Вирок № 17943624, 12.08.2011, Менський районний суд Чернігівської області

Менський районний суд Чернігівської області

Справа №1-98/11 року

В И Р О К

Іменем України

12 серпня 2011 року Менський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді: Савченка О.А.

при секретарях: Солонар В.І. Маркелова Ю.Ю.

з участю прокурора Положій Н.І.

захисника ОСОБА_1

потерпілої: ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі в м. Мена кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Стольне, Менського району, Чернігівської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 фактично проживає АДРЕСА_2 громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, на вихованні є неповнолітні діти, працюючого водієм ДП «УкрСіверБуд»раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 19 червня 2010 року близько 18 год. 00 хв. перебуваючи в стані алкогольного спяніння та керуючи автомобілем ВАЗ 2101 д/з НОМЕР_1 рухаючись по вул. Мацуєва, що в с. Блистова Менського району Чернігівської області в напрямку с. Семенівка, біля будинку № 40 в порушення вимог п.1.7, п.2.3(б), п.12.3 Правил Дорожнього рушу України не був уважний та не слідкував за дорожньою обстановкою, та відповідно не реагував на її зміни, не був особливо уважним до такої категорії учасників дорожнього руху як діти, внаслідок чого скоїв наїзд на малолітнього ОСОБА_4, який в порушенні вимог п.4.14 (б,в) ПДР України перебігав проїзну частину дороги з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля, внаслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеня, перелому лобної та скроневої кістки зліва з переходом на основу, множинних саден та забоїв голови, синця на повіках лівого ока, множинних саден та забоїв мяких тканин тулуба та кінцівок, які в комплексі відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_3 вину у скоєному злочині не визнав та дав суду показання, в яких зазначив, що 19.06.2010 року він був на річці Десна, за с. Блистова Менського району зі своїми знайомими. Під час відпочинку він вживав спиртні напої в невеликій кількості. Коли вирішили повертатися додому, то в автомобіль на водійське місце сів він, на місце переднього пасажира сіла дружина брата ОСОБА_5, а ззаду зліва сіла ОСОБА_6, а з права йог брат ОСОБА_7 Повертаючись назад в с. Семенівка, близько 18 год. 00 хв., він їхав вул. Мацуєва що в с. Блистова зі швидкістю близько 55 км/год. Коли рухався по даній вулиці, то на лівому узбіччі, на відстані близько 70 м. він помітив гурт дітей. Від даного гурту відокремився маленький хлопчик, який перебіг дорогу зліва на право, відносно руху його автомобіля, і забіг у відкриту хвіртку господарства, що знаходилося праворуч від дороги. Коли автомобіль наблизився до хвіртки на відстань близько 17 18 метрів, то він помітив, що дитина, яка перед цим перебігала дорогу знову вибігає на дорогу та почала перебігати її з права на ліво відносно руху його автомобіля, прямо перед його автомобілем. Побачивши це він почав екстрене гальмування автомобіля. Дитина продовжувала бігти, і машина, яка вже йшла «юзом», і яка почала дещо зміщуватися вправо, зачепила дитину лівою передньою частиною. Дитину відкинуло. Автомобіль після цього продовжував рухатися «юзом»і зупинився на правому узбіччі дороги. Він, спільно з пасажирами, вибіг з автомобіля і направився до дитина, яка лежала на проїжджій частині дороги. Він підняв хлопчика на руки та з ним забіг до господарства з якого вибігала дитина. Потім спільно з матірю хлопчика та хлопчиком, з метою швидкого доправлення останнього в лікарню, поїхали в напрямку сільської ради, де їх наздогнав батько хлопчика на своєму авто і вони пересіли в його авто і поїхали в напрямку м. Мена. А він після цього повернувся на місце ДТП чекати приїзду працівників міліції. Також підсудний зазначив, що взяв на себе всі затрати на лікування малолітнього ОСОБА_4, заплативши при цьому на його лікування суму близько 10000 грн.

Незважаючи на невизнання своєї вини самим підсудним, його винність у вчиненому злочині підтверджується сукупністю доказів досліджених судом.

