винесено неправомірно, оскільки  ВАТ “АК “Дніпроавіа” не порушувало п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, фактична сплата отриманих товарів в попередніх періодах була проведена в серпні 2006 р., а про бюджетне відшкодування ПДВ було заявлено в наступному місяці.

Розглянувши адміністративний позов, суд першої інстанції задовольнив адміністративний позов, визначивши відсутність порушення з боку позивача.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку та просить скасувати рішення суду першої інстанції від 05.03.2007р. і прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.  В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що  підставою для скасування прийнятого СДПІ ВПП податкового повідомлення-рішення стало невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість". Апелянт в скарзі зазначає, що в ході позапланової виїзної перевірки позивача встановлено: 06.06.05 останній уклав договір №4-НП з ТОВ "Сентоза ЛТД" на придбання реактивного палива ТС-1"; вартість товару, який придбавається, по зазначеному договору визначається виходячи із кількості товару, фактично відвантаженого постачальником у відповідності до актів приймання-передачі, які підписані сторонами договору. Датою відвантаження товару вважається дата складання акту приймання-передачі нафтопродуктів. Згідно із зазначеним договором позивачем було придбано в липні 2006 року реактивного палива в кількості 1533,200тон за ціною 3515,00грн. за тонну на загальну суму 6467037,60гри., в тому числі 1077839,60 грн. ПДВ (податкова накладна №3107001 від 31.07.06р.), що підтверджується актом приймання-передачі товару від 31.07.2006 року №14. За зазначеною податковою накладною сплата позивачем в липні 2006 року здійснена не в повному обсязі, а частково платіжним дорученням від 31.07.06 №2119 на загальну суму 4002882 грн., в тому числі 667147 грн. ПДВ (рахунок №63 від 26.07.06).

Апелянт зазначає, що в податковій декларації з ПДВ за вересень 2006 року позивач задекларував суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 1379362 грн., яка складається з :

- сум, фактично сплачених постачальникам товарів (послуг) в серпні 2006 року - в розмірі 968669,81грн. та відображених в Реєстрі отриманих податкових накладних за серпень 2006 року, задекларованих в ряд. 17 Декларації з ПДВ за серпень 2006 року в загальній сумі 1812627 грн., та підтверджених перевіркою;

- сум, фактично сплачених постачальникам товарів в серпні 2006 р. в розмірі 410692,6грн. та відображених в Реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2006 р., задекларованих в ряд.17 Декларації з ПДВ за липень 2006 року в загальній сумі 1709693грн., та не підтверджених перевіркою.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного   податкового періоду. Згідно з пп.7.8.1 п.7.8 ст.7 названого Закону звітний податковий період по податку на додану вартість дорівнює одному календарному місяцю. Тобто, зазначає апелянт, положеннями пп.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону встановлено, що бюджетному відшкодуванню   підлягають   суми   ПДВ,   визначені  як   різниця між   розміром податкового зобов'язання та розміром податкового кредиту саме одного звітного   періоду

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, посилається на правильність винесення рішення, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розглянувши справу в межах апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для скасування постанови, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою первинних документів, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за липень, серпень, вересень 2006 року встановлено, що позивач задекларував сплату ПДВ в розмірі 410692,6 грн. за податковою накладною, отриманою від підприємства ТОВ "Сентоза ЛТД" (інн. 134216004026), і які були відображені ВАТ "АК "Дніпроавіа" в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за липень 2006 року і задекларовані в ряд. 17 Декларації з ПДВ за липень 2006 року на загальну суму ПДВ 1709692,52грн. Сплата по зазначеній податковій накладній здійснена підприємством в серпні 2006 року платіжним дорученнями від 30.08.06 № 2422 на суму ПДВ 410692,60грн.

За приписами п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування це - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується ЛО складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому,  якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп.7.7.2 Закону про ПДВ).

Аналіз норм зазначеного Закону показав, що законодавець не ставить настання права на отримання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у покупця виникає обов'язок сплатити за товар постачальнику, а визначає, що суми ПДВ повинні бути фактично сплачені покупцем в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Крім того, слід зазначити, що право на відшкодування від’ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано ч.1 ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. і відповідно до ст..9 Конституції України є частиною національного законодавства. Неправомірне зменшення бюджетного відшкодування ПДВ порушує право власності юридичної особи, зокрема, на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, тобто, в даному випадку, своєчасно, в повному обсязі і в порядку,  визначеному законом, отримати відшкодування із бюджету за відсутності з свого боку порушень цих законів.

За таких обставин при заповненні рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3) позивач за вересень 2006 року мав право врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (серпень 2006 p.), які фактично були сплачені у такому ж податковому періоді контрагенту - ТОВ "Сентоза ЛТД".

Таким чином, факт порушення пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підтверджується.

Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції; апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200,

205, 206 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2007р. у справі №А36/132-07залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2007р. у справі №А36/132-07  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий:                                                                                   О.А.Проценко

Судді:                                                                                   А.О. Коршун

           Л.П.Туркіна