Рішення № 17919728, 23.08.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2011 р.Справа № 17/40/5022-810/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

Розглянув справу

за позовом Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави-Міністерства оборони України, в особі Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", м. Івано-Франківськ в особі Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації, м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТеДБуд", смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення 60243,28 грн. заборгованості

Представник від:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 0401-01 від 04.01.2011 року

Прокурора: Гладій Є.В., заступник військового прокурора, посвідчення № 41 від 15.07.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Учаснику судового процесу та прокурору розяснено права та обовязки у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 29, 811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання сторін.

Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону звернувся в інтересах держави - Міністерства оборони України, Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", м. Івано-Франківськ в особі його структурного підрозділу Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації, м. Тернопіль, 02.06.2011р. (згідно штампу на поштовому конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТеДБуд", смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, про стягнення 60243,28 грн. заборгованості по орендній платі за період з 01.04.2008р. по 30.06.2009р., посилаючись на умови укладеного між сторонами договору оренди обладнання №298 від 01.07.2004р.

Позов обґрунтовується копією договору оренди обладнання №298 від 01.07.2004р.; розрахунком орендної плати за період з 01.04.2008р. по 30.06.2009р.; копією рішення господарського суду Тернопільської області у справі №5/29-661 (3/210-3170)17/214-3794)) від 26 серпня 2010р.; розрахунком орендної плати; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 09.06.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 21.06.2011р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 05.07.2011р., 16.08.2011р. та 23.08.2011р. у звязку з неявкою представників сторін та з огляду на подані ними клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги з наведених в позовній заяві підстав.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення без номеру знаходяться в матеріалах справи), витребуваних судом документів не подав, клопотань про відкладення судового засідання, не заявив.

Відповідач в судових засіданнях та згідно поданого відзиву на позов №0407-01 від 04.07.2011р. позовні вимоги не визнає, просить позовну заяву прокурора залишити без розгляду, посилаючись на безпідставність звернення прокурора до господарського суду з позовом в інтересах окремого господарюючого субєкта ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", оскільки в даному випадку прокурор на думку відповідача звернувся до суду не в державних інтересах держави. Вказує також на пропуск позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення орендної плати за квітень-травень 2008р., у звязку з чим просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності. Також, відповідач, спираючись на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2011р. у справі №17/215-3977, залишено без змін згідно постанови Вищого господарського суду України від 25.05.2011р. звертає увагу на неправомірність нарахування позивачем орендної плати з урахуванням податку на додану вартість. Наводить інші заперечення.

В судовому засіданні 23.08.2011р. відповідачем подано власний розрахунок розміру орендної плати за період з червня 2008р. по червень 2009р. включно, згідно якого заборгованість Товариства становить 43936,43 грн.

Прокурором в судовому засіданні надано письмове обґрунтування звернення до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" з посиланням на норми ст. 121 Конституції України, ст.ст. 20, 36 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 29 ГПК України, вважає, що оскільки ліспромкомбінат є Державним підприємством, має місце порушення інтересів держави.

За таких обставин справи, враховуючи строк розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України, беручи до уваги, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою в судовому засіданні, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, давши їм оцінку, заслухавши прокурора та представника відповідача, судом встановлено наступне.

- 01.07.2004 року між Державним підприємством "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТеДБуд", як Орендарем, укладено договір оренди обладнання №298 (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне володіння та користування обладнання, зазначене у Додатку № 1 до договору, що знаходиться на балансі Орендодавця та розміщене по вул. Лозовецька, 34 у м. Тернополі, загальною вартістю згідно звіту про експертну оцінку - 280110 гривень.

Відповідно до пункту 7.1 Договір оренди укладено строком на пять років - до 30.06.09 р.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.12.2010р. у справі №17/215-3977 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський ліспромкомбінат", в особі Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації, м. Тернопіль, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТеДБуд", про стягнення 180683,71 грн. заборгованості, прийнятого за результатами перегляду рішення господарського суду Тернопільської області від 26.01.2010р. за нововиявленими обставинами, позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТеДБуд" на користь Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", м. Івано-Франківськ, 139333,36 грн. боргу по орендній платі з урахуванням індексу інфляції за період з 01.07.2004р. по 31.03.2008р. та здійснено розподіл судових витрат у даній справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2011р., залишеною без змін згідно постанови Вищого господарського суду України від 25.05.2011р., рішення господарського суду Тернопільської області від 14.12.2010р. скасовано в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТеДБуд" 23 217,03 грн. податку на додану вартість, які позивачем включено до складу основного боргу всупереч умов договору та вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна". В решті, рішення господарського суду Тернопільської області від 14.12.2010р. залишено без змін.

