Постанова № 1796392, 09.04.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа №3/154 Головуючий 1 інстанції: Бунякіна Г.І.

Категорія: 36 Доповідач: Філатов Ю.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2008 р. Справа № 22-а-642/2008

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С.,

Шевцова Н.В.

при секретарі Житєньовій Н.М.

за участю представників:

позивача Вірченко О.В.

відповідача Кузляєва Т.Д., Фісун Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача, Кременчуцької ОДПІ, на постанову господарського суду Полтавської області від 11.09.2007р. по справі №3/154

за позовом ТОВ «Бласто»

до Кременчуцької ОДПІ

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень

встановила:

Позивач, ТОВ «Бласто», звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ: від 28.02.2007р. №0001282301/0/387, від 23.04.2007 р. №0001282301/1/896 та від 19.07.2007р. № 0001282301/2/1547, за якими позивачу визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 24 587, 29 грн., в т.ч. основний платіж - 16 391, 53 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 8 195, 76 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області від 11.09.2007р. по справі №3/154 вимоги позивача задоволені. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ: від 28.02.2007р. №0001282301/0/387, від 23.04.2007 р. №0001282301/1/896 та від 19.07.2007р. № 0001282301/2/1547, за якими Товариству з обмеженою відповідальністю „Бласто", м. Кременчук визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 24 587,29 грн., в т.ч. основний платіж -16 391,53 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 8 195,76 грн.

Не погоджуючись з постановою господарського суду Полтавської області від 11.09.2007р. по справі №3/154 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 11.09.2007р. по справі №3/154 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень рішень був акт перевірки № 119/23-120/25161951 від 22 лютого 2007р., в якому працівниками податкової служби було констатовано про порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість за жовтень - грудень 2005 року, за січень - квітень 2006 року, за червень - вересень 2006 року в сумі 16 391,53 грн.

Задовольняючи вимоги позивача господарський суд Полтавської області виходив з наступного.

І. В квітні 2006 року ТОВ "Бласто" придбало у ТОВ „В.І.Ф" 2 портфелі вартістю 2356,77 грн. , в т.ч. 392,79 грн. та отримало від продавця на цю реалізаційну операцію податкову накладну №3773 від 07.04.2006 р. Ця податкова накладна відповідає вимогам пп.7.2.6. ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" та наказу Державної податкової адміністрації України від ЗО травня 1997 року № 165, «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення».

В силу приписів пп.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в господарській діяльності платника податку.

Доказом використання в господарській діяльності позивача придбаних портфелів, на думку суд першої інстанції, є оприбуткування їх по бухгалтерському обліку як основний засіб на суму 1 016,12 грн. (через бух. рах. 152 на бух. рах.109 з подальшим нарахуванням амортизації) та як малоцінний необоротний матеріальний актив на суму 947,86 грн. (через бух. рах. 153 на бух. рах.112 з подальшим нарахуванням зносу), їх фактична наявність та підтвердженням цього актами приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 22.05.2006 року (типова форма №03-1).

Таким чином, в силу зазначеного, ТОВ "Бласто" правомірно віднесло суму 392,79 грн. сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту в квітні 2006 року.

II. Договори оренди: №9/02 від 02.01.2002р. (офісне приміщення), №13/02 від 02.01.2002 р. (виробниче приміщення), укладені між ТОВ НВП «Присадки» (орендодавець) та ТОВ „Бласто" (орендар), та додаткові угоди до них від 05.12.2002 року, від 03.01.2003 року, від 31.12.2003 року на час укладення їх відповідали вимогам (чинного тоді) Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 р. Зокрема, цим Кодексом не було передбачено обов'язкової вимоги нотаріального посвідчення договору оренди нерухомого майна.

В ході виконання цих договорів, до них були внесені зміни листами сторін від 30.12.2005 року, від 01.02.2006 року, від 31.07.2006 року, які за своєю суттю є правочинами, що викликали настання юридичних наслідків по зміні умов договору та свідчать про згоду кожної з сторін на зміну цих умов і відповідність справжній волі сторін договору.

Відповідно до ч. 2 статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Рішеннями господарського суду Полтавської області у справах № 16/162, №16/163, які набули законної сили, на підставі ч.2 ст.220 ЦК України встановлена дійсність договорів оренди нежитлових приміщень №9/02 від 02.01.2002 року, №13/02 від 02.01.2002 р. з подальшими змінами, внесеними вказаними додатковими угодами та листами. Таким чином, доводи відповідача про недійсність (нікчемність) вказаних договорів оренди спростовуються зазначеними рішеннями суду.