Так, допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_2 дала суду показання, в яких зазначила, що того дня коли сталося ДТП вона спільно зі своїми та сусідськими дітьми гуляла на вулиці поблизу двору, на лавочці. Через деякий час менший син захотів їсти, і вона забравши коляску пішла в двір, де її залишила, а сама пішла в будинок по пляшечку з їжею. В будинку вона була не довго, а коли вийшла на подвіря, то помітила, що вулицею їде автомобіль на великій швидкості, і коли він порівнявся з двором вона почула звук удару і писк шин авто. Вона вибігла на дорогу і помітила, що на проїжджій частині лежить її син, а на правій обочині в кінці їхнього забору стоїть автомобіль. Вона помітила, як даного автомобіля пасажири в кущ, що росте поблизу дороги, почали викидати пляшки з-під спиртних напоїв. Вона підбігла до сина і взяла його на руки. Потім підійшов водій ОСОБА_3 та інші пасажири автомобіля. Також потерпіла зазначила, що підсудний ОСОБА_3 повністю взяв на себе витрати на лікування її малолітнього сина ОСОБА_8, тому претензій майнового плану до нього в неї немає. Поросить суд призначити підсудному покарання не повязане з позбавленням волі.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 дала суду показання в яких зазначила, що 19.06.2010 року вона спільно з чоловіком, його братом та знайомою поїхали на автомобілі ОСОБА_3 відпочивати на р. Десна за с. Блистова. На відпочинку вона алкогольних напоїв не вживала, підсудний теж не пив, решта пили розведений спирт. Увечері, вони поверталися в с. Семенівка і їхали через с. Блистова. Вона сиділа в автомобілі на сидінні переднього пасажира, за кермом був ОСОБА_3, а чоловік та знайома сиділи на задніх сидіннях. Їдучи однією з вулиць села вона помітила групу дітей з якої вибіг хлопчик та побіг через дорогу з ліва на право і забіг у хвірточку господарства. А потім вона вже його помітила прямо перед автомобілем. ОСОБА_3 різко нажав на педаль гальма і машина пішла «юзом», і в цей час лівою стороною зачепила маленького хлопчика. З якою швидкістю рухалося авто на момент ДТП вона визначити не може.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 дав суду показання в яких зазначив, що 19.06.2010 року він спільно з дружиною, братом та знайомою поїхали на автомобілі ОСОБА_3 відпочивати на р. Десна за с. Блистова. На відпочинку всі вживали спиртне. Увечері, вони поверталися в с. Семенівка і їхали через с. Блистова. Він сидів на задньому сидінні з права, за кермом був ОСОБА_3 Коли їхали однією з вулиць села він помітив групу дітей, які дивилися в бік автомобіля. З гурту вибіг хлопчик та побіг через дорогу з ліва на право і забіг у хвірточку господарства. А потім, коли вже ОСОБА_3 різко нажав на педаль гальма і машина пішла «юзом», він помітив перед автомобілем даного хлопчика, і в цей час автомобіль лівою стороною його зачепив. Від удару останнього відкинуло від авто.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 дала суду показання в яких зазначила, що 19.06.2010 року вона спільно з знайомим відпочивала на р. Десна за с. Блистова. На відпочинку вони всі, окрім ОСОБА_3 вживали спиртне. Коли поверталися додому то в автомобілі вона сиділа на місці заднього лівого пасажира, прямо за водієм ОСОБА_3 Коли їхали однією з вулиць села Блистова вона помітила групу дітей з якої вибіг хлопчик та побіг через дорогу з ліва на право і забіг у хвірточку господарства. А потім цей хлопчик став перебігати дорога з права на ліво. Коли хлопчик вже вибіг на дорогу ОСОБА_3 різко нажав на педаль гальма і машина пішла «юзом», і в цей час лівою стороною зачепила маленького хлопчика. Машину занесло вправо і вона зупинилася. Всі побігли до хлопчика, і вона також, але перед цим вона повикидала пляшки з-під горілки та пива, що були в машині.

