Рішення № 17928112, 19.05.2011, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 2-126/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 року м. Кіровоград

Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді - Іванова Д.Л.,

при секретарі - Логвинюк О.В.,

за участю представника позивача - Мішенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « Кредит Європа Лізинг « до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю « Кредит Європа Лізинг « звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом в якому з урахуванням внесених змін просить остаточно стягнути з солідарного боржника ТОВ «Квант Груп-7» - ОСОБА_2, який виступив поручителем згідно договору поруки № 129 від 01 липня 2008 року основну суму боргу в розмірі - 155, 644, 08 грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором фінансового лізингу № 130 від 01 липня 2008 року, пені в розмірі - 10,735, 62 грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі - 1723, 79 грн. та 120, 00 грн. витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

06 листопада 2009 року суддею Дьомич Л.М. відкрито провадження в справі № 2-6062\09 позовну заяву прийнято до розгляду, попередній розгляд справи призначено на 07 грудня 2009 року.

За клопотанням представника відповідача ухвалою суду від 21 квітня 2010 року провадження в справі зупинено до розгляду Господарським судом м. Києва справи за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Кредит Європа Лізинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Квант Груп-7” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельне управління “МЖК-1” про стягнення заборгованості в сумі 223734,40 грн. та зустрічного позову ТОВ “Кредит Європа Лізинг” про визнання недійсними додатків № 1 до договорів фінансового лізингу від 01 липня 2008 року № 128, від 01 липня 2008 № 129, від 01 липня 2008 року № 130, від 01 липня 2008 року № 131.

28 грудня 2010 року згідно розпорядження в.о. голови Кіровського районного суду справи передана на розгляд іншому судді.

19 січня 2011 року провадження в справі відновлено, судовий розгляд справи призначено на 10 лютого 2011 року.

За клопотанням представників сторін, а також їх неявкою судовий розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні представник ТОВ « Кредит Європа Лізинг « Мішенко О.В. позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_4 просила суд відмовити ТОВ « Кредит Європа Лізинг « у задоволенні позову вказуючи на те, що Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2010 року, яка вступила в законну силу з Товариства з обмеженою відповідальністю “Квант Груп-7” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельне управління “МЖК-1” на користь ТОВ « Кредит Європа Лізинг « стягнуто заборгованість за лізинговими платежами в сумі - 365391, 96 грн. та пеню, у звязку з чим позивач не може ставити питання про примусове стягнення заборгованості за договорами фінансового лізингу одночасно як з основного боржника так і з поручителя. Зясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши представлені сторонами доказами, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Суд встановив і матеріалами справи підтверджується, що 01 липня 2008 року між ТОВ «Кредит Європа Лізинг» та ТОВ «Квант Груп-7» укладено договори №128, №129, №130 та №131, відповідно до умов яких лізингодавець ( «Кредит Європа Лізинг» ) зобовязалось придбати у власність і передати у володіння та користування лізингоодержувачу (ТОВ «Квант Груп-7» ) на певний строк майно, спеціально придбане лізингодавцем у визначеного лізингоодержувачем продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а лізингоодержувач зобовязується прийняти цей предмет лізингу, користуватись ним, сплачувати лізингодавцю лізингові платежі, та в кінці строку дії договору, придбати предмет лізингу собі у власність, шляхом укладення договору купівлі-продажу №2, за умови всіх існуючих за цим договором платежів, у відповідності до діючого законодавства та положень цього договору.

Пунктом 1.2. вказаних договорів ідентичних за своєю формою та змістом визначено предмет лізингу. Так, зокрема предметом договору № 130 - бетононасос виробництва «Брікман»EASTRICH Boy D-240 в комплекті з приладами в кількості 1 одиниця ( а.с. 7-10 ).

Відповідно до п.1.2.1 договорів повна специфікація предмету лізингу, із зазначенням його найменування (в тому числі номенклатури, асортименту, серійних номерів, технічної характеристики), кількості, вимог щодо якості та комплектності, ціни, визначаються в Специфікації, яка є Додатком №2 до даних договорів ( а.с 12 ).

