Постанова № 17920203, 22.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2011 № 48/23

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гаврилюка О.М.

суддів:

за участю секретаря судового засідання

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1. дов. від 22.04.2011 року № Д07/2011/04/22-17

від відповідача: ОСОБА_2. дов. від 14.06.2011 року № 32

у справі № 48/23 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” (м. Київ) в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” (м. Київ)

до Житлово-будівельного кооперативу „Промбудівник-5” (м. Київ)

про стягнення 154 938 грн. 61 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулася Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” з позовом до Житлово-будівельного кооперативу „Промбудівельник-5” про стягнення з відповідача на користь позивача 155139 грн. 18 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 7259 грн. 63 коп. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 2 860 грн. 57 коп., пені сумою 9276 грн. 16 коп.

Рішенням від 04.04.2011 року з врахуванням ухвали від 19.04.2011 року господарський суд м Києва позов задовольнив частково. Стягнув з ЖБК „Промбудівник-5” на користь АЕК „Київенерго” основний борг у розмірі 69733 грн. 81 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 5587 грн. 71 коп., 3% річних у розмірі 2767 грн. 44 коп., державне мито у розмірі 1088 грн. 13 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 165 грн. 74 коп. Провадження в частині стягнення заборгованості у розмірі 26204 грн. 29 коп. припинив. В іншій частині в задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ЖБК „Промбудівник-5” звернулося до апеляційного господарського суду з заявою про поновлення строку подання апеляційної скарги та апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2011 року по справі № 48/23 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 року апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 24/62 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судовому засіданні 22.08.2011 року представник відповідача заявила клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 48/466, яке після обговорення судова колегія відхилила, оскільки предметом спору в даній справі є інший період за який виникла заборгованість.

В судовому засіданні 22.08.2011 року представник відповідача підтримувала вимоги своєї апеляційної скарги. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечувала.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути скасовано в частині стягнення пені та 3% річних та в цій частині прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 01.04.2000 року між Акціонерною енергопостачальною компанією „Київенерго” (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом „Промбудівельник-5” (абонент) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630492.

Ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.3.1, 2.3.5 договору позивач зобовязувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Абонент відповідно до пунктів 2.3.1 та 2.3.2 договору від 01.04.2000 року № 1630492 зобовязувався дотримуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії та виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Додатком № 4 до договору від 01.04.2000 року № 1630492 сторони погодили, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 3 додатку).

Однак, взяті на себе зобовязання за договором відповідач належним чином не виконував в результаті чого позивач звернувся з даним позовом до суду.

Однак в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобовязання щодо сплати заборгованості за використану теплову енергію, внаслідок чого за період з 01.12.2009 року по 01.12.2010 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 155139 грн. 18 коп.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки відповідачем 02.01.2011 року оплачено 40 000 грн., то на момент звернення позивача до суду (11.01.2011 року) його порушеного права в цій частині не існувало, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що провадження у справі в частині стягнення 26204 грн. 29 коп. підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до виписки з банківського рахунку призначення цього платежу було оплата теплової енергії за грудень 2010 року, тобто платіж відносився до спірного періоду, а саме погашення відбулося після звернення позивача до суду.

Заборгованість ЖБК „Промбудівник-5” перед АЕК „Київенерго” у розмірі 69733 грн. 87 коп. підтверджується матеріалами справи.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основна заборгованість у розмірі 69733 грн. 87 коп.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 3.5 додатку № 4 до договору від 01.04.2000 року № 1630492 у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду компанія нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 9039 грн. 62 коп., нараховану за період з червня по листопад 2010 року.

Ч. 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує те, що відповідач є неприбутковою організацією, заборгованість за спожиту теплову енергію виникла в звязку з неоплатою мешканцями житлових будинків спожитої ними теплової енергії, а чинне у спірний період законодавство не дозволяє стягнення пені з фактичних споживачів послуг (мешканців будинку), а також те, що відповідач після порушення провадження у справі сплатив частину боргу, то за відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості пеня стягненню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було заявлено до стягнення 7259 грн. 63 коп. інфляційної складової боргу та 3% річних сумою 2 860 грн. 57 коп.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує те, що відповідач є неприбутковою організацією і не користується коштами, які сплачують мешканці житлових будинків для оплати спожитої теплової енергії, а відтак 3% річних за користування коштами з нього стягненню не підлягають.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру інфляційних втрат та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув інфляційні втрати в розмірі 5587 грн. 71 коп.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 ГПК України і дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення пені в розмірі 4519 грн. 81 коп. та 3% річних в розмірі 2767 грн. 44 коп. з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в позові в цій частині.

Відповідно до абз. 3 ч. 1, абз. 4 ч. 5 ст. 49 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу „Промбудівник-5” на рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2011 року по справі № 48/23 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2011 року по справі № 48/23 скасувати в частині стягнення пені в розмірі 4519 грн. 81 коп. та 3% річних в розмірі 2767 грн. 44 коп.

3.Прийняти нове рішення по справі яким відмовити в позові в частині стягнення пені в розмірі 4519 грн. 81 коп. та 3% річних в розмірі 2767 грн. 44 коп.

4.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Промбудівник-5” (02217, м. Київ, вул. Закревського, 39-А, ідентифікаційний код 22894512) на користь Акціонерної енергетичної компанії „Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 753 (сімсот пятдесят три) грн. 22 коп. витрат по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, 101 (сто одна) грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Стягнути з Акціонерної енергетичної компанії „Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) на користь Житлово-будівельного кооперативу „Промбудівник-5” (02217, м. Київ, вул. Закревського, 39-А, ідентифікаційний код 22894512) 36 (тридцять шість) грн. 44 коп. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

6.В іншій частині рішення залишити без змін.

7.Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.

8.Матеріали справи № 48/23 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__25.08.2011 р.__

Головуючий суддя

Судді