Рішення № 17915093, 08.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/20708.08.11 За позовом: Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»

До: Київського квартирно-експлуатаційного управління

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Військова частина А 2215 Міністерства оборони України

Про стягнення 559 809, 69 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 788 від 02.08.2011 р.

ОСОБА_2, дов. № 815 від 05.08.2011 р.

ОСОБА_3, дов. № 815 від 05.08.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_4, дов. № 303/25/2397 від 02.08.2011 р.

Від третьої особи: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»до Київського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення 534431, 74 грн. основного боргу та 18929, 19 грн. інфляційних нарахувань у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати вартості наданих позивачем послуг за додатковою угодою від 01.06.2008 р., укладеною між КПТМ «Бориспільтепломережа», Військовою частиною А 2215 Міністерства оборони України та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням до договору на постачання та споживання теплової енергії № 28 від 01.01.2006 р.

Ухвалою суду від 02.06.2011 р. було порушено провадження у справі № 37/207 та призначено її розгляд на 20.07.2011 року, залучено до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Військову частина А 2215 Міністерства оборони України, зобовязано учасників судового процесу надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 20.07.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2011 р. надав витребувані судом документи.

У звязку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 30.07.2011 р., представник позивача надав суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, задовольнив.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду від 02.06.2011 р. не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.06.2011 р., які підтверджують отримання ним 10.06.2011 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 18.07.2011 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю його представників бути присутнім у призначеному судовому засіданні, пояснюючи це тим, що два його юрисконсульти перебувають у щорічних відпустках, а в іншого призначені судові засідання в інших судах.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. При цьому відповідачем не обґрунтовано потреби у наданні переваги для участі у іншому судовому засіданні перед участю у судовому засіданні у даній справі. Також відповідачем не виконано вимог ухвали про порушення провадження у даній справі, оскільки він міг подати відзив на позов та витребувані судом документи через службу діловодства суду, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи. Проте Київське квартирно-експлуатаційне управління наданими йому процесуальними правами не скористалося.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у призначене судове засідання не зявився, письмові пояснення по суті спору не надав, про причини неявки не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.06.2011 р., яке підтверджує отримання ним 14.06.2011 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

У звязку з незявленням представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвали суду від 02.06.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 20.07.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 03.08.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 03.08.2011 р. надав суду документи у справі та заяву-клопотання про уточнення та зміну позовних вимог, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача 534431, 74 грн. основного боргу та 25377, 95 грн. інфляційних нарахувань.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача надав суду установчі документи та письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив суд зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з Київського квартирно-експлуатаційного управління.

У звязку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 31.07.2011 р., представник відповідача надав суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, задовольнив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у призначене судове засідання не зявився, письмові пояснення по суті спору не надав, про причини неявки не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвал суду у даній справі, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 03.03.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 08.08.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 08.08.2011 р. на виконання вимог ухвали суду від 03.08.2011 р. надав витребувані судом докази доплати державного мита у звязку із поданням ним заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка судом прийнята, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача 534431, 74 грн. основного боргу та 25377, 95 грн. інфляційних нарахувань.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України, ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову 559 809, 69 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у призначене судове засідання не зявилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа»(теплопостачальна/енергопостачальна організація) та Військовою частиною А 2215 Міністерства оборони України (споживач/абонент) був укладений договір на постачання та споживання теплової енергії № 28 від 01.01.2006 р., згідно з пунктом 2.2.1. якого теплопостачальна організація зобовязалася забезпечувати надійне постачання теплової енергії для обєктів Військової частини А 2215, розташованих в м. Бориспіль, вул. Соцмістечко, загальною площею 20594 кв. м., а споживач вчасно проводити розрахунки за використану теплову енергію.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

02.01.2008 р. Комунальне підприємство теплових мереж «Бориспільтепломережа»(теплопостачальна організація), Військова частина А 2215 Міністерства оборони України (споживач) та Київське квартирно-експлуатаційне управління (платник) уклали додаткову угоду до договору № 28 від 01.01.2006 р., пунктом 4 якої визначили, що оплату за спожиту споживачем теплову енергію проводить платник у терміни, зазначені у п. 3 договору № 28 від 01.01.2006 р.