Пунктом 2.1. договору визначено вартість предмету лізингу в розмірі 400350, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, на виконання умов договорів позивачем було придбано у власність предмет лізингу, визначений п.1.2 договору та специфікацією до договору та передано у володіння та користування ТОВ «Квант Груп-7», що підтверджується актом приймання-передачі предмету лізингу від 04.07.2008 року ( а.с. 24 ).

Договором лізингу (пп. 3.1.2) встановлено, що лізингові та будь-які платежі, належні за цим договором, мають бути сплаченими протягом трьох банківських днів із дня виставлення лізингодавцем відповідних рахунків згідно з Графіком лізингових платежів зазначеного у Додатку №1 до даного договору.

Якщо відповідні рахунки-фактури не були отримані лізингоодержувачем (електронною поштою або по факсу) до 5 числа поточного місяця, то він повинен самостійно звернутися до лізингодавця за рахунком-фактурою, та сплатити лізинговий платіж у строки, встановлені графіком платежів (пп. 3.1.3 договорів).

У графіках платежів, які є додатком №1 до договору, сторонами встановлений порядок розрахунків та внесення лізингових платежів, а саме: погоджено дати сплати лізингового платежу та розмір сум кожного з лізингових платежів.

Статтею 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” визначено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо повязані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до п.3.5. договорів для сплати лізингових платежів, які зазначені у графіку платежів, відповідні суми перераховуються у валюту платежу (гривню) згідно з офіційним курсом Національного Банку України щодо долару США, встановленим на дату предявлення рахунку до сплати з урахуванням двох умов, визначених в п.п. 3.5.1 та 3.5.2 договору.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю -продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ “Квант Груп-7”, в порушення умов договору, не виконало своїх зобовязань щодо сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 130 не здійснило лізингових платежів, передбачених графіком платежів за вказаним договором, в звязку з чим заборгованість даного підприємства перед позивачем станом на 10 березня 2010 року складає - 155, 644, 08 грн. ( а.с 56 - 58 ).

Наведене повністю підтверджується оголошеними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами і ніким з учасників судового розгляду по суті не оспорюється.

Також суд встановив, що 01 липня 2008 року для забезпечення виконання зобовязань ТОВ “Квант Груп-7” між ТОВ “Кредит Європа Лізинг” і ОСОБА_2 укладено договір поруки № 129, згідно з яким поручитель зобовязався перед кредитором (ТОВ “Кредит Європа Лізинг”) відповідати за повне виконання боржником (ТОВ “Квант Груп-7”) зобовязань, що виникли з договорів фінансового лізингу № 128 від 01.07.08, договору фінансового лізингу № 129 від 01.07.08, договору фінансового лізингу № 130 від 01.07.08, договору фінансового лізингу № 131 від 01.07.08 на загальну вартість предметів лізингу - 330260,48 доларів США, як існуючих в момент укладення договорів, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п.1.4 договору поруки поручитель ОСОБА_2 зобовязується відповідати перед кредитором (ТОВ “Кредит Європа Лізинг”) солідарно за невиконання зобовязань боржником (ТОВ “Квант Груп-7”) по договорам лізингу, в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату боргу, штрафних санкцій, відшкодування судових та інших витрат по стягненню боргу та інших збитків кредитора, що виникли у звязку з невиконанням або неналежним виконання боржником своїх зобовязань за договором лізингу.

Згідно з п.2.2 договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобовязань за договором лізингу, поручитель зобовязується протягом 5 банківських днів з дати отримання від кредитора вимоги про оплату, перерахувати на поточний рахунок кредитора суму заборгованості боржника, зазначену у вимозі про оплату.

В судовому засіданні представник відповідача як на підставу для відмови у задоволенні позову зазначає, що встановлення платежів по договору фінансового лізингу в еквіваленті іноземної валюти протирічить вимогам нині чинного законодавства України, зокрема, ст. 524 ЦПК України, п 1 абз. 7 Постанови КМУ №1998 від 18.12.1998 р. «Про вдосконалення порядку формування цін», крім того стверджує, що строк виконання ОСОБА_2 своїх зобовязань за договором поруки не настав, оскільки її довіритель не отримував ніяких вимог про оплату, як то передбачено п.п.2.2. договору поруки.

