ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а–118/08 (22а-1308/07) Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку – 29, 34 інстанції – Бишевська Н.А.
А 38/123-07
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді– Туркіної Л.П. ( доповідач),
суддів – Коршуна А.О., Проценко О.А.
при секретарі – Кудіновій О.В.
за участі представників сторін:
прокуратури – Цяцька О.В. ( посвідчення № 181 від 22.09.2006 р. )
позивача – Олійник О.В.( довіреність № 16-05-55 від 10.01.2008 р. ),
Козлович С.М. ( довіреність № 16-04-252 від 29.01.2008 р. ),
Мордвінкін С.В. ( довіреність 16-05-53 від 10.01.2008 р. )
відповідача – Волошина В.В. ( довіреність № 412/10/08-10-051 від 11.01.2008 р. )
Бруснік Т.Г. ( довіреність № 422/10/08-10-051 від 11.01.2008 р. )
Моїсеєв Д.В. ( довіреність № 419/10/08-10-051 від 11.01.2008 р. )
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2007 року
у справі№А38/123-07
за позовом:Державного промислового підприємства “Кривбаспромводпостачання”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
за участю прокуратури Дніпропетровської області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2007 р. частково задоволено позовні вимоги Державного промислового підприємства “Кривбаспромводпостачання”, м. Кривий Ріг (далі – ДПП «Кривбаспромводпостачання») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг ( далі – СДПІ по РПГМК), а саме скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.01.2007 р. № 0000041322/0, в задоволенні вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2007 р. № 0000051322/0 відмовлено.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що податкова невірно визначила граничний термін строку, протягом якого позивач, відповідно до п. п. 12.1.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зобов’язаний був включити до складу валових доходів суму непогашеної заборгованості перед ВАТ «ЕК Дніпрообленерго»», стягнутої згідно рішень господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2006 р. та 23.08.2006 р.
Висновки суду обґрунтовано тим, що облік строку повинен здійснюватись з моменту набрання судовим рішенням законної сили, тоді як податкова визначає строк, виходячи з дати проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення. Суд також зазначив, що визначаючи податкові зобов’язання позивача за 9 місяців 2006 р. податкова повинна була прийняти до уваги не лише факти порушень, які потягли заниження бази оподаткування з податку на прибуток, але й порушення, що сприяли завищенню бази оподаткування. Суд також спростував висновки податкової відносно того, що платник не підтвердив документально факт добровільного перерахування Первинній профспілковій організації грошових коштів у сумі 128985, 00 грн. Суд зазначив, що позивачем надано платіжні документи, які дають підстави щодо правомірності і своєчасності включення до складу валових витрат суми 128985, 00 грн. у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення від 25.01.2007 р. № 0000051322/0, суд виходив з того, що позивач не надав доказів сплати податку на додану вартість з суми 290855, 00 грн., перерахованій за результатами здійснення зведеного виконавчого провадження.
Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить постанову господарського суду Дніпропетровської області в частині задоволення позовних вимог скасувати, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідач зазначає, що господарським судом Дніпропетровської області при вирішенні спору по даній справі не вірно застосовано норми матеріального права, а саме:
- п. п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12, п. п. 5.2.1, 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
- ст. 82, 84, 86 господарського процесуального Кодексу України.
Відповідно до п. п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку – покупець зобов’язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частину), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим надписом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:
а) або 90-й день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;
б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Виходячи з норм ст. ст. 82-85, 93 ГПК України, податкова вважає, що моментом прийняття судового рішення, у разі проголошення його вступної та резолютивної частин, є момент такого проголошення, отже висновки суду є неправомірними.
З приводу того, що податкова не виправила помилки платника при розрахунку валових витрат, які призвели до завищення об’єкту оподаткування, податкова зазначає:
«Позивач не скористався наданим йому чинним законодавством правом включити вищевказані витрати до складу валових витрат за результатами діяльності за 9 місяців 2006 р. Позивач мав право включити вказані суми до складу валових витрат у наступних звітних періодах, що й було зроблено позивачем згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 9 місяців 2006 р.»