Вина підсудного також підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- рапортом оперативного чергового по Менському РВ УМВС про те, що 19.06.2010 року о 18 год. 20 хв. поступило повідомлення від ОСОБА_9 про те, що водій ОСОБА_3 здійснив наїзд на пішохода в с. Блистова Менського району;

(а.с. 6)

- протоколом огляду місця події та план-схемою і фото таблицею до нього, де зафіксовано, що місце де трапилася ДТП дорога по вул. Мацуєва с. Блистова, в населеному пункті. На даний відрізок дороги розповсюджується дія знаку «Населений пункт», пригода трапилася в світлу пору доби, ширина проїжджої частини - 4,4 м, розмітка відсутня. В місці ДТП проїжджа частина дороги пряма, рівна, без підйомів, спусків та заокруглень, покриття асфальтобетонне, на момент ДТП сухе. По обох краях дороги прилягають піщано-грунтові узбіччя порослі травою, шириною біля 3 метрів, напрямки руху по дані дорозі: з центра с. Блистова в напрямку с. Семенівка (напрям руху автомобіля). З права, при даному руху, до проїжджої частини виходять будинки приватного сектору, зліва незабудована територія, встановлено, що на місці ДТП оглядовість і видимість нічим не обмежена. При огляді місця подій було виявлено гальмівний шлях залишений автомобілем ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_1, даний гальмівний шлях починається на асфальтовому покритті на правій смузі руху на с. Семенівка за 0,83 м. від правого краю (по відношенню до правої групи коліс), далі гальмівний шлях переходить на праве узбіччя, довжина гальмівного шляху для обох груп колес різна, так для лівих груп колес довжина складає 15 м., для правих 24 м., автомобіль з місця пригода зїхав, так як надавалася екстрена допомога потерпілому, крім того, на проїжджій частині дороги, 1,6 м. від правого краю дороги, при рухові на с. Семенівка, виявлено пляму бурого кольору схожу на кров;

(а.с. 7-14)

- протоколом відтворення обставин події з участю водія ОСОБА_3, під час проведення якого було встановлено, що автомобіль рухався зі швидкістю долаючи 100 м. за 6,42 сек., 6,66 сек., 6,5 сек., і знаходячись за 65,6 м від електроопори (точка виміру при ОМП та відтворенні) побачив за 72,6 м. від свого автомобіля на лівому узбіччі при рухові на с. Семенівка гурт дітей, від яких відділився хлопчик та перебіг дорогу зліва на право та зник з поля зору, далі, згідно показань водія, при наближенні до ел. опори на відстань 10,9 м. він помітив, що з двору, який розташований з правого боку по ходу руху автомобіля, вибігає той самий хлопчик і рухається до дороги з права на ліво відносно руху автомобіля в напрямку гурту дітей, які знаходилися на лівому узбіччі (момент виникнення небезпеки згідно показань водія), по прямій від хлопчика до автомобіля в цей момент відстань була відповідно 17,5 м., - з показань водія автомобіль в цей час рухався за 2,3 м. від лівого краю дороги, з показань водія, він одразу загальмував, так що через 2,5 м. від моменту виявлення небезпеки для руху почав утворюватися видимий гальмівний шлях і автомобіль зміщуючись вправо до узбіччя гальмуючи по асфальтобетонному покриттю подолав до місця наїзду 15,20 м. (довжина видимого гальмівного шляху до місця наїзду), потерпілий до місця наїзду встиг подолати 3,3 метри (при ширині узбіччя в місці ДТП 2,9 м), в момент наїзду автомобіль знаходився за 4 м. від лівого краю дороги (переднє ліве колесо) і за 3,6 м. (заднє ліве колесо);

(а.с. 68-74)

- висновком СМЕ № 323, з якого вбачається, що у ОСОБА_4 маються наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеню, перелом лобної та скроневої кістки зліва з переходом на основу, множинні садна та забої голови, синця на повіках лівого ока, множинні садна та забої мяких тканин тулуба та кінцівок, які і комплексі відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, зо ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння;