Представник позивача заперечив даний факт і пояснив, що в договорах фінансового лізингу дотримані всі вимоги законодавства і згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, крім того відповідачу було відомо про розмір заборгованості ТОВ “Квант Груп-7”) по лізинговим платежам, а також наслідки невиконання грошового зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

На підставі ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобовязаний повідомити про це боржника, а в разі предявлення до нього позову подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Отже, з норми цієї статті випливає, що ТОВ “Кредит Європа Лізинг” має право звернутися до поручителя з вимогою або звернутися до суду з позовом.

Дана стаття не містить обовязкового звернення спочатку до поручителя з вимогою, а у разі незадоволення - до суду.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Солідарна відповідальність передбачає, що боржник і поручитель відповідають в повному обсязі перед кредитором за заборгованість, яка виникла в звязку з невиконанням договору лізингу, і кредитор має право вимагати задоволення своїх вимог як до боржника, так і до поручителя за своїм вибором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обовязку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 554 ЦК України, у відповідності з якою поручитель несе відповідальність у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків за прострочення виконання основного зобовязання боржником, регламентується по суті не обсяг відповідальності поручителя, а обсяг його зобовязання перед кредитором за договором поруки. З моменту порушення умов основного договору боржником обсяг зобовязання поручителя і обсяг зобовязання боржника перед кредитором за загальним правилом є рівними, однаковими.

З урахуванням вищевказаного судом не приймаються до уваги доводи представника ОСОБА_2 про те, що одночасне звернення і до боржника, і до поручителя про примусове стягнення заборгованості договором поруки виключається.

Також суд не може погодитись з доводами представника відповідача і в тій частині, що встановлення та застосування ціни в еквавіленті до іноземної валюти протирічить вимогам нині чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України», гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України за всіма видами платежів.

Статею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобовязань.

Укладені між ТОВ “Квант Груп-7” та ТОВ “Кредит Європа Лізинг” договори фінансового лізингу не є зовнішньоекономічними договорами, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше субєктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обовязків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» резиденти - це фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України; дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Так, як і позивач і відповідач є резидентами України, мають місцезнаходження на території України та здійснюють свою діяльність згідно законів України, відповідно ціна в договорі повинна визначатись у гривнях, що і погоджено сторонами у додатках №1 до договорів фінансового лізингу № 130.

Розрахунки між сторонами договору також підлягають здійсненню у гривнях, що погоджено сторонами у п. 3.5 договору.

У той же час, сторони не позбавлені права визначити у договорах фінансового лізингу грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті, що передбачено ст. 524 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Вищезазначені законодавчі акти, хоча і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобовязань в іноземній валюті, визначення грошового еквіваленту зобовязання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобовязання у випадку зміни курсу НБУ національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що додаток №1 договору до фінансового лізингу № 130 від 01 липня 2008 року не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 5.1. договору за несвоєчасну оплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач, на підставі окремо виставленого рахунку, сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, та обґрунтовані і документально підтверджені витрати, сплачені лізингодавцем для стягнення платежу.

Враховуючи вище викладене, а також приймаючи до уваги, що ТОВ “Квант Груп-7” в порушення умов договору, не виконало свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати стягнення заборгованості у примусовому порядку, в тому числі з ОСОБА_2, який зобов'язався відповідати перед ТОВ “Кредит Європа Лізинг” солідарно за виконання ТОВ “Квант Груп-7” у повному обсязі усіх його зобовязань, в зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги ТОВ “Кредит Європа Лізинг” про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором фінансового лізингу, пені та судових витрат відповідає способам захисту цивільних прав, характеру та змісту цивільно-правових відносин, не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у звязку з цим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 1723, 79 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 15, 16, 22, 509, 510, 526 - 530, 533, 541, 543, 546, 553 - 555, 610 - 612, 623 - 625, 627, 806 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 208 - 210, 212 - 215, 292, 294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю « Кредит Європа Лізинг « до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю « Кредит Європа Лізинг « ( код ЄДРПОУ - 35059482 ) адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 77 - А, заборгованість за договором фінансового лізингу № 130, укладеного 01 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю « Кредит Європа Лізинг « та товариством з обмеженою відповідальністю « Квант Груп - 7 « в розмірі - 155, 644, 08 гривень, а також пені в розмірі - 10,735, 62 гривень, 1723,79 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Д. Л. Іванов