СДПІ РПГМК у м. Кривому Розі вважає, що подання позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виправлених помилок за 9 місяців 2006 р. свідчить про повну згоду позивача з висновками акту від 19.01.2007 р. № 3/08-07-009/00191017 та визнання (виправлення) своєї помилки. .
В апеляційній скарзі податкова вказує: «Позивачем протягом 2005-2006 р. р. було перераховано Первинній профспілковій організації позивача на культурно-масову роботу кошти у розмірі 128985, 00 грн.
В ході перевірки було встановлено, що відповідно до п. п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем збільшено суму валових витрат на суму 71949, 00 грн. добровільно перерахованих Первинній профспілковій організації позивача згідно виписки банку від 08.08.2006 р., оскільки позивач мав право включити до складу валових витрат грошові кошти перераховані Первинній профспілковій організації в розмірі 71949, 00 грн.
За який період повинна бути віднесена до складу валових витрат сума у розмірі 57036, 00 грн. документально не підтверджена, та, відповідно, не врахована».
Позивач проти апеляційної скарги заперечив, зазначивши, що рішення суду відповідає нормам ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ГПК України, оскільки прийнятим є судове рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України та підписане суддями.
Позивач також зазначає, що відповідно до п. п. 2.3.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», відповідач повинен був у акті перевірки висвітлити, зокрема, показники, які відображаються суб’єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю.
Отже у акті перевірки повинні відображатися не лише факти порушень, які потягли заниження бази оподаткування з податку на прибуток, але й порушення, що сприяли завищенню бази оподаткування.
Судом встановлено, що у ході перевірки позивачем було надано відповідачу первинні документи, що підтверджують право позивача на віднесення до валових витрат, у відповідності з приписами п. п. 12.1.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», сум безнадійної (сумнівної) заборгованості, які безпідставно не були прийняті відповідачем до уваги, а саме:
- позовна заява від 23.08.2006 р. до КП «Кривбасводоканал» про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання питної води та ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2006 р. по справі № 9/396-06 про порушення провадження у справі та прийнятті позовної заяви до розгляду. На підставі цих документів відповідач повинен був збільшити валові витрати позивача на вартість наданих послуг 405350, 71 грн., та, відповідно, зменшити податкові зобов’язання з податку на прибуток на 101337, 68 грн.
- позовна заява від 30.06.2006 р. до Нивотрудівського житлово-комунального позивача про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання питної води та ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2006 р. по справі № 13/160-06 про порушення провадження у справі та прийнятті позовної заяви до розгляду. На підставі цих документів відповідач повинен був збільшити валові витрати позивача на вартість наданих послуг 246404, 27 грн., та, відповідно, зменшити податкові зобов’язання з податку на прибуток на 61601, 07 грн.
- позовна заява про стягнення з КП «Кривбасводоканал» 4192559,01 грн. заборгованості за надані послуги з постачання питної води та ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2006 р. по справі № 9/273-06 про порушення провадження у справі та прийнятті позовної заяви до розгляду, доповнення до позовної заяви від 25.07.2006 р. про збільшення позовних вимог. На підставі цих документів відповідач повинен був збільшити валові витрати позивача на вартість наданих послуг 949124, 60 грн., та, відповідно, зменшити податкові зобов’язання з податку на прибуток на 237281, 15 грн.
Зазначені факти податкова у апеляційній скарзі не спростовує, отже визнає, що сума податку, розрахована під час перевірки, є такою, що не відповідає документам, дослідженим під час перевірки.
У судовому засіданні позивач та відповідач підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі та запереченнях щодо неї.
Прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.09.2006 р., за результатами якої складено акт від 19.01.2007 р. ;№ 3/08-07-009/00191017.
На стор. 82 зазначеного акту відповідач стверджує, що ним встановлені порушення:
- п. п. 12.1.5, п. п. 5.2.1, п. п. 5.2.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого всього донараховано податку на прибуток за перевірений період 1090839, 54 грн.