(а.с. 56-57)

- висновком судової автотехнічної експертизи № 272, з якого вбачається, що дії ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.3 ПДР України і перебувають у причинному звязку з даною пригодою;

(а.с. 84-87)

- протоколом відтворення обставин ДТП від 22.11.2010 року за участю ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_10, під час якого було уточнено та встановлено наступні дані:

- швидкість руху: зі слів водія він рухався зі швидкістю біля 55 км/год., крім того встановлено, зі слів водія, що він застосував екстрене гальмування, з використанням план-схеми складеної при ОМП встановлено, що слід від правої групи коліс має загальну довжину 24 м., частина його, а саме 5,7 м., знаходиться на асфальтовому покритті, а більша частина 18.3 м. знаходиться на правому узбіччі (грунт з піском) при рухові на с. Семенівка, лівий слід довжиною15 м., з якого частина довжиною 8 м. проходить по асфальту, а частина довжиною 7 м. по узбіччю;

- момент виникнення небезпеки: водій в своїх показаннях зазначив, що для нього цей момент настав тоді, коли він побачив, що з двору вибігає дитина і розташував свій автомобіль на тій відстані від початку двору, де на його думку він знаходився в той момент коли вибігла звідти дитина, а саме за 22,05 м. від хвірточки;

- відстань, яку подолав малолітній пішохід до місця наїзду: зі слів водія дана відстань становить 3,4 м. (від хвірточки до місця наїзду);

- час існування небезпеки: зі слів водія дитина бігла і він показав з якою швидкістю бігла дитина, та встановлено, що при даних показниках зазначена відстань (3,4 м.) долається за 1,4 сек., 1,44 сек., 1,25 сек., а також водій зазначив скільки часу стояла дитина на місці наїзду до самого наїзду на неї, встановлено, що в часі це складає 0,82 сек., 0,88 сек., 1,11 сек.;

- розташування місця первинного контакту пішохода та автомобіля відносно елементів дороги і гальмівних слідів: встановлено, що місце контакту, зі слів водія, знаходиться за 0,63 м. від правого краю дороги, при рухові на с. Семенівка, та за 4,3 м. від електроопори, яка є точкою виміру при ОМП, за 4,4 м. від початку видимого сліду лівої групи коліс, та за 13,2 м. від початку видимого сліду правої групи коліс автомобіля;

(а.с. 169-170)

- висновком судово-медичної експертизи № 56. з якого вбачається, що ОСОБА_3 на момент його обстеження перебував в стані легкого ступеня алкогольного спяніння;

(а.с. 200-201)

- висновком авто технічної експертизи № 1961к виконаної експертом КНІДСЕ. з якого вбачається, що шлях. який подолав автомобіль в загальмованому стані до наїзду 11,6 м.;

(а.с. 177-182)

- висновком комісійної авто технічної експертизи, з якого вбачається, що небезпека для ОСОБА_3 виникла в момент, коли він обєктивно бачить дитину яка вибігає з двору і рухається в напрямку проїжджої частини дороги, окрім того експертами зазначено, що показання водія про швидкість пішохода є технічно неспроможними, а саме експертом КНДІСЕ при проведенні розрахунків експертизи № 1916к було взято швидкість дитини 8,5-9,8 км/год., в той час як максимально можлива швидкість у даному випадку становить 5,8 км/год., що повністю спростовує висновок експерта № 1916к про технічну неможливість водія ОСОБА_3 уникнути наїзду, так як експертом при розрахунку даної величини було взято технічно неспроможне дане, що суттєво вплинуло на обєктивність розрахунків;

(а.с. 215-218)

- висновком додаткової автотехнічної експертизи № 165, з якого вбачається, що водій ОСОБА_3 мав технічну можливість шляхом гальмування уникнути наїзду на пішохода, дії водія ОСОБА_3, не відповідали вимогам п.12.3 ПДР України;

(а.с. 228-230)

