Рішення № 17913178, 10.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/15410.08.11 За позовомПриватного акціонерного товариства Страхова компанія «Велта»

ДоВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Пропро стягнення збитку в порядку регресу 4 231,61 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача ОСОБА_1 (дов. № 13/10 від 25.10.2010 р.)

Від відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 29.03.2011 р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10 серпня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Велта»(далі по тексту - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі по тексту - Відповідач) про стягнення збитку в порядку регресу за договором добровільного страхування наземного транспорту № 111, серія ТР від 14.04.2008 року в розмірі 4 231,61 грн., з яких 3 569,60 грн.- суми основного боргу, 387,01 грн. пені та 275,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 року порушено провадження у справі № 9/154, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 10.08.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 10.08.2011 року вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.06.2011 р., виконав, надав додаткові матеріали по справі та надав усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просив суд задовольнити вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.08.2011 р. вимоги ухвали Господарського суду від 20.06.2011 р. не виконав, позовні вимоги частково заперечив.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2008 року між Акціонерним товариством закритого типу страхова компанія «Велта»(страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 111, серія ТР відповідно до умов якого страховик зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки Daihatsu Sirion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Вигодонабувачем згідно даного договору є філія Відкритого акціонерного товариства КБ «Надра».

Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства закритого типу страхова компанія «Велта»(Протокол № 2 від 11.10.2010 р. Акціонерне товариство закритого типу страхова компанія «Велта»змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Велта»

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування міста Харкова та АТІ 19.08.2008 року о 10 год. 40 хв. в м. Харкові по вул. Весніна сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Daihatsu Sirion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 п. п., 11.3, 11.2 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Київського районного суду міста Харкова від 05.09.2008 року у справі № 3- 17696/15.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Daihatsu Sirion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 03.09.2008 року № 381/2008, проведеного Товарною біржею «Радар», вартість матеріального збитку завданого власникові автомобіля Daihatsu Sirion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4 061,98 грн.

На підставі заяви ОСОБА_3 за вх. № 1149 від 15.09.2008 р. про виплату страхового відшкодування за заподіяний у результаті ДТП матеріальний збиток та страхового акту № 109 ТР від 22.09.2008 р. позивачем була зроблена виплата страхового відшкодування в розмірі 3569,60 грн. на рахунок вигодонабувача, що підтверджується платіжним дорученням № 1548 від 22.09.2008 р.

Також, позивачем були понесені додаткові витрати у розмірі 275,00 грн. на проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля, яке було проведено Товарною біржею «Радар», що підтверджується платіжними дорученням від 17.09.2008 р. № 1522.

За приписами ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідач за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3615105 застрахував цивільно-правову відповідальність ОСОБА_4 Зазначене не спростовується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 3 569,60 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом - Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3615105 спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки Daihatsu Sirion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Київського районного суду міста Харкова від 05.09.2008 року у справі № 3- 17696/15.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність вказаної особи була застрахована у відповідача на підставі полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3615105.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки Daihatsu Sirion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3615105, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №111, серія ТР від 14.04.2008 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

15.10.2009 р. позивачем було подано до Харківського представництва ВАТ HACK «Оранта»заяву на виплату страхового відшкодування за вих. № 2180. За твердженням позивача до заяви було додано всі необхідні документи для прийняття рішення відповідачем щодо виплати або щодо відмови у виплаті страхового відшкодування.

Листом за вих. № 2351 від 09.11.2009 р. Харківське представництво ВАТ HACK «Оранта»повідомило позивача про необхідність надання ідентифікаційного коду страхувальника, та прохання надсилати документи до Головного офісу.

23.11.2009 р. за вих. № 2372 Позивачем було виконано вимоги відповідача, направлено цінним листом на адресу Головного офісу HACK «Оранта»заяву на виплату страхового відшкодування із додатками всіх документів та копії ідентифікаційного номеру Страхувальника ОСОБА_3

Даний пакет Позивач отримав 01.12.2009 p., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Згідно п. 37.1 ст. 37 Закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Однак, у порушення вимог Закону, відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування, а також не повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Крім того, 02.02.2010 р. за вих. № 203 СК «ВЕЛТА»направило на адресу ВАТ HACK «Оранта»претензію з вимогою перерахувати суму страхового відшкодування у 10-денний термін з моменту отримання претензії, яку відповідач отримав 09.02.2010 р. (копія повідомлення про вручення поштового відправлення наявна в матеріалах справи), проте станом на дату подачі позовної заяви Відповідачем сума страхового відшкодування не повернута.

Враховуючи вищезазначене, розглянувши позовну заяву та подані представником позивача документи, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 3 569,60 грн., а отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на проведення товарознавчої експертизи автомобіля Daihatsu Sirion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Нормою ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не передбачено право на відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження. Крім того, згідно п. 22.2 ст. 22 Закону, потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується, виключно шкода, заподіяна майну. У даному випадку, позивач просить стягнути з відповідача витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 275,00 грн., що не є шкодою, заподіяною майну в розумінні ст. 22 Закону.

Також, позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 387,01 грн. (за період з 02.01.2010 року по 01.07.2010 р.)

Відповідно до ч.1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Позивачем, здійснено розрахунок суми пені з врахуванням суми основного боргу 3 569,60 грн. та витрат на проведення автотоварознавчого дослідження 275,00 грн.

Як зазначалось вище, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 275,00 грн., не є шкодою, заподіяною майну в розумінні ст. 22 Закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому не підлягають відшкодуванню відповідачем. Отже, нарахування суми пені необхідно здійснювати лише з суми основного боргу, тобто 3569,60 грн..

Здійснивши перерахунок суми пені, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобовязання, Господарський суд дійшов висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 359,36 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито у сумі 94,70 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 219,12 грн. пропорційно задоволених позовних вимог підлягають стягненню з відповідача, оскільки саме його дії стали підставою для подання даного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст. ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерне товариство Страхова компанія «Велта»(61002, ,м. Харків, вул. Сумська, буд. 46, ЄДРПОУ 23465084) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 3569 (три тисячі пятсот шістдесят девять) гривень 60 копійок, 359 (триста пятдесят дев'ять) гривень 36 копійок пені, 94 (дев'яносто чотири) гривень 70 копійок державного мита, 219 (двісті тридцять) гривень 12 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

СуддяБондаренко Г.П.

Рішення підписано 15.08.11 р.