Рішення № 17915079, 03.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/20303.08.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС»

доПриватного підприємства «СЕРВІСНИК»

простягнення 29724,00 грн. Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 23.02.2011 р.

ОСОБА_2, дов. № б/н від 07.02.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_3, дов. № б/н від 20.06.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «СЕРВІСНИК»про стягнення 29724,00 грн. матеріальної шкоди у звязку з тим, що відповідачем, у відповідності до умов договору № 481/ЛС від 03.12.2007 р., протягом 72 годин в термін до 24.05.2009 р. мало бути здійснено ремонт реєстратора розрахункових операцій (касового апарату). Проте ПП «СЕРВІСНИК», в порушення умов даного договору, здійснило ремонт РРО лише 01.06.2009 р. Під час перевірки позивача, яка проводилася з метою контролю проведення розрахунків за товари, роботи (послуги), Державною податковою інспекцією було встановлено порушення, а саме в період з 21.05.2009 р. до 01.06.2009 р. не працював касовий апарат, у звязку з чим на ТОВ «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС»було накладено штраф в розмірі 28724, 00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача як розмір завданої йому матеріальної шкоди. Позивач стверджує, що відповідачем порушені його немайнові права, заплямовані честь та гідність, а наявність штрафів, які накладено на нього з вини ПП «СЕРВІСНИК», призвела до його душевних страждань і переживань, у звязку з чим ТОВ «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС»просить суд стягнути з відповідача також суму завданої моральної шкоди, яку він оцінює в 1000, 00 грн.

Ухвалою суду від 27.05.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/203 та призначено її розгляд на 04.07.2011 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представники позивача у судовому засіданні 04.07.2011 р. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2011 р. надали витребувані судом документи.

Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, та надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у позові повністю, посилаючись на те, що 72 години, протягом яких мало бути здійснення ремонту реєстратора розрахункових операцій, дорівнюють 7 робочим дням, а не трьом добам, у відповідності до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 р. та Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Постановою КМУ № 601 від 12.05.2004 р. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що роботи щодо відновлення працездатності РРО були вчинені ним своєчасно, а отже, підстави для стягнення з ПП «СЕРВІСНИК»матеріальної та моральної шкоди відсутні.

З метою дослідження доказів у справі у судовому засіданні 04.07.2011 р. було оголошено перерву до 20.07.2011 р. о 09 год. 30 хв.

Представник позивача у судове засідання 20.07.2011 р. не зявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.07.2011 р. проти позову повторно заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, та надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких повідомив, що позивач не предявляв жодних претензій до термінів та якості виконаних ПП «СЕРВІСНИК» робіт, які позивач повністю прийняв та оплатив без висування зауважень. З огляду на те, що з боку відповідача відсутні невиконання або неналежне виконання визначених сторонами договірних зобовязань, у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, повязаного із завданням матеріальної шкоди, та відсутні підстави стягнення з нього збитків.

У звязку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 26.07.2011 р., представник відповідача надав суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, задовольнив.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника позивача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи до 03.08.2011 р.

Представник позивача у судове засідання 03.08.2011 р. повторно не зявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.08.2011 р. проти позову повторно заперечив, заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості надати суду докази, а саме виписок здійснення телефонних дзвінків позивачу, що витребовуються у оператора мобільного звязку, які доводять вжиття відповідачем заходів щодо недопущення завдання шкоди.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що господарський суд обмежений у строках розгляду справи, оскільки строк вирішення даного спору спливає 09.08.2011 р., то задоволення даного клопотання призведе до затягування розгляду справи та порушення статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2007 р. між Приватним підприємством «СЕРВІСНИК»(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС»(замовник) було укладено договір на технічне обслуговування та ремонт реєстраторів розрахункових операцій № 481/ЛС, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобовязується виконувати роботи (надавати послуги) по технічному обслуговуванню та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (РРО) замовника згідно додатку № 1, а замовник зобовязується в порядку та строки, передбачені цим договором, прийняти та оплатити ці роботи. Роботи виконуються із матеріалів виконавця.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 2.4 договору № 481/ЛС від 03.12.2007 р. на виконавця (відповідач) покладений обовязок проводити гарантійний та післягарантійний ремонт РРО протягом 72 годин з моменту повідомлення його про вихід РРО з ладу. Таке повідомлення має бути передано виконавцю замовником негайно після виявлення несправностей РРО будь-яким способом, який передбачає фіксацію часу передачі такого повідомлення (телефонограмою, телеграмою, факсограмою).

Пунктом 3.1 даного договору встановлено, що замовник (позивач) зобовязується своєчасно прийняти і оплатити виконані виконавцем роботи та надані послуги.

Представник позивача пояснив, що в період з 21.05.2009 р. до 01.07.2009 р. у ТОВ «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС»вийшов з ладу реєстратор розрахункових операцій модель торгівельного обладнання Марія 301 мтм, заводський номер № ВЖ 5400012034.

Згідно з квитанції № б/н представник позивача ОСОБА_4 здав, а представник відповідача ОСОБА_5 21.05.2009 р. прийняв РРО та блок живлення для ремонту.

Відповідачем було виставлено рахунок-фактуру № Р-02171 від 01.06.2009 р. на сплату ТОВ «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС»заміну модуля фіскальної памяті на суму 1260,00 грн.

Відповідно до вимог пункту 3.1 договору № 481/ЛС від 03.12.2007 р., позивачем 01.06.2009 р. на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано грошові кошти у розмірі 1260,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1321 від 01.06.2009 р.