Суд дає критичну оцінку показанням підсудного ОСОБА_3, про те, що коли потерпілий ОСОБА_4 вибіг з двору на проїжджу частину дороги він не зупинявся, і саме в момент його бігу відбувся контакт автомобіля та потерпілого, так як в своїх первинних показаннях, які він давав під час допиту його в якості свідка (а.с. 59-60), та підтвердив під час його допиту в якості обвинуваченого (а.с. 121), а також показаннях, які він давав під час судового засідання (а.с. 151) підсудний чітко зазначав, що неповнолітній ОСОБА_4 вибігши на проїжджу частину дороги зупинився і став якраз на смузі руху його автомобіля. Також показання в цій частині спростовуються протоколом відтворення обставин ДТП від 22.11.2010 року (а.с. 169-170) під час проведення якого підсудний ОСОБА_3 вказує, що дитина стояла на місці наїзду певний проміжок часу ( 0,82 сек., 0,88 сек., 1,11 сек.). Суд розцінює зміну показань підсудного ОСОБА_3 в цій частині як спосіб захисту та намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Суд критично ставиться до висновку судової автотехнічної експертизи № 1916к в частині того, що водій ОСОБА_3 не мав технічної змоги уникнути наїзду на малолітнього пішохода ОСОБА_4, так як він повністю спростовується висновком комісійної автотехнічної експертизи № 1976 (а.с. 215-218) та висновком додаткової автотехнічної експертизи № 165 (а.с. 228-230).

Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності дають підстави суду зробити висновок, що вина підсудного ОСОБА_3 в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження у потерпілого - доведена, його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України і суд кваліфікує його дії за цією статтею.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, відомості про особу винного.

Обставиною, що помякшує покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнає відшкодування завданої шкоди потерпілій стороні.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3 є те, що злочин він вчинив перебуваючи в стані алкогольного спяніння.

Суд враховує також особу підсудного ОСОБА_3, який за місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно, злочин вчинив уперше, має на утриманні пятеро неповнолітніх дітей.

Враховуючи вищевикладене, особу підсудного, наявність обставин, які помякшують покарання підсудного, позицію потерпілої, яка просила обрати підсудному міру покарання в межах санкції статті обвинувачення, але не повязане з позбавлення волі, суд вважає, що для виправлення і перевиховання підсудного слід призначити покарання у виді позбавлення волі, але без ізоляції його від суспільства, тобто із застосуванням ст. 75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладанням на нього обовязків, передбачених п.п. 3, 4 ст. 76 КК України.

Зважаючи на зміст санкції ч. 2 ст. 286 КК України, обставини справи, особу підсудного, зміст і характер порушень Правил дорожнього руху України, які допустив підсудний, факт того, що останній має досить тривалий водійський стаж і до цього часу він не допустив жодної ДТП, працює водієм в ДП «УкрСіверБуд», дохід від даної роботи являється єдиним його заробітком, має 5 неповнолітніх утриманців, суд приходить до висновку про недоцільністьзастосування до ОСОБА_3 додаткового покарання, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Позов прокурора Менського району необхідно задовольнити повністю.

Судові витрати по справі за проведення експертиз в сумі 6673 грн. 28 коп. необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Речовий доказ: автомобіль ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_1 необхідно повернути ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст. 323-324 КПК України , суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 2 (два) роки не вчинить новий злочин, зобовязавши його періодично зявлятись для реєстрації до кримінально виконавчої інспекції, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу, при зміні місця проживання - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - підписка про невиїзд - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального лікувально-профілактичного закладу охорони здоровя «Чернігівська обласна дитяча лікарня»(ГУДКУ в Чернігівській області, Код 02006604, МФО 853592, р/р 35418004001565) 7 414 (сім тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 13 коп. коштів витрачених закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 6 677 (шість тисяч шістсот сімдесят три) грн. 28 коп. за проведення експертиз по кримінальній справі.

Речовий доказ: автомобіль ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_3.

Вирок суду може бути оскаржений протягом 15 днів до апеляційного суду в Чернігівській області, а засудженим ОСОБА_3 - в цей же строк, з дня вручення копії вироку.

Головуючий суддя:О. А. Савченко