В силу вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивач та прокурор стверджують, а відповідач не заперечує факт невиконання останнім своїх зобовязань за договором №298 від 01.07.2004р. в частині сплати орендних платежів в період з 01.04.2008р. і до моменту припинення дії договору оренди, тобто до 30.06.2009р.

Разом з тим, цивільні зобов"язання, що виникли між сторонами за договором №298 від 01.07.2004р., в силу приписів ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України, повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Частина 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відносить обовязок Орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі до основних обовязків Орендаря.

Згідно з ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до розділу 3 Договору оренди, орендна плата встановлена сторонами в розмірі 2334,25 грн. за базовий місяць і визначається шляхом коригування за базовий місяць на індекс інфляції.

За твердженням прокурора, відповідач має заборгованість по орендній платі в сумі 60243,28 грн. (з урахуванням ПДВ), що виникла за період з 01.04.2008р. по 30.06.2009 року, в обґрунтування чого суду надано розрахунок орендної плати з врахуванням індексації за період з квітня 2008 року по червень 2009 року включно, з якого вбачається, що розмір орендної плати станом на 01.04.2008 року (проіндексований за попередні місяці оренди) складає 3014,20 грн.

У відповідності до пункту 3.2 договору орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця. Пунктом 4.2. договору встановлено обовязок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Під час розгляду господарським судом справи №17/215-3977 було встановлено, що згідно укладеного та підписаного сторонами 01.08.2006 року додатку до угоди було припинено дію оренди частини обладнання, котре зазначене в переліку, загальною оціночною вартістю 16748 грн. та відповідно, проведено перерахунок розміру орендної плати, розмір якої з 01.08.2006 року, склав 2191,68 грн. за перший місяць оренди без ПДВ.

Приписами статей 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Згідно п.1 ч.1 ст.208 та ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, сторони у письмовій формі погоджують умови договору.

Суд констатує, що умовами договору та положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не передбачено обовязку орендаря сплачувати орендну плату з урахуванням ПДВ.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок заборгованості з орендної плати з врахуванням ПДВ не відповідає умовам договору, Методиці розрахунку плати за оренду державного майна затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786 та Закону України "Про оренду державного і комунального майна".

Крім того, згідно розрахунку розміру орендної плати за обладнання за договором оренди №298 від 01.07.2004р. за період з 01.07.2004р. по 01.04.2008р. встановлено, що в березні 2008р. розмір орендної плати (проіндексований за попередні місяці оренди) становив 3013,46 грн., а не 3014,20 грн. як зазначено позивачем, відтак, господарський суд, провівши власні арифметичні розрахунки, виходячи з преюдиційності фактів, що встановлені судами під час розгляду справи №17/215-3977, вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 50189,33 грн. орендної плати за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року як такі, що відповідають положенням статей 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України та умовам укладеного договору від 01.07.2004р. (з урахуванням додатку від 01.08.2006 р.), а отже, підлягають до задоволення в розмірі 50189,33 грн. з урахуванням індексу інфляції та без врахування податку на додану вартість.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Даючи правову оцінку запереченням відповідача з приводу пропуску строку позовної давності по вимогам про стягнення орендної плати за квітень-травень 2008 року, господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

В силу вимог ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України).

З огляду на наведене, беручи до уваги, що позовна давність по вимогах про стягнення орендної плати за квітень-травень 2008 року за договором оренди №298 від 01.07.2004р. була перервана у зв'язку з поданням позивачем позову про стягнення заборгованості по оренді за договором №298 від 01.07.2004р. за період з 01.07.2004р. по 01.04.2008р., тому заперечення відповідача з даного приводу відхиляються судом.

З приводу посилань відповідача на безпідставність звернення прокуратури до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах господарюючого субєкта та не з підстав захисту інтересів держави, господарський суд зазначає таке.

Згідно ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про прокуратуру” при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Відповідно до ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва у судах є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; подання апеляційних, касаційних скарг на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Статтею 29 ГПК України передбачено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Отже, військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону у даному випадку правомірно, в межах повноважень, визначених ст. 29 ГПК України, звернувся з позовною заявою про стягнення заборгованості по орендній платі на користь Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат".

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в силу вимог ст. 49 ГПК України, покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 23.08.2011р. в порядку ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

З огляду на наведене, керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 6, 11, 15, 16, 256, 257, 264, 509, 525, 526, 530, 611-612, 627-629, 759-762 ЦК України, ст.ст. 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82-85, 116-117 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТеДБуд", смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, вул. Миру-Бічна, 10, ідент. код 32577157:

- 50189,33 грн. орендної плати з урахуванням індексу інфляції на користь Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, ідент. код 08033772, в особі Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації, м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 34;

501,89 грн. державного мита в дохід Державного бюджету України;

- 196,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід Державного бюджету України (р/р 31210264700002 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119).

3. В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "29" серпня 2011 року через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7718

СуддяН.О. Андрусик