На підставі частини 1 статті 72 КАС України вказані обставини не потребують доказування по даній справі в ході судового оскарження спірних податкових повідомлень-рішень і спростовують викладені у акті перевірки (стор. 29-30) доводи відповідача про недійсність договорів оренди та неправомірність включення сум витрат з орендної плати по вказаним договорам до складу валових витрат позивача, а відповідно і до податкового кредиту.

Відповідач в акті перевірки (стор. 29) не заперечує зв'язок витрат по сплаті орендної плати із господарською діяльністю ТОВ «Бласто».

Інших доводів в обґрунтування завищення валових витрат, а відповідно і податкового кредиту ПДВ, окрім недодержання нотаріальної форми договорів оренди, відповідач не навів.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду Полтавської області в частині оподаткування операцій по договорам оренди: №9/02 від 02.01.2002р. (офісне приміщення), №13/02 від 02.01.2002 р. (виробниче приміщення), укладені між ТОВ НВП «Присадки» (орендодавець) та ТОВ „Бласто" (орендар), та додаткові угоди до них від 05.12.2002 року, від 03.01.2003 року, від 31.12.2003 року та вважає за необхідне зазначити, що ці договори у встановленому порядку недійсними не визнані, а надавити їм оцінку як недійсним у відповідача немає повноважень.

Не можуть бути визнані обґрунтованими висновки суду першої інстанції в частині оподаткування придбаних позивачем у ТОВ „В.І.Ф" 2 портфелів вартістю 2356,77 грн. , в т.ч. 392,79 грн. Відповідно до п.п. 7.4.4. п.п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 22.05.97р. №283/97-ВР, "Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту".

Позивачем не надано суду доказів того, яким чином придбані портфелі використовуються в господарській діяльності. Посилання представника позивача у судовому засіданні на те, що ці портфелі були передані працівникам не приймається судом до уваги, оскільки документів в підтвердження цього не надано. Оприбуткування портфелів по бухгалтерському обліку як основний засіб на суму 1 016,12 грн. (через бух. рах. 152 на бух. рах.109 з подальшим нарахуванням амортизації) та як малоцінний необоротний матеріальний актив на суму 947,86 грн. не може вважатись доказом їх використання в господарській діяльності.

Таким чином позивачем завищено податковий кредит за квітень 2006р. на суму 392,79 грн.: віднесено до складу податкового кредиту зазначену суму ПДВ по матеріальних цінностях та послугах, які не використовуються в господарській діяльності платника, а саме, по податковій накладній №3773 від 07.04.2006р., яка отримана від ТОВ "В.І.Ф." на поставку продукції - портфелів, на суму 2 356,77 грн., в т.ч. ПДВ -392,79 грн. Дане порушення виявлено при перевірці реєстру отриманих/виданих податкових накладних і призвело до заниження податку на додану вартість за квітень 2006р. у сумі 392,79 грн.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 11.09.2007р. по справі №3/154 прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню, керуючись ст.. ст.. 160, 167, 195, 196, 198, п. 3 ст.202, ст..ст.205, 207, 209, 246, 254КАС України

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Кременчуцької ОДПІ, на постанову господарського суду Полтавської області від 11.09.2007р. по справі №3/154 задовольнити частково.

Постанову господарського суду Полтавської області від 11.09.2007р. по справі №3/154 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ: від 28.02.2007р. №0001282301/0/387, від 23.04.2007 р. №0001282301/1/896 та від 19.07.2007р. № 0001282301/2/1547, за якими Товариству з обмеженою відповідальністю „Бласто", м. Кременчук визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 23998,25 грн., в т.ч. основний платіж -15998,74 грн. та штрафна (фінансова) санкція 799,51 грн.

В іншій частині постанову господарського суду Полтавської області від 11.09.2007р. по справі №3/154 залишити без змін.

Розяснити сторонам, що дана постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня виготовлення її повного тексту.

Справу направити до суду першої інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 14.04.2008 р.

Головуючий суддя підпис Філатов Ю.М.

Судді підпис Водолажська Н.С.

підпис Шевцова Н.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя Ю.М. Філатов