З посиланням на згаданий акт перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 25.01.2007 р. № 0000041322/0, яким відповідач визначив суму податкового зобов’язання за платежем «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» на загальну суму 1899894, 24 грн. ( у т.ч. за основним платежем – 1090839, 54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 809054, 70 грн.)..
Перевіркою встановлено, що в порушення:
П. п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ДПП «Кривбаспромводпостачання» не збільшило валові доходи на суму непогашеної заборгованості перед ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»» згідно рішень суду за три квартали 2006 р. на загальну суму 6079122, 81 грн., в т. ч. :
Півріччя 2006 р. – 1886141, 86 грн.,
в т. ч. 2 квартал 2006 р. – 1886141, 86 грн.,
Три квартали 2006 р. – 6079122, 81 грн.,
в т. ч. 3 квартал 2006 р. – 4192980, 95 грн.
Відповідно до п. п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - платник податку – покупець зобов’язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частину), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим надписом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:
а) або 90-й день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;
б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
ДПП «Кривбаспромводпостачання» не включено до складу валового доходу за 2 квартал 2006 р. суму непогашеної заборгованості перед ВАТ «ЕК Дніпрообленерго»» в розмірі 1886141, 86 грн., згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2006 р. по справі №3/112, а саме борг за спожиту активну електроенергію в сумі 1857888, 59 грн., за перетоки реактивної електроенергії – 28253, 27 грн.
ДПП «Кривбаспромводпостачання» не включено до складу валового доходу за 3 квартал 2006 р. суму непогашеної заборгованості перед ВАТ «ЕК Дніпрообленерго»» в розмірі 4192980, 95 грн., згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2006 р. по справі №28/236-06, а саме борг за спожиту активну електроенергію в сумі 4074852, 97 грн., за реактивну електроенергію – 118127, 98 грн.
З висновками податкової не можна погодитись, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04.05.2006 р. господарським судом Дніпропетровської області по справі № 3/112 оголошено вступну та резолютивну частину рішення, а рішення по справі № 3/112 оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України та підписане лише 03.08.2006 р.
Також судом встановлено, що 23.08.2006 р. господарським судом Дніпропетровської області по справі № 28/236-06 оголошено вступну та резолютивну частину рішення, а рішення по справі № 28/236-06 виготовлено та підписано лише 13.09.2006 р.
Факти, встановлені судом, сторонами не оспорюються.
Між позивачем та відповідачем точиться спір відносно того, яку дату вважати днем прийняття рішення, а також відносно того, чи є підставою для будь-яких дій, у т. ч. пов’язаних із внесенням змін до податкового обліку рішення суду, що не набрало законної сили.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про судоустрій України»судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України.Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.
Таким чином ст. 11 закону України «Про судоустрій України» закріплює принцип обов’язковості та необхідності виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Відповідно до ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Ст. 4-5. ГПК України відносить до прийнятих рішень саме рішення, що підлягають виконанню. Системний аналіз названих статей дає підстави вважати, що прийнятим рішенням, що підлягає виконанню є саме судове рішення, що набрало законної сили.
Колегія суддів вважає, що виходячи з цього принципу слід застосувати і норми п. п. 12.1.5 ст 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що норми ст. ст. 82, 84, 85, 93 ГПК України, на які посилається податкова, не дають чіткого та однозначного визначення щодо того, з якого моменту вважається прийнятим рішення, ознаки якого визначено у ст. 84 ГПК України, у разі проголошення у судовому засіданні лише його вступної та резолютивної частини.
Виходячи з принципів, викладених у ст. 11 Закону України «Про судоустрій України» та норм п. п. 4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка регулює дії податкової при наявності конфлікту інтрересів, колегія суддів дійшла висновку, що визначення підприємству податкових зобов’язань з підстав, зазначених у р. 3.1.1 акту «Валовий дохід», є неправомірним.