01.06.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт здачі-прийняття робіт № Р-02117 від 01.06.2009 р.

Позивачем зазначено, що в порушення вимог пункту 2.4 договору № 481/ЛС від 03.12.2007 р. відповідач провів ремонт з порушенням строків, а саме не протягом 72 годин з моменту повідомлення про вихід РРО з ладу, тобто до 24.05.2009 р., а роботи з ремонту були виконанні лише 01.06.2009 р.

Розрахункові операції в період з 21.05.2009 р. до 01.06.2009 р. (період ремонту РРО) проводились позивачем із застосуванням зареєстрованої у встановленому порядку розрахункової книжки

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва з метою контролю проведення розрахунків за товари, роботи (послуги) було проведено планову перевірку ТОВ «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС»(позивача).

За результатами проведення даної перевірки складено акт № 23/26/51/23/31404050 від 22.01.2010 р., в якому ДПІ у Дарницькому встановила порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС», а саме в період з 21.05.2009 р. до 01.06.2009 р. не працював касовий апарат. За дане порушення на ТОВ «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС»було накладено штраф в розмірі 28724, 00 грн. у відповідності до вимог п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Свої вимоги до Приватного підприємства «СЕРВІСНИК»позивач обґрунтовує тим, що під час перевірки позивача, яка проводилася з метою контролю проведення розрахунків за товари, роботи (послуги), Державною податковою інспекцією було встановлено порушення, а саме в період з 21.05.2009 р. до 01.06.2009 р. не працював касовий апарат, у звязку з чим на ТОВ «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС»було накладено штраф в розмірі 28724, 00 грн. Оскільки касовий апарат не працював у звязку з тим, що відповідачем були порушені строки виконання ремонтних робіт, то позивач просить стягнути з відповідача сплачені ним штрафні санкції, як розмір завданої йому матеріальної шкоди.

Крім того, позивач стверджує, що відповідачем порушені його немайнові права, заплямовані честь та гідність, а наявність штрафів, які накладено на нього з вини ПП «СЕРВІСНИК», призвела до його душевних страждань і переживань, у звязку з чим ТОВ «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС»просить суд стягнути з відповідача також суму завданої моральної шкоди, яку він оцінює в 1000, 00 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить Господарський суд міста Києва стягнути з Приватного підприємства «СЕРВІСНИК»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС»заподіяну шкоду в розмірі 28724,00 грн. та суму завданої моральної шкоди у розмірі 1000, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобовязаний їх захистити у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, частинами першою і другою якої передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вказана норма передбачає наявність наступних елементів: 1) неправомірність рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; 2) наявність шкоди немайновим правам або наявність шкоди майну фізичної або юридичної особи; 3) причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю заподіювача та шкодою, яка настала.

Для правильного вирішення спору необхідно дослідити наявність всіх елементів генерального делікту.

Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 р. N 04-5/239 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 N 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди»передбачено, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України). Водночас необхідно враховувати, що можуть мати місце випадки, коли сторони перебувають у договірних відносинах, але заподіяння шкоди однією із сторін іншій стороні не пов'язане з виконанням зобов'язання, що випливає з цього договору. За таких обставин, незалежно від наявності договору, при вирішенні спору слід керуватися нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо відшкодування позадоговірної шкоди.

Отже, при прийнятті рішення господарським судам слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України)

Як встановлено господарським судом, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 28724, 00 грн.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що спір, який виник між позивачем та відповідачем має договірний характер, оскільки виник у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за договором на технічне обслуговування та ремонт реєстраторів розрахункових операцій № 481/ЛС від 15.03.2007 р.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що спір між позивачем та відповідачем виник з приводу неналежного виконання останнім своїх обовязків за договором, а отже, має правову природу не відповідальності за завдану майнову шкоду, а відшкодування збитків.

Таким чином, позивач помилково застосовує до даних спірних відносин положення глави 82 Господарського процесуального кодексу України, а саме відшкодування позадоговірної шкоди, оскільки спір між сторонами виник у звязку з відшкодуванням збитків, заподіяних неналежним виконанням договірних зобов'язань.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки позивачем до спірних правовідносин помилково застосовано приписи статей Цивільного кодексу України про відповідальність за завдану майнову шкоду, то позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС»в частині стягнення 28724,00 грн. матеріальної шкоди, суд визнає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства «СЕРВІСНИК»1000, 00 грн. моральної шкоди, яка виникла у звязку з порушенням відповідачем його немайнових прав, які полягають у заплямованій честі та гідності, а наявність штрафів, які накладено на нього з вини ПП «СЕРВІСНИК», призвела до його душевних страждань і переживань.

Пунктом 1 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Підпунктом 4 пункту 2 статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В п. 1 ст. 299 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації.

В пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. N 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними поняттями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних обєктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Виключення становить надане в статті 2 Закону України від 7 грудня 2000 року N 2121-III «Про банки і банківську діяльність»поняття ділової репутації, яка визначається як сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону. Зазначене поняття застосовується до правовідносин, на які поширюється цей Закон.

У відповідності до п. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Проте позивачем не доведено вини відповідача та нанесення шкоди його діловому іміджу і не зазначено, які саме моральні страждання він поніс і чим обґрунтовується розмір відшкодування немайнової шкоди.

За таких обставин, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС»в задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства «СЕРВІСНИК»1000, 00 грн. немайнової шкоди.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРТИКАЛЬ ПЛЮС»задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 32, 33, 49, 55, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.У позові відмовити повністю.

2.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

09.08.2011 р.