Пунктом 3.3. вищевказаного договору встановлено, що розрахунки за даним договором проводяться на основі рахунків, що виписуються теплопостачальною організацією споживачеві для оплати на протязі 3 днів з моменту отримання даних документів.

В п. 3.4. договору № 28 від 01.01.2006 р. зазначено, що для контролю за проведенням взаєморозрахунків між теплопостачальною організацією і споживачем в кінці кожного кварталу сторони підписують акт звірки взаєморозрахунків.

Пунктом 5 додаткової угоди від 02.01.2008 р. до договору № 28 від 01.01.2006 р. передбачено, що споживач надає платнику щомісячно до 25 числа акт звірки і рахунок на оплату за спожиту теплову енергію.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобовязання за договором на постачання та споживання теплової енергії № 28 від 01.01.2006 р. Комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа» було відпущено Військовій частині А 2215 1819,872 Гкал теплової енергії, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з січня 2011 р. до квітня 2011 р.

Проте відповідач свої зобовязання за вищезазначеним договором та додатковою угодою до нього належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 534431, 74 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 27.04.2011 р., підписаним теплопостачальною організацією та споживачем.

Таким чином, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення 534431, 74 грн. основного боргу та 18929, 19 грн. інфляційних нарахувань у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати вартості наданих Військовій частині А 2215 позивачем послуг.

Представником позивача у судовому засіданні була надана заява про збільшення розміру позовних вимог, яка судом була прийнята, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача 534431, 74 грн. основного боргу та 25377, 95 грн. інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобовязання це зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що зобовязання щодо оплати заборгованості за теплову енергію в розмірі 534431, 74 грн. відповідач у встановлений договором на постачання та споживання теплової енергії № 28 від 01.01.2006 р. строк та у повному обсязі не виконав, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з січня 2011 р. до квітня 2011 р., підписаними та скріпленими печатками Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»та Військової частини А 2215, а також актом звірки взаєморозрахунків, підписаним теплопостачальною організацією та споживачем.

Представник відповідача у своїх запереченнях проти позову, наданих у судовому засіданні, зазначив, що не несе відповідальності за оплату використаної Військовою частиною А 2215 теплової енергії.

Проте, з п. 6 додаткової угоди від 02.01.2008 р. до договору № 28 від 01.01.2006 р. вбачається, що відповідальність за вчасну оплату з теплопостачання несе споживач - Військова частина А 2215 і платник - Київське квартирно-експлуатаційне управління.

При цьому, в п. 4 зазначеної угоди визначено, що оплату за спожиту теплову енергію споживачем проводить платник.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з Київського квартирно-експлуатаційного управління 534431, 74 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 534431, 74 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Комунальне підприємство теплових мереж «Бориспільтепломережа»просить суд також стягнути з відповідача 25377, 95 грн. інфляційних нарахувань у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на постачання та споживання теплової енергії № 28 від 01.01.2006 р. та укладеною до нього додатковою угодою від 02.01.2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання в сумі 534431, 74 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 25377, 95 грн. річних.

Враховуючи вищевикладене, позов Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління (вул. Івана Мазепи, 38, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код 22991617) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»(вул. Київський шлях, 41-А, м. Бориспіль, Київська обл., 08300, ідентифікаційний код 13712452) 534431 (пятсот тридцять чотири тисячі чотириста тридцять одну) грн. 74 коп. основного боргу, 25 377 (двадцять пять тисяч триста сімдесят сім) грн. 95 коп. інфляційних нарахувань, 5 598 (пять тисяч пятсот девяносто вісім) грн. 10 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

09.08.2011 р.