Крім того, донараховані суми податку не можна визнати обґрунтованими, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у ході перевірки підприємством надано відповідачу первинні документи, що підтверджують право підприємства на віднесення до валових витрат, у відповідності з приписами п. п. 12.1.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», сум безнадійної (сумнівної) заборгованості, а саме:
- позовна заява від 23.08.2006 р. до КП «Кривбасводоканал» про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання питної води та ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2006 р. по справі № 9/396-06 про порушення провадження у справі та прийнятті позовної заяви до розгляду. На підставі цих документів відповідач повинен був збільшити валові витрати позивача на вартість наданих послуг 405350, 71 грн., та, відповідно, зменшити податкові зобов’язання з податку на прибуток на 101337, 68 грн.
- позовна заява від 30.06.2006 р. до Нивотрудівського житлово-комунального позивача про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання питної води та ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2006 р. по справі № 13/160-06 про порушення провадження у справі та прийнятті позовної заяви до розгляду. На підставі цих документів відповідач повинен був збільшити валові витрати позивача на вартість наданих послуг 246404, 27 грн., та, відповідно, зменшити податкові зобов’язання з податку на прибуток на 61601, 07 грн.
- позовна заява про стягнення з КП «Кривбасводоканал» 4192559,01 грн. заборгованості за надані послуги з постачання питної води та ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2006 р. по справі № 9/273-06 про порушення провадження у справі та прийнятті позовної заяви до розгляду, доповнення до позовної заяви від 25.07.2006 р. про збільшення позовних вимог. На підставі цих документів відповідач повинен був збільшити валові витрати позивача на вартість наданих послуг 949124, 60 грн., та, відповідно, зменшити податкові зобов’язання з податку на прибуток на 237281, 15 грн.
Відповідно до п. п. 2.3.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», відповідач повинен був у акті перевірки висвітлити, зокрема, показники, які відображаються суб’єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю.
Таким чином при здійсненні перевірки податкова повинна була перевірити та належним чином визначити як показники, що впливають на збільшення бази оподаткування, так і показники, що тягнуть зменшення об’єкту оподаткування. Ухилення від цього обов’язку призводить до невірного визначення податкових зобов’язань та порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Посилання податкової на ту обставину, що позивач після перевірки самостійно здійснив відповідні коригування не можуть бути прийняті до уваги, оскільки права платника щодо коригувань не виключають обов’язків податкової щодо виявлення фактичних показників бухгалтерського та податкового обліку платника податків.
Щодо інших висновків акту перевірки та доводів апеляційної скарги слід зазначити наступне.
Відповідачем, з посиланням на приписи п. п. 5.2.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у 2 кварталі 2006 р. визнано обґрунтованою суму валових витрат у розмірі 71949, 00 грн., із 128985, 00 грн. добровільно перерахованих підприємством до Первинної профспілкової організації на культурно-масову роботу.
На думку відповідача, документально не підтверджено факт перерахування та період, за який повинна бути віднесена до складу валових витрат сума у розмірі 57036, 00 грн. із 128985, 00 грн. перерахованих до Первинної профспілкової організації підприємства. Але позивачем наданий суду розрахунок коштів, перерахованих Первинній профспілковій організації підприємства на культурно-масову роботу, та платіжні доручення по перерахуванню цих коштів. Отже в цій частині висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам.
Виходячи з викладеного, підстави для нарахування зобов’язань з податку на прибуток відсутні.
Слід також зазначити, що у податковому повідомленні-рішенні № 0000051322/0 від 25.01.2007 р. позивачу визначено зобов’язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності. Однак перелік податків та зборів, визначений у ст. ст. 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» такого податку не містить, у зв’язку з чим назване податкове повідомлення-рішення слід визнати таким, що не відповідає нормам названого Закону.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2007 р. № 0000041322/0 є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206
Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2007 р. – без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Ухвалу може бути оскаржено відповідно до ст. 212 КАС України.
Ухвалу виготовлено у повному обсязі 22.04.2008 р.
Головуючий суддя: Туркіна Л.П.
Судді: Коршун А.О.
Проценко О.А.
Судове рішення № 1798187, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.01.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22а-